Олександр Саган » Православ'я в його інституційному розвитку: історіософський анализ
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Православ'я в його інституційному розвитку: історіософський анализ
Дисертація
|
|
|
| Написано: |
2004 року |
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
12.06.2024 |
|
| Твір змінено: |
15.06.2024 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(2.4 МБ)
|
|
| Опис: |
Мета й завдання дослідження. Дисертація має своєю метою
здійснити комплексний аналіз особливостей інституційного виокремлення й
розвитку православ‘я як християнської конфесії, причини його кризового
стану і можливих трансформацій консервативності та самостійності.
Досягнення цієї мети передбачало розв’язання таких завдань:
– Визначити критерії ідентифікації православ’я як конфесії
християнства.
– Виявити причини розколу християнства й завершення процесу
інституційного становлення православ‘я.
– Розкрити роль національного чинника у формуванні православ’я як
самобутнього напряму християнства і його вплив на становлення найбільш
важливого елементу цієї самобутності – обрядово-культової сфери конфесії.
– Визначити детермінанти й особливості інституційного розвитку
православ‘я, зокрема, роль державного чинника у формуванні й утвердженні
статусів православних Церков та місце цих Церков в системі державно-
церковних відносин.
– З’ясувати комплекс причин, що призвели до децентралізованого (у
формі федерації диптихіальних і позадиптихіальних Церков) розвитку
православ’я й появи у Помісних православних Церков різних чинників
формування їх внутрішнього життя.
– Вичленувати й розкрити особливості різноманіття виявів православної
інституційності в просторово-часовій структурі геоцерковного розвитку
конфесії.
– Виявити ті внутрішні та зовнішні фактори, які зумовили
консервативність православ‘я як християнської течії, унеможливили його
подальший доґматичний та канонічний саморозвиток.
– Дослідити характер і структуру факторів, що визначали формування
базових ідей (мегаломанії та Третього Риму) розвитку православ’я у
поствізантійський період, призводили до розгортання внутрішньоцерковних
й міжцерковних конфліктів у середині конфесії.
– Проаналізувати закономірність тих процесів, які відбуваються у
православ’ї постсоціалістичних країн, а також прогнозованість змін, що
відбулися тут у ставленні державних інституцій та громадськості до
православних Церков.
– З’ясувати причини нинішнього кризового стану православ‘я як
конфесії та визначити чинники і можливі напрямки вирішення його сучасних
проблем, функціонування в поліконфесійному світі й протистояння з
іншими християнськими конфесіями. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
Вступ с. 4
Розділ І. Інституційний розвиток православ’я як об’єкт
релігієзнавчого аналізу. с. 20
Розділ ІІ. Особливості формування православ’я як
самостійного християнського напряму. с. 44
2.1. Проблема виокремлення та періодизації
православ‘я як конфесії. с. 44
2.2. Доґмати – основа інституційного
розвитку православ‘я. с. 81
2.3. Соціальна обумовленість канонічного
розвитку православ’я. с. 111
2.4. Інституалізація православ’я – закономірний
наслідок православно-католицького
протистояння. с. 128
Розділ ІІІ. Національна специфіка як об’єктивний чинник
становлення православної конфесійності. с. 146
3.1. Формування етноконфесійного синкретизму в
його православних виявах. с. 146
3.2. Національна специфіка розвитку обрядово-
культової сфери православ’я. с. 161
3.3. Етнополітична зумовленість становлення і
розвитку православних інституційних форм. с. 180
Розділ ІV. Хроноструктура православної інституційності
у геоцерковному вимірі. с. 201
4.1. Трансформація візантійської етатистської ідеї й
формування концепції православ’я як системи
Помісних Церков. с. 202
4.2. Протистояння ідей “Третього Риму” та
мегаломанії – визначальний чинник розвитку
православ’я нового часу. с. 228
4.3. Православна інституційність новітнього часу як
відображення світового суспільно-політичного
розвитку. с. 254
Розділ V. Сучасні проблеми і перспективи розвитку
православ’я. с. 281
5.1. Ключові проблеми сучасного православ’я та
спроби їх практичного вирішення і мінімізації. с. 281
5.2. Новітні тенденції у розвитку соціальної
доктрини православ’я. с. 312
5.3. Проблеми і перспективи участі православ’я
в екуменічному русі. с. 337
5.4. Перспективи єдності православ’я в аспекті його
сучасного геоцерковного розвитку. с. 356
5.5. Скликання Вселенського Православного
Собору як об’єктивна необхідність. с. 366
Висновки с. 385
Використана література с. 395
|
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
