Опис: |
Статтю присвячено зіставленню людських перекладів, що здійснені без жодних допоміжних засобів, із машинними та водночас післязредагованими крізь призму їхньої якости. Головна мета розвідки полягає у віднайденні якісних ознак перекладів, виконаних за різних умов, задля встановлення демаркаційної лінії між Людиною та Машиною/Людиною. За ілюстративний матеріял правила інформувальна інтернет-стаття з низьким ступенем фаховомовности (ступенем оприявлености ознак фахової мови) про технологію Apple Vision Pro, а також переклади учасників експерименту, здійсненого в межах цієї розвідки. Висновки не мають павшального характеру, а тому не можуть поширюватися на инші різногалузеві тексти з відмінним ступенем фаховомовности, адже йдеться про вивчення окремого випадку задля з’ясування тенденцій на перекладовій площині за конкретних обмежених умов. Загалом в українському перекладознавчому дискурсі можна спостерегти брак робіт у згаданому напрямку. Метою релевантних закордонних досліджень є опис переваг та вад використання машинного перекладу (далі – МП) у різних перекладових ситуаціях (залежно від виду тексту, учасників та умов виконання перекладу).
У пропонованій статті надано оперативну та декларативно-типологічну оцінку якости німецько-українських перекладів. Досліджуваними аспектами були адекватність та прийнятність, а також низка їхніх підаспектів, що пов’язані з типологічною оцінкою. Оперативне оцінення посвідчило, що використання МП допомагає здійснити переклад на 25% швидше. З погляду адекватности неопрацьований та опрацьований (післязредагований) МП виявився якіснішим від перекладу, що його здійснили напівпрофесійні інформанти без допоміжних засобів, та містив значно меншу кількість змістових зсувів. Зістава прийнятности перекладів не дала такої ж однозначної відповіди: в обох випадках можна було простежити, приміром, ситуативне використання нормативних відповідників, а також ситуативне легковаження мовної норми. Очевидними стали обмеження, що їх зазнають перекладачі, які послуговуються системами МП: усі аналізовані переклади були фактично ідентичні та мали аналогічну основну структуру, натомість класичний (людський) переклад – абсолютно унікальні. Цей факт дає підстави правно констатувати, що перекладачі-початківці схильні цілком переймати структуру перекладового виводу системи МП, а це може спричинитися до несформованости або ж деградування текстотворчої компетентности.
Встановлено, що одне з небагатьох силових полів, де Людина ще може переважати над машиною, є інтерпретаційно-експлікаційна тактика, а надто ж якщо йдеться про дефектний вихідний текст та варіятивність інтерпретації контексту як сукупности поза- та внутрішньомовних чинників. Загалом розвідка продемонструвала, що використання МП є необхідною умовою для поліпшення якости перекладу.
|