|
| Написано: |
2023 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
26.11.2023 |
|
| Твір змінено: |
26.11.2023 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(9.7 МБ)
|
|
| Опис: |
Сафар’янс Г. В. Професор І. М. Єремеєв (1887-1957 рр.): наукова, педагогічна та організаційна діяльність. Кваліфікаційна наукова праця
на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі
знань 03 – Гуманітарні науки, за спеціальністю 032 – Історія та археологія.
Університет Григорія Сковороди у Переяславі, Переяслав, 2023.
У дисертаційній роботі на основі комплексу репрезентативних джерел та
сучасних теоретико-методологічних засад досліджено творчу спадщину
відомого вченого та популяризатора науки й освіти професора Івана
Максимовича Єремеєва (1887-1957 рр.). Відображено його життєвий шлях,
формування наукового світогляду, педагогічну, просвітницьку, методичну,
організаційну, наукову діяльність і внесок у розвиток вітчизняної селекції та
насінництва.
Актуальність дослідження. На сучасному етапі розвитку української
держави, в умовах проведення соціально-економічних реформ, перед
істориками-аграрниками постає нагальна необхідність дослідити життєвий й
творчий шлях видатних учених, об’єктивно оцінити їх внесок у становлення і
розвиток сільськогосподарської науки та практики. В українській
історіографії недостатньо наукових праць, у яких би на широкому
фактичному матеріалі розкривалися творчі здобутки вітчизняних учених.
Внесок окремих постатей в історію науки довгий час замовчувався або ж
узагалі не розглядався.
До блискучої плеяди видатних учених у галузі селекції та рослинництва
належить професор Іван Максимович Єремеєв. Вивчаючи наукову спадщину
видатного вченого-селекціонера, ми водночас розширюємо та поглиблюємо
3
окремі аспекти розвитку аграрних наук, персоніфікуємо науковий простір
видатними особистостями ХХ ст.
Нині стає актуальним вивчення наукового доробку визначного
селекціонера, що присвятив усе своє життя створенню нових сортів озимої та
ярої пшениці, вівса, інших польових культур. Для стабільного розвитку
аграрного сектора економіки та забезпечення економічної незалежності
нашої держави винятково важливе значення має науково обґрунтована
сортова політика, у зв’язку з чим особливої актуальності набуває підвищення
ефективності селекції та насінництва.
Однак вагомий персональний внесок відомого вченого в розвиток
української аграрної науки недостатньо вивчений. До сьогодні не існує
ґрунтовного дослідження, у якому б комплексно відображався життєвий
шлях і науково-професійна діяльність ученого в розвитку вітчизняної
селекції. У зв’язку з цим поява такої праці поповнить скарбницю історичного
досвіду, дасть змогу визначити пріоритетні напрями подальшого розвитку
вітчизняної науки і техніки.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в постановці та розробці
актуальної теми, яка на сьогодні в історичній науці всебічно й об'єктивно не
розкрита.
У дисертації вперше в українській історіографії на основі різнопланових
за змістом і походженням джерел комплексно проаналізовано життєвий шлях
та наукову діяльність професора І. М. Єремеєва; наведено й конкретизовано
маловідомі факти з життя та діяльності вченого, які раніше не були
оприлюднені в наукових розвідках; з’ясовано основні чинники, що впливали
на процес формування наукового світогляду І. М. Єремеєва; розроблено
періодизацію життя та наукової діяльності вченого, що сприяло поетапному
відтворенню його ролі в розвитку селекційної науки; проаналізовано наукові
праці І. М. Єремеєва, що дало змогу значно поглибити знання про подальший
розвиток вітчизняної селекційної науки.
4
У ході дослідження удосконалено бібліографію наукових праць ученого
та впорядковано літературу про нього на основі вивчення наукової спадщини
вченого; джерелознавчу базу за рахунок уведення до наукового обігу
маловідомих та нових архівних матеріалів про І. М. Єремеєва, що дали
можливість об’єктивно проаналізувати життя і творчість ученого.
Набув подальшого розвитку напрям наукової роботи з відтворення
життєвого шляху та наукової діяльності вітчизняних учених-селекціонерів.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що
матеріали дослідження можуть бути використані при подальшій розробці
окресленої теми. Фактичний матеріал, узагальнення та висновки
дисертаційного дослідження, введені в науковий обіг документи й матеріали,
суттєво доповнюють і розширюють сучасні знання з історії розвитку
селекційної науки в Україні в кінці XIX – першій половині XX ст. Вони
можуть бути використані при написанні підручників та складанні
нормативних і спеціальних курсів «Історія науки і техніки», «Історія
вітчизняної селекції», «Історія аграрної науки», «Українознавство» для
студентів природничих спеціальностей вищих навчальних закладів України,
а також при підготовці навчальних і методичних посібників із цих дисциплін.
Уточнені відомості про вченого можуть використовуватися при укладанні
довідкових, бібліографічних та енциклопедичних видань тощо.
У вступі обґрунтовано актуальність даної теми, її зв’язок із науковими
темами та програмами, визначено мету і завдання, об’єкт і предмет наукового
пошуку, з’ясовано наукову новизну, показано практичну цінність дисертації,
відображено апробацію результатів дослідження, подано відомості про
структуру та обсяг роботи.
У першому розділі «Історіографія, джерела та методологія
дослідження» аналізується стан історіографічної розробки проблеми, її
джерельної складової та методологічний інструментарій теми. Авторкою
з’ясовано, що в українській історіографії немає спеціального дослідження,
яке б ґрунтовно висвітлювало науковий простір та професійну діяльність
5
професора І. М. Єремеєва, що й зумовлює необхідність комплексного
вивчення окресленої проблеми на дисертаційному рівні.
Джерельну базу дисертаційного дослідження склали різнопланові за
походженням, змістом, інформативним потенціалом, ступенем об’єктивності
та місцем зберігання джерела як офіційного, так і приватного походження.
Це, насамперед, матеріали центральних та обласних державних архівних
фондів навчальних закладів, музеїв та приватних осіб. Залучені нами джерела
умовно поділено на такі групи: особові архівні біографічні документи й
матеріали про діяльність науково-дослідних установ та вищих навчальних
закладів, де працював І. М. Єремеєв; опубліковані праці професора
І. М. Єремеєва; періодичні видання та електронні ресурси. Використання
зазначеної групи інформаційних джерел дало змогу досягти мети
дисертаційного дослідження та отримати висновки, що виносяться на захист.
Методологічні засади дисертаційного дослідження ґрунтуються на
загальних поняттях і категоріях, які забезпечують єдність підходів до
досліджуваного об’єкта й реалізуються шляхом науково-критичного
використання різноманітних джерел. Застосування наукових принципів,
загальнонаукових і спеціальних історичних методів сприяло всебічному
вивченню постаті І. М. Єремеєва та дало змогу довести наукову цінність
результатів, отриманих у дисертації.
У другому розділі «Життєвий і творчий шлях І. М. Єремеєва» введено
до наукового обігу невідомі й маловідомі сторінки біографії І. М. Єремеєва.
Це, перш за все, відомості щодо дійсної дати народження Івана Максимовича
– 7 січня 1887 р.; псевдонім вченого – Іван Максимов, під яким він
публікував свої перші наукові розвідки; його наукові праці, видрукувані за
кордоном та неопубліковані рукописи тощо.
З’ясовано, що основними чинниками, які сприяли формуванню
наукового світогляду вченого були: здобуття освіти в середніх і вищих
навчальних закладах (Курське реальне училище, Харківський технологічний
інститут, Нансі університет, Сорбонна, Коллеж-де-Франс, інститут
6
Л. Пастера); вплив і авторитет професорсько-викладацького складу
Харківського технологічного інституту та вищих навчальних закладів
Франції, серед яких варто відзначити М. Д. Зуєва, М. О. Черная,
М. Д. Пільчикова, І. М. Пономарьова, І. П. Осипова, М. Бертло,
М. В Шевреля, Е. Прільйо, І. І. Мечнікова, Е. Ру; наукові дослідження
Ш. Нодена, П. Мільярде, Ж. Б. Буссенго; власний досвід. Доведено, що
формування І. М. Єремеєва як ученого-селекціонера відбулося під впливом
розвитку біологічної науки другої половини ХІХ – початку XX ст.
У третьому розділі «Формування наукових основ селекції в
рослинництві» охарактеризовано історичні аспекти зародження селекції.
З’ясовано, що селекція рослин є еволюцією, що спрямовується волею
людини; селекційний процес вирізняється неперервністю, методи його весь
час удосконалюються. Теоретичною основою селекції є генетика, основні
положення якої стали фундаментом для селекційної практики. Важливе
значення для розробки генетичних основ селекції мали роботи Т. Найта,
Й. Кельрейтера, О. Сажре, Г. Менделя, X. Де Фріза, У. Бетсона, А. Вейсмана,
Т. Моргана, М. І. Вавилова.
Розглянуто основні методи селекції рослин: гібридизація та відбір.
Відображено основні досягнення, напрями та завдання окремих зернових
(пшениця, жито, овес) та технічних культур (буряк цукровий) в Україні у
історичній ретроспективі. Підкреслено, що за останнє століття українськими
вченими зроблений значний внесок у розвиток селекційної науки та
практики, поповнення світових досягнень новими методами селекційної
роботи та цінними високопродуктивними сортами зернових та технічних
культур, у тому числі пшениці, жита, вівса та цукрового буряка.
У четвертому розділі «Наукова діяльність І. М. Єремеєва» розроблено
періодизацію наукової діяльності І. М. Єремеєва, у складі якої чотири
основні періоди: французький (1909-1912 рр.); миронівський (1917-
1931 рр.); ленінградський (1934-1941 рр., 1944-1945 рр.); північно-
двінський (котласький) (1941-1944 рр.).
7
Досліджено, що творча спадщина І. М. Єремеєва становить 36 наукових
праць, присвячених комплексу теоретичних та методичних питань
селекційної роботи. Серед них найґрунтовнішими є: «Хвороби плодових
дерев та боротьба з ними» (1912), «Розподіл цукру в корені цукрового
буряка» (1926), «Озима пшениця «Українка» 0246 Миронівської станції
(Монографічний нарис)» (1928), «Пшениця «Українка» (Б. р.), «Сучасний
стан учення про чисті лінії» (1935), «Внутрішньовидова гібридизація» (1935),
«Методика селекції» (1936), «Прийоми створення супер еліти» (1936) та ін.
Встановлено, що під керівництвом І. М. Єремеєва створено та широко
впроваджено у виробництво сорти озимої пшениці Українка 0246, Ювілейна
103, ДС 2444/2; ярої пшениці Тулун 3А/32 та Тулун 70 В/8; лінії вівса № 90 і
№ 70.
З’ясовано, що наукова діяльність І. М. Єремеєва здійснювалася в
різних науково-дослідних установах: на Миронівській дослідній станції
(був завідувачем відділу селекції станції, очолював роботу з селекції та
насінництва цукрового буряка, озимої пшениці та вівса), у Всесоюзному
науково-дослідному інституті цукрової промисловості (завідував відділом не
цукроносних культур, керував селекційно-насіннєвою роботою злакових та
бобових культур, однорічних і багаторічних трав на селекційних станціях
Главцукротресту) в Пушкінському відділенні ВІРа, на Ленінградській та
Північно-Двінській селекційних станціях – був завідувачем відділу пшениці
та заступником директора з селекційної науки.
У ході вивчення встановлено, що під керівництвом професора
І. М. Єремеєва захищено 5 кандидатських дисертацій.
Отже, внаслідок проведеного дослідження з’ясовано, що наукові
здобутки І. М. Єремеєва є вагомим внеском у розвиток селекційної науки в
Україні першої половини XX ст., доведено, що в особі І. М. Єремеєва
вітчизняна агрономія мала великого вченого, який, розвиваючи науково-
дослідну справу з теоретичних і методичних питань селекції,
8
внутрішньовидової гібридизації, отримання чистих ліній, здобув світове
визнання.
Ключові слова: професор І. М. Єремеєв, життєвий шлях, вчений-
селекціонер, історіографічний процес, науковий світогляд, наукова
діяльність, розвиток сільськогосподарської науки, селекція в рослинництві,
Миронівська селекційна станція, сорти озимої пшениці, сорт Українка 0246,
кафедра рослинництва, Уманський сільськогосподарський інститут. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ............................................................18
ВСТУП ..................................................................................................................19
РОЗДІЛ I
ІСТОРІОГРАФІЯ, ДЖЕРЕЛА ТА МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ..24
1.1. Історіографія проблеми …………………………………………………..24
1.2. Джерельна база …………………………………………………………....40
1.3. Теоретико-методологічна основа дослідження ……………………........ 49
РОЗДІЛ II
ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ І. М. ЄРЕМЕЄВА............................55
2.1. Життєве поле вченого-селекціонера І. М. Єремеєва …………...........55
2.2. Формування наукового світогляду І. М. Єремеєва ………………….......76
РОЗДІЛ III
ФОРМУВАННЯ НАУКОВИХ ОСНОВ СЕЛЕКЦІЇ В
РОСЛИННИЦТВІ....................................................................................100
3.1. Генетика як теоретична основа селекції та
історія її виникнення.................................................................................100
3.2. Основні методи селекції рослин ………………………………….......110
3.3. Здобутки, напрями та завдання селекції окремих зернових злакових та
технічних культур ……………………………………………………..............114
РОЗДІЛ IV
НАУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ І. М. ЄРЕМЕЄВА........................................131
4.1. Французький період наукової діяльності І. М. Єремеєва (Івана
Максимова) (1909-1912 рр.) ………………………………………….……....131
4.2. Науково-дослідницька робота вченого на Миронівській селекційній
станції (1917-1931 рр.) ……………………………….……........................140
4.3. Наукові дослідження І. М. Єремеєва в ленінградський період (1934-
1941 рр., 1944-1945 рр.) ……………………………………………...........165
17
4.4. Північно-Двінський (Котласький) період діяльності І. М. Єремеєва
(1941-1944 рр.) ………………………………………………………………179
ВИСНОВКИ ………………………………………………………………...187
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ....……………………………193
ДОДАТКИ .....………................…………………………………………..224
|
|
|
