| Опис: |
«Стрілецький марш» О. Маковея / написав : М. Р. // Літопис Червоної калини : ілюстр. журнал історії та побуту. — 1934. — Лип.–серп.
(чис. 7–8). — С. 2-3.
Анотація
Документ являє собою текст статті, що аналізує історію створення та долю пісні-маршу "Стрілецький марш" авторства Осипа Маковея. Він містить текст пісні та ноти, а також лист автора до Команди Українських Січових Стрільців, датований 19 березня 1915 року. У листі Маковей надсилає свій твір і пояснює, що слова його власні, а мелодія запозичена з лемківської народної пісні "Я до ліса не пуйду". Стаття розкриває, що марш так і не став популярним серед Стрільців, оскільки вони віддавали перевагу пісням, що створювалися безпосередньо в їхньому середовищі. Згадується також, що твір Маковея згодом знайшов відгомін у віденському виданні "Воєнні квартети" Ф. Колесси та був популяризований хором Д. Котка.
---
### Основні ідеї твору
1. **Створення "Стрілецького маршу"**: Автор статті розповідає про створення маршу Осипом Маковеєм, який написав слова та адаптував народну мелодію для Українських Січових Стрільців.
2. **Лист Маковея**: У документі цитується лист Маковея до Команди УСС від 19 березня 1915 року, де він надсилає свій твір.
3. **Походження мелодії**: Маковей зазначає, що мелодія маршу походить з лемківської народної пісні "Я до ліса не пуйду".
4. **Сприйняття твору Командою УСС**: Команда Українських Січових Стрільців не проявила інтересу до маршу Маковея.
5. **Причини непопулярності**: Марш не став "справді стрілецьким", оскільки серед Стрільців найбільшою популярністю користувалися пісні, що виникали спонтанно в їхньому середовищі.
6. **"Гей! у лузі червона калина"**: У статті згадується, що найпопулярнішим стрілецьким маршем стала пісня, створена на основі старої козацької пісні часів Хмельниччини, "Гей! у лузі червона калина".
7. **Подальша доля маршу**: Твір Маковея не "загинув", а знайшов відгук у Відні.
8. **Публікація у Відні**: Марш був опублікований у віденському виданні "Воєнних квартетах" Ф. Колесси наприкінці 1915 року.
9. **Музичні адаптації**: У віденському виданні марш був змінений і аранжований для чоловічого хору.
10. **Популяризація твору**: Твір О. Маковея став відомим ширшому загалу завдяки публікації Ф. Колесси, хоча ніколи не був популярним серед УСС.
11. **Роль Д. Котка**: Пізніше пісню популяризував Д. Котко зі своїм хором, записавши її на грамплатівки.
12. **Зміст маршу**: Текст пісні описує військові дії, боротьбу Січових Стрільців, і їхню готовність захищати свій край.
13. **Образ ворога**: Ворог у пісні зображений як "лютий кат", що проливає кров і приносить неволю.
14. **Жіночі образи**: У тексті маршу згадуються дівчата, які йдуть у бій, що символізує їхню відвагу та участь у боротьбі.
15. **Рукописний варіант**: У документі представлено нотний запис пісні з текстом, написаним від руки.
16. **Дата написання листа**: Лист Маковея датований 19 березня 1915 року.
17. **Місце зберігання оригіналу**: У статті зазначається, що лист О. Маковея зберігається в музеї "Бойківщина" у Самборі.
18. **Аналіз автора статті**: Автор статті розмірковує, чому марш не набув популярності, і пояснює це тим, що Стрільці самі створювали свої пісні, які краще відображали їхній дух і настрій.
19. **Звернення до УСС**: Маковей присвятив свій марш Українським Січовим Стрільцям.
20. **Контраст між текстом і дійсністю**: У статті підкреслюється, що хоча Маковей і мріяв про те, щоб його марш став справді стрілецьким, ця мрія не здійснилася.
--- |
