| Опис: |
Вступ. Актуальність пропонованої розвідки зумовлена розривом між кількісним збільшенням методологічних праць та їхньою якісною систематизацією, що створює перешкоди для формування цілісної методологічної парадигми. Мета дослідження полягає в спробі впорядкувати методологію процесоорієнтованих перекладознавчих досліджень.
Методи. У цій розвідці застосовано системну індуктивно-дедуктивну методу, а також методи-операції аналізи, синтези й моделювання.
Результати. Глибинне вивчення методологічних праць, присвячених процесоорієнтованим дослідженням, уможливило висновки про наявність лакун у систематизації наукових підходів до вивчення перекладацьких, перекладових і споріднених процесів. Потреба в упорядкуванні методології процесоорієнтованих перекладознавчих досліджень спонукала авторів змоделювати методологічну систему координат емпіричного перекладознавства. Модель методологічної системи створено за принципом ієрархії. Вона містить шість ключових характеристик: (1) орієнтація, (2) парадигма, (3) теорія, (4) дизайн, (5) методи та методики збору даних, (6) методи та методики розбору даних. Віддаючи перевагу конвергентному підходові замість принципу відштовхувального розрізнення, автори запропонували власну класифікацію найголовніших дизайнових параметрів перекладознавчих процесоорієнтованих досліджень: (1) гіпотеза, (2) умови, (3) середовище, (4) час, (5) підхід. Усім характеристикам та параметрам надано дефініції, а також окреслено їхню сутність. Окрім того, у статті подано покращену класифікацію метод і методик збору та розбору даних.
Висновки. Напрацьована модель є спробною, однак уможливлює формування чіткої методологічної основи для емпіричних досліджень, розширює межі процесоорієнтованого перекладознавства, а також може правити за підложжя для дальшого розвитку методології перекладознавчих досліджень.
Ключові слова: методологія емпіричних перекладознавчих досліджень, процесоорієнтоване перекладознавство, орієнтація дослідження, перекладознавча парадигма, теорія, дизайн, методи, методики. |
