Петро Сабат » Історія зображення смерті у Візантійській іконографії на прикладі ікони «Розп’яття Господа Ісуса Христа»
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Історія зображення смерті у Візантійській іконографії на прикладі ікони «Розп’яття Господа Ісуса Христа»
Стаття
|
|
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
30.09.2023 |
|
| Твір змінено: |
30.09.2023 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(601.3 КБ)
|
|
| Опис: |
Гілея: науковий вісник. Збірник наукових праць. – К., 2020. – Вип. 152 (1).
У статті розкрито розуміння Церквою феномену людської смерті через візантійську іконографію, а зокрема на основі ікони “Розп’яття Господа Ісуса Христа”.
У публікації розкритий процес становлення і розвитку ікони “Розп’яття Господа Ісуса Христа” від символічного зображення до реального. Виявлено, що мініатюра Євангелія Раввули з VI століття стала своєрідним завершенням пошуку відповідної композиції для ікони “Розп’яття Господа Ісуса Христа”.
Автор вказує, що християнське мистецтво дуже поступово “відкривалось” тогочасному суспільству – неприховані зображення Розп’яття хоча й були відомі вже в V столітті, але набули значного поширення лише у VI-VII століттях.
У статті досліджено, що жоден елемент ікони “Розп’яття Господа Ісуса Христа” не говорить про відчай, лише про смуток і надію на Воскресіння. Зауважено, що символіка смерті і безпосереднє її зображення в іконі “Розп’яття Господа Ісуса Христа” спрямовані наголосити на відсутність смерті як такої, бо І.Христос її подолав. |
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
