Микола Олексійович Рудь » Політичний розвиток Лютицького союзу (кінець X – початок XII ст.)
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Політичний розвиток Лютицького союзу (кінець X – початок XII ст.)
Стаття
|
|
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
28.03.2024 |
|
| Твір змінено: |
28.03.2024 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(174.8 КБ)
|
|
| Опис: |
Етнічна історія народів Європи: Збірник наукових праць. Випуск 68. – К., 2022.
У статті на основі наративних джерел та спеціальної історичної літератури аналізується процес виникнення, особливості політичного розвитку та занепаду Лютицького союзу наприкінці X – на початку XII ст. Дослідження спирається на принципи історизму, науковості й авторської об’єктивності, а також на використання загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення, порівняння) та спеціально-історичних (історико-типологічний, історико системний ) методів.
Зазначається, що вирішальним моментом в утворенні Лютицького союзу стало повстання полабсько-прибалтійських слов’ян 983 р., причиною котрого було посилення податкових утисків і насильне насадження християнства німецькими світськими і духовними феодалами на території Полаб’я. Аналізуються питання специфіки політичного устрою Лютицького союзу.
При цьому наголошується на важливості народних зборів у суспільно-політичному житті лютичів. Швидше всього це було віче з представників племен, ймовірно, очільників малих бургових округів, котрі обговорювали головні питання життєдіяльності Лютицького союзу, під дахом храму у Ретрі. Безперечно, сильним на зборах був голос жрецтва.
Прослідковуються військово-дипломатичні зносини лютичів з сусідніми народами, передусім німцями й поляками у розглядуваний період.
Проведений аналіз дозволив автору встановити, що Лютицький союз, котрий виник наприкінці X ст. з метою відсічі зовнішній агресії, являв собою своєрідну «аристократичну республіку» з досить сильними пережитками військової демократії.
Встановлено, що лютичі не усвідомили вчасно державно-консолідуючої ролі християнства. Негативну роль у процесі формування у них державності відігравала язичницька релігія, котра допомагала знаті зберігати і підтримувати роз’єднаність племен.
Доведено, що інтеграційна роль культу Сварожича виявилась незначною, він не міг компенсувати відсутність сильної центральної влади у лютичів. Прагнення касти жерців узурпувати владу у Лютицькому союзі привело у середині XI ст. до міжусобної боротьби між племенами, які увійшли до його складу. Це переконливо свідчить про слабкість Лютицької конфедерації як політичного організму, що й стало одним з головних факторів поневолення лютичів у XII ст. Німецькою державою. |
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
