|
| Написано: |
2025 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
14.03.2025 |
|
| Твір змінено: |
14.03.2025 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(4.2 МБ)
|
|
| Опис: |
Рибчинський Н.-М. О. Городища ІХ–Х ст. між Карпатами і Припʼяттю.
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 032 “Історія
та археологія” з галузі знань 03 “Гуманітарні науки”. Львівський національний
університет імені Івана Франка, Львів, 2025.
Зміст анотації. Дисертацію присвячено городищам ІХ–Х ст.,
локалізованим внаслідок багаторічних археологічних обстежень і розкопок між
горами Карпатами та рікою Прип’ять. Головну увагу зосереджено на їхній площі,
конфігурації оборонного периметру та рельєфі, на якому вони розташовані.
Детальне вивчення цих параметрів у поєднанні з аналізом фортифікаційних
конструкцій і забудови внутрішніх майданів дало змогу визначити особливості
виникнення і розвитку укріплених поселень, а також окреслити просторово-
територіальні мережі, що визначили племена у досліджуваному регіоні.
Детально опрацьовано наявну історіографію з тематики городищ кінця
І тисячоліття н.е. та охарактеризовано історію дослідження цих пам’яток. У
результаті виокремлено основні етапи цих студій, які розпочались ще у середині
ХІХ ст. та були пов’язані із суспільно-політичними віхами у межах
досліджуваної території: 1) середина ХІХ ст. — 1918 р. — Імперський період (у
складі Австрійської і Російської імперій); 2) 1918–1939 рр. — міжвоєнний період,
у складі Другої Речі Посполитої та УСРР (УРСР); 3) 1939–1991 рр. — радянський
період; 4) 1991 р. — до сьогодні — період української незалежності. Звернено
увагу на те, що протягом кожного періоду застосовувались різні підходи та інші
пріоритетні напрямки досліджень городищ, що було зумовлено політичними
мотивами. Також відзначено різноманітність методики та різну інтенсивність
польових досліджень. Зауважено, що перші системні дослідження відбувались
після завершення Другої світової війни. Варто зазначити, що в цей час у сферу
зацікавлень археологів входив широкий комплекс різночасових городищ ІХ–
ХІІІ ст., який був штучно об’єднаний в одну групу. Науковці здебільшого
3
звертали свою увагу на просторові ознаки (площу, рельєф конфігурацію
оборонного периметру) і лише зрідка вивчали конструкції фортифікацій та
особливості внутрішньої забудови.
Джерельну базу роботи склали численні археологічні матеріали та окремі
писемні джерела. У результаті дослідження виокремлено 329 фортець ІХ–Х ст.,
які і лягли в основу дисертації. Варто відзначити, що, окрім загальноісторичних
та археологічних методів дослідження, використано метод 3D-моделювання та
графічної реконструкції.
На основі широкого корпусу археологічних джерел та літератури складено
детальний каталог городищ. Внесені туди пам’ятки дали змогу уточнити,
перевірити, систематизувати та типологізувати інформацію про
ранньосередньовічні фортеці. Під час картографування городів вдалось виявити
п’ять, обмежених річками, їхніх скупчень. Зауважено, що найбільше градів
виявлено в басейнах Дністра і Горині.
На основі аналізу просторових критеріїв (рельєфу, площі, конфігурації
оборонних периметрів) проведено статистичний аналіз. Як наслідок —
простежено тенденції розташування: більшість із городищ (175 випадків)
локалізовано на мисах (окрім цього відзначено, що вони могли розташовуватись
на останцях, підвищеннях, рівнині та на горах) та площі: у 74-х випадках площа
коливається в діапазоні 0,1–0,5 га (градація містила шість груп — від менших за
0,1 га, 0,1–0,5 га, 0,5–1 га, 1–3 га, 3–5 га до великих, що займали понад 5 га).
Окремо відзначено городища з невизначеними параметрами. Ці статистичні
розрахунки унаочнено за допомогою різних діаграм.
На основі окреслених даних виділено чотири типи городищ. До першого із
них зараховано фортеці з округлою, овальною і півкруглою організацією
оборонного периметру. До другого — городища з трикутною організацією
фортифікацій. Зʼясовано, що на таку конфігурацію вплинуло мисове
розташування, завдяки якому мінімізувалися ресурси на спорудження. До
третього типу увійшли фортеці, що мають один або більше прямих кутів при
конфігурації фортифікацій. Відзначено, що, на відміну від усіх інших типів, цей
4
домінує у басейні Горині. До четвертого типу зараховано найбільші за площею
городища із складною системою оборони — кількома внутрішнми майданами і
локалізацією на рельєфах різного типу.
Окремо розглянуто конструкції оборонних ліній на 32-х городищах. На
основі цього було виділено типові оборонні стіни, що споруджувались з дерева.
Найпростішою захисною конструкцією були гостроколи (частоколи). Це один
або кілька рядів заточених паль, вкопаних у землю. Зі зовнішнього боку до них
прилягали земляні відкоси, що додавали додаткової стійкості, а з внутрішнього
боку розташовувались хідники, по яких оборонці могли підійти до бойових
позицій. Зазначено, що такі фортифікації мали широкий спектр застосування (на
зовнішніх оборонних периметрах великих городищ (Пліснеськ), як основні
фортифікації адміністративних центрів (Грозинці) чи військові фортеці
(Грушвиця Перша)).
Ще одним типом оборонних стін, що побутували в епоху раннього
середньовіччя на теренах між Карпатами та Прип’яттю, відзначено каркасно-
стовпові стіни. Простежено, що вони мали дві варіації виконання. У першому
випадку це був один ряд стіни, до якого зі зовнішнього боку прилягав земляний
відкіс, а з внутрішнього боку могли прилягати житла або довгі будинки (така
конструкція простежена на Добринівському городищі). До другої варіації
зараховано конструкцію з двох паралельних каркасно-стовпових стін, що
створювали стійко-балкову конструкцію. Зазначено, що нижній ярус відводився
під господарські та житлові потреби, а верхній — під бойову галерею.
До третього типу зараховано оборонні стіни з окремими городнями. Це
прямокутник, складений з колод чи дилів (грубих дощок) у зруб. Зазначено, що
внутрішній об’єм таких конструкцій в окремих випадках заповнювався землею,
надаючи фортифікації додаткової міцності, або залишався пустотілим
(відповідно простір використовувався залежно від потреб мешканців городу —
основна фортифікація фортець Ревне ІБ та Коростень ІІІ). Встановлено, що у
верхній частині таких конструкцій розташовувались надбудови-заборола у
вигляді гостроколів, тристінних городень чи каркасно-стовпових стін.
5
Простежено, що в окремих випадках з внутрішнього боку до оборонних стін
могли прилягати наземні будівлі, функціональне призначення яких наразі не
встановлене.
Для підсилення результатів роботи використано аналогії з інших регіонів
Центрально-Східної Європи, заселеної слов’янами наприкінці І тисячоліття. н.е.
(сьогоднішні території Республіки Польща, Чеської Республіки, Словаччини,
Австрії та східної частини Федеративної Республіки Німеччина).
Одну фортифікацію (п’ятий вал Пліснеського городища) зараховано до
таких, що не мають комплесних аналогій, бо лише окремо взяті елементи
(дерев’яні заборола та рів) можна порівняти з іншими захисними стінами.
На основі аналізу статиграфії та планіграфії, отриманих науковцями під
час польових досліджень виготовлено кольорові 3D-креслення фортифікацій у
програмі SketchUp.
На основі функціональних критеріїв (конструкцій фортифікацій,
внутрішньої забудови та решток громадських споруд) встановлено
функціональне призначення городищ, що дозволило вибудувати трирівневу
полісну структуру. Отже виділено городища-застави (“городища фронтиру”).
Для них притаманна невелика площа, периметральна забудова та одна оборонна
лінія (гострокіл або каркасно-стовпова конструкція). Такі фортеці простежено у
Пруто-Дністерському межиріччі, басейнах Горині і Вісли. Зазначено, що такі
поселення призначались для контролю за торговельними шляхами та були
опорними пунктами для військових.
Окремо виділено адміністративно-господарські центри. Це фортеці із
щільною забудовою, яка могла прилягати безпосередньо до фортифікацій та
внутрішнього майдану для торгівлі та зборів громади.
Найбільшими були племінні центри. Це великі за площею городища, де
концентрувалась племінна еліта, розташовувались основні військові сили та
центр торгівлі. Для таких фортець притаманна глибока система оборони, що
включала велику кількість фортифікацій, різні типи забудови на кількох
6
внутрішніх майданчиках, храмовий комплекс та некрополь, розташовані у межах
укріплень.
Окремо розлянуто городища-святилища. Встановлено, що вони могли
містити як відкриті капища, обмежені лише земляними насипами, так і закриті
храмові комплекси. Зазначено, що вони розташовувались як окремо (поза
межами усіх населених пунктів), так і були їх складовими.
Ключові слова: археологічна культура, Волинь, Карпатський регіон,
городище, фортифікації, урбаністика, слов’яни, середньовіччя, громада, міста,
міжнародні торговельні шляхи, релігійний центр, реконструкція археологічних
обʼєктів, планувальна структура.
|
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ЗМІСТ
ВСТУП ....................................................................................................................... 17
РОЗДІЛ 1. ІСТОРІЯ АРХЕОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ, ................................... 23
ІСТОРІОГРАФІЯ, ДЖЕРЕЛА ТА МЕТОДОЛОГІЯ ............................................. 23
1.1. Історія досліджень та історіографія .............................................................. 23
1.1.1. Дослідження періоду першої половини ХІХ ст. — 1918 р. .................. 23
1.1.2. Дослідження міжвоєнного періоду (1918–1939) ................................... 25
1.1.3. Археологічні дослідження 1939–1991 рр. .............................................. 26
1.1.4. Археологічні дослідження від 1991 р. і до сьогодення......................... 30
1.2. Племінна локалізація населення між Карпатами і Прип’яттю останньої
чверті І тисячоліття: стан розробки проблеми .................................................... 38
1.3. Характеристика і стан джерел ....................................................................... 42
1.3.1. Археологічні джерела ............................................................................... 42
1.3.2. Інформація з писемних творів ................................................................. 45
1.4. Методологія дослідження .............................................................................. 48
РОЗДІЛ 2. ПРОСТОРОВИЙ АНАЛІЗ ГОРОДИЩ. ТИПОЛОГІЯ ...................... 58
2.1. Датування, рельєф, оборонні периметри, площа й регіональні особливості
городищ у межиріччі Вісли і Тетерева ................................................................ 58
2.1.2. Хронологічний розподіл за басейновим принципом ............................ 58
2.1.3. Різновиди та кількість конфігурацій оборонних периметрів ............... 62
2.1.4. Аналіз рельєфу .......................................................................................... 63
2.1.5. Площа ......................................................................................................... 64
2.2. Хронологія, конфігурація оборонних периметрів, топографія й площа
городищ басейну Дністра і верхів’їв Вісли ......................................................... 67
2.2.1. Хронологічний розподіл за басейновим принципом ............................ 67
2.2.2. Різновиди та кількість конфігурацій оборонних периметрів ............... 69
2.2.3. Особливості рельєфу ................................................................................ 70
2.2.4. Показники площі ....................................................................................... 71
2.3. Типологія городищ регіону ............................................................................ 73
2.3.1. Городища І типу ........................................................................................ 73
2.3.2. Городища ІІ типу ...................................................................................... 77
2.3.3. Городища ІІІ типу ..................................................................................... 79
15
2.3.4. Городища IV типу ..................................................................................... 82
РОЗДІЛ 3. ТИПИ Й КОНСТРУКТИВНІ ОСОБЛИВОСТІ ................................... 89
ОБОРОННИХ СПОРУД ........................................................................................... 89
3.1. Гостроколи ....................................................................................................... 92
3.1.1. Лінія захисту городища Грушвиця ......................................................... 93
3.1.2. Північно-східний відтинок оборонної лінії другого майданчика
Жорнівського городища ..................................................................................... 95
3.1.3. Зовнішня лінія оборони Пліснеського городища .................................. 96
3.1.4.Оборонна лінія городища Грозинці ......................................................... 98
3.1.5. Південна оборонна лінія городища Карапчів ...................................... 100
3.1.6. Зовнішня оборонна лінія городища Майдан Новий............................ 101
3.1.7. Додаткові фортифікації з гостроколами ............................................... 102
3.2. Стіни каркасно-стовпової конструкції........................................................ 104
3.2.1. Оборонна лінія городища Ломачинці ................................................... 105
3.2.2. Оборонна лінія городища Верхні Станівці .......................................... 107
3.2.3. Оборонна лінія городища Горошівці .................................................... 108
3.2.4. Оборонна лінія городища Магала ......................................................... 109
3.2.5. Оборонна лінія городища Коростувата в ур. Замчище ....................... 110
3.2.6. Оборонний вал городища Червона Діброва (ур. Городище) .............. 110
3.2.7. Оборонна лінія городища Добринівці .................................................. 111
3.2.8 Оборонна лінія городища Широка Поляна ........................................... 113
3.3. Зрубні конструкції ........................................................................................ 115
3.3.1. Оборонна лінія городища Мотич .......................................................... 116
3.3.2. Внутрішня оборонна лінія городища Майдан Новий ......................... 118
3.3.3. Головна лінія оборони городища Ревне ІБ (ур. Городище) ............... 119
3.3.4.Оборонна лінія городища Коростень ІІІ ................................................ 121
3.4. Нетипові оборонні споруди ......................................................................... 123
3.4.1. Оборонний вал №5 городища Пліснеськ ............................................. 124
РОЗДІЛ 4. ФУНКЦІОНАЛЬНЕ ПРИЗНАЧЕННЯ ГОРОДИЩ.......................... 128
4.1. Городища-застави ......................................................................................... 129
4.1.1. Городища-застави у Прут-Дністерському межиріччі ......................... 130
4.1.2. Городища-застави у басейні Горині...................................................... 133
4.1.3. Городища-застави у басейні Вісли ........................................................ 135
16
4.2. Святилища ..................................................................................................... 136
4.2.1. Відкриті капища зі земляними валами ................................................. 136
4.2.2. Храмові комплекси у системі городищ ................................................ 140
4.3. Городи-адміністративні центри ................................................................... 147
4.3.1. Адміністративно-господарські центри ................................................. 147
4.3.2. Племінні адміністративні центри .......................................................... 151
4.4. Просторово-територіальна мережа городищ між Карпатами та Прип’яттю
у ІХ–Х ст. .............................................................................................................. 156
4.4.1. Городи між річками Случ та Тетерів .................................................... 156
4.4.2. Городи у межиріччі Горині та Стиру .................................................... 157
4.4.3. Городи між Західним Бугом і Вепшем (Вепром) ................................ 158
4.4.4. Городи межиріччя Вепшу (Вепру) та Вісли ........................................ 160
4.4.5. Городи у басейні Дністра та верхньої течії Вісли ............................... 161
ВИСНОВКИ ............................................................................................................. 165
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ ............................... 174
Джерела ................................................................................................................. 174
Література ............................................................................................................. 174
ДОДАТКИ ................................................................................................................ 190
Додаток А. Каталог городищ ІХ–Х ст. між Карпатами і Прип’яттю ............. 190
Додаток Б. Діаграми ............................................................................................ 199
Додаток В. Плани городищ ................................................................................. 203
Додаток Г. 3D-креслення .................................................................................... 235
Додаток Д. Карти ................................................................................................. 247
Додаток Е. Схеми і таблиці ................................................................................. 256
Додаток Є. Термінологічний словник ................................................................ 260
Додаток Ж. СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
................................................................................................................................ 262
Додаток З. Відомості про апробацію результатів дисертації .......................... 265
|
|
|
