|
| Написано: |
2021 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
24.09.2023 |
|
| Твір змінено: |
24.09.2023 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(8.6 МБ)
|
|
| Опис: |
Рудницька Л. В. Рокитнівський скляний завод у контексті еволюції соціальної
структури міста (1896-1945 рр.). – Кваліфікаційна наукова праця на правах
рукопису.
Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю
032 «Історія та археологія». – Київський університет імені Бориса Грінченка, Київ,
2021.
Дисертація присвячена дослідженню Рокитнівського скляного заводу крізь
призму еволюції соціальної структури міста. Поштовхом до постання підприємства
став промисловий переворот в Російській імперії другої половини ХІХ століття.
Економічна привабливість Волині визначалася наявними природними ресурсами
достатніми для скловаріння. Будівництво заводу на окраїні с. Рокитне Овруцького
повіту Волинської губернії започаткувало містотворчі процеси зі специфічною
урбанізацією локального характеру. Динамічний розвиток обох складових проходив
у межах Росії, Польщі та Радянського Союзу, сприявши формуванню економічного
та соціокультурного середовища якісно нового населеного пункта та потужного
скляного підприємства.
Комплексне висвітлення становлення та розвитку Рокитнівського скляного
заводу в контексті еволюції соціальної структури міста було аргументоване
наступним: аналіз наявної історіографії засвідчив, що тема не була предметом
наукового дослідження. Лише окремі праці демонструють загальні тенденції
урбаністичних процесів Волині, однак вони не містять характеристики всієї
нетиповості і динаміки розвитку регіону. Об’ємний та репрезентативний корпус
використаних джерел для дослідження сприяв науковому трактуванню історії
промислового підприємства, яке виступило в ролі містоутворюючого чинника. На
основі матеріалів 7 архівосховищ України, Республіки Польща і Російської
Федерації вдалося реконструювати історію підприємства і робітничого поселення,
проаналізувати промисловий та робітничий потенціал, встановити ступінь
персональної вигоди і зацікавленості працедавців імперської доби. Польський
3
період репрезентований документами архівів Варшави та Луцька, які були
використані для проведення аналізу виробничих потужностей реконструйованого та
модернізованого скляного заводу, що зумовили зміни в соціальній інфраструктурі
Рокитного. Епоха радянізації простежена за наявною офіційною документацією.
Завдяки книгам наказів та бухгалтерського обліку вдалось проаналізувати
асортимент, об’єми випущеної готової продукції та встановити труднощі, з якими
зіштовхнувся скляний завод, а також суперечливість політики вищих радянських
урядових інстанцій. Залучення сучасних методів наукового історичного
дослідження дало можливість висвітлити історію становлення та розвитку
Рокитнівського скляного заводу в контексті соціальної структури міста.
Дослідження історії села Рокитне в межах Речі Посполитої та Російської
імперії важливе для розуміння передумов та обставин появи скляного заводу в
1896 р. на Волині. Відсутність якісної скляної пляшки та винна монополія з
урахуванням державної політики протекціонізму, стали поштовхом для купця-єврея
Ю. Розенберга та дворянина В. Охотнікова по створенню скловиробничого
потенціалу в регіоні та запуску нетипових урбаністичних процесів в Волинській
губернії. Для будівництва промислового об’єкту такого типу потрібен був ряд
урядових дозволів, наявність достатньої кількості сировини та її фаховий аналіз, а
також спеціальних промислових посвідчень, чого й добився Ю. Розенберг.
Встановлення, що завдяки креативному бізнес-плану, залучення бельгійського
капіталу і підтвердження наявності ресурсів для скловаріння вдалося досить швидко
запустити виробництво. Своєрідним стартовим майданчиком до економічних та
містотворчих процесів Рокитного стало заснування «Товариства з обмеженою
відповідальністю Рокитнівський скляний завод» в 1898 р. Первинний бельгійсько-
російський капітал був вміло використаний Ю. Розенбергом: збудовано,
реконструйовано та модернізовано після пожежі 1899 р. скляний завод впродовж
короткого терміну. Крім того, завдяки політиці протекціонізму і добрій обізнаності
законодавства Російської імперії купець-акціонер став власником підприємства. Для
подальшого розвитку, проблемним залишалося питання транспортування та
перевезення готової продукції. Тому під час будівництва залізничного сполучення
4
Київ-Ковель було скориговано список населених пунктів – замінено один із них на
робітниче поселення Рокитне, поблизу скляного заводу. Провести тотальну
модернізацію виробництва в 1900 р. вдалося завдяки страховим виплатам, які
передбачались згідно полісу. Віднайдено план реконструкції підприємства, який
розробив один із колишніх збанкрутілих бельгійських акціонерів. Російське
акціонерне товариство фактично належало засновнику склозаводу, для номінальної
легітимності якого допускались й інші акціонери. Таким чином вдалось юридично
закріпити за собою підприємство та забезпечити його функціонування до 1916 р.
Визначення пожвавленої економічної та демографічної ситуації в Російській
імперії другої половини ХІХ ст., що сприяло появі нових населених пунктів на карті,
які розвивались всупереч логіці та за власним сценарієм. За формування
соціокультурного простору відповідала передусім адміністрація скляного заводу в
робітничому поселенні чому сприяла привабливість Волинського регіону та
будівництво промислового підприємства. Поява залізничного сполучення позитивно
вплинула на життя мешканців краю та пожвавила місцеву торгівлю. Приплив
економічно активних жителів і робітників до Рокитного призвели до розширення
інфраструктури поселення, а також покращення умов проживання та
соцстрахування. Було збудовано багато діючих об’єктів і відкритих спеціально для
працівників (будинки, сараї, лазні, пральня, медичний пункт, конюшні, їдальні) та
приміщень, які здавались в оренду Ю. Розенбергом (магазини, трактир, аптеки).
Досить активно формувалось й освітнє середовище. Крім того, приділялась увага
навіть місцям відпочинку, на облаштування яких власник підприємства не економив
– парк навколо палацу Розенберга та крита склом оранжерея. Дані страхових полісів
дозволили провести аналіз вартості та якості матеріалів, використаних під час
будівництва службових і виробничих приміщень та соціальних об’єктів.
Доведення того, що стрімкий ріст та концентрація передусім єврейського
капіталу у міжвоєнний період Польщі, призвели до трансформації Рокитного – його
юридичного розмежування з населеним пунктом із однойменною назвою завдяки
наявній офіційній документації. Окреслено роль військового поселення, яке якісно
вплинуло не тільки на охорону східного кордону, а й на соціокультурне життя
5
Рокитного, зокрема завдяки якому, були збільшені межі новоствореного містечка.
Охарактеризовано історію окремих об’єктів релігійного, освітнього, культурного
спрямування, участь робітників заводу та місцевого населення в процесі їх
будівництва. Показано динаміку розвитку торгівельного сектору Рокитного на
прикладі функціонування ринкової площі та спеціалізованих магазинів. Із
відновленням роботи скляного заводу в складі «Торгово-промисловому дому
«Vitrum» Рінгельблюма і Фланцрайха» було простежено закономірність
взаємозв’язку соціальної інфраструктури від прибутковості промислового об’єкта,
так звана традиція, яку започаткував засновник склозаводу. З’ясовано, яким чином в
умовах світової кризи вдалось зберегти підприємство та подолати її наслідки,
вистояти під час страйкової та профспілкової боротьби, а також представляти свою
продукцію на різноманітних виставках.
Окреслення змін в Рокитному після включення Західної України до складу
СРСР – від втрати статусу міста до переформатування життя в дусі радянізації.
Охарактеризовано її темпи, особливості націоналізації скляного заводу з подальшою
його реконструкцією та модернізацією, простежено зміни в соціальній
інфраструктурі, кадровому складі та загальному житті відтепер селища міського
типу Рокитне. Під час нацистської окупації 1941-1944 рр. скляний завод був
зруйнований, а місцеве населення та робочий контингент зазнали колосальних
втрат. Із звільненням Рокитного від загарбників розпочинається відбудова
підприємства та відновлення виробничих потужностей. Аналіз бухгалтерської
документації та книг наказів заводу засвідчив особливості його технічного
переоснащення та підтвердив всю суперечливість процесів відбудови всередині
радянської системи.
Дисертація є першим комплексним дослідженням історії Рокитнівського
скляного заводу в контексті еволюції соціальної інфраструктури волинського міста
впродовж 1896-1945 рр. Було вперше з’ясовано обставини створення та
функціонування підприємства за часів Російської імперії, Польщі та СРСР;
простежено роль заводу як містоутворюючого чинника; досліджено трансформацію
робітничого поселення до статусу міста та селища міського типу; окреслено
6
еволюцію соціальної інфраструктури Рокитного. Висновки роботи уточнюють
характер урбанізаційних процесів у волинському краї, зокрема із специфічним
етнічним складом населення. Подальшого розвитку набули питання залучення
іноземного капіталу у промисловість Волині, здобуття населеного пункту статусу
міста, форми радянізації приватних підприємств і особливості технічної
модернізації скляного виробництва за радянської доби.
Теоретичні напрацювання дозволять деталізувати специфіку урбанізаційних
процесів в різних регіонах України. Вони значно розширюють спектр наукових
знань з історії скляної промисловості та міст, створених на базі підприємств з
урахуванням розвитку соціальної інфраструктури. Практична цінність цього
дослідження полягає в тому, що його результати можуть слугувати матеріалом для
написання узагальнювальних праць з соціально-економічної проблематики та
урбаністики, використовуватися в загальних лекційних курсах закладів вищої
освіти, підготовці підручників та посібників з вітчизняної історії.
Дисертаційна робота є самостійним дослідженням, у якому подано авторський
погляд на заснування та розвиток Рокитнівського скляного заводу в контексті
еволюції соціальної структури міста. Основні положення роботи апробовані у
доповідях на 8 наукових конференціях.
Ключові слова: Рокитнівський скляний завод, підприємство, модернізація,
урбанізація, соціальна структура міста, Рокитне, село, робітниче поселення, місто,
селище міського типу.
|
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ………………………………………………..15
ВСТУП……………………………………………………………………………….......16
РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ, ДЖЕРЕЛА ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ
ДОСЛІДЖЕННЯ………………………………………………………………..………22
1.1. Історіографія…………………………………………………………………..…..22
1.2. Джерельна база………………………………………………………………........27
1.3. Методологічні засади дослідження……………………………………...........…34
Висновок до 1 розділу………………………………………………………………..….39
РОЗДІЛ 2. СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК СКЛЯНОГО ЗАВОДУ ЯК
ЕКОНОМІЧНОГО ОСЕРЕДКУ РОКИТНОГО…………………………….…...…41
2.1. Передумови будівництва скляного заводу в селі Рокитне Овруцького повіту
Волинської губернії……………………………………………………………………...41
2.2. Залучення бельгійського та російського капіталів для розвитку заводу
Ю. Розенберга (1896-1918 рр.)……………………………………………………….…49
2.3. Компанія заводів «Vitrum» та розвиток підприємства у міжвоєнний період
(1921-1939 рр.)…………………………………………………………………….......…67
2.4. Радянська реконструкція та модернізація Рокитнівського скляного заводу
(1939-1945 рр.)……………………………………………………………………....…89
Висновок до 2 розділу………………………………………………………………….106
РОЗДІЛ 3. ЕВОЛЮЦІЯ РОКИТНОГО ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ЙОГО
СОЦІАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ……..…………………….………………………….108
3.1. Формування соціально-побутового та культурного простору робітничого
поселення…………………………………………………………………………….….108
3.2. Надання Рокитному статусу міста та особливості його трансформації в
1921-1939 рр………………………………………...…………………………..…..…129
3.3. Розвиток селища міського типу в умовах радянізації, нацистської окупації та
повоєнної відбудови……………………………..………………………………….….150
Висновок до 3 розділу………………………………………………………………….171
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………...….173
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ…………………….178
ДОДАТКИ……………………………………………………………………...…..…..203
|
|
|
