Марія Розпутна » Філософські погляди Джона Дьюї в контексті діяльності Метафізичного клубу
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Філософські погляди Джона Дьюї в контексті діяльності Метафізичного клубу

Дисертація
Написано: 2023 року
Розділ: Наукова
Твір додано: 07.03.2024
Твір змінено: 07.03.2024
Завантажити: pdf див. (1.4 МБ)
Опис: Розпутна М.В. Філософські погляди Джона Дьюї в контексті діяльності Метафізичного клубу. Кваліфікаційна наукова праця на правах
рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук
за спеціальністю 09.00.05 – Історія філософії (033 – Філософія) – Український
державний університет імені Михайла Драгоманова. Київ, 2023.
Дисертація є цілісним дослідженням філософських поглядів
американського мислителя Джона Дьюї в контексті діяльності
Метафізичного клубу в Університеті Джонса Гопкінса, Балтимор, Меріленд,
США.
В роботі здійснено аналіз ранніх публікацій Дж. Дьюї: праць, написаних
та опублікованих в період навчання в Університеті Джонса Гопкінса (1882-
1884 рр.), а також тих, які були опубліковані до та після навчання.
Диференціація джерел дозволила прослідкувати трансформацію
філософських поглядів Дж. Дью та проаналізувати контекст основних
тематик дискусій на засіданнях Метафізичного клубу. Першоджерела та
критична література розглядаються комплексно у кожному розділі задля
всебічного огляду інтелектуальної біографії американського мислителя.
Методологія історико-філософського дослідження базується на методах,
обраних з урахуванням специфіки з одного боку історико-філософського
аспекту дослідження контексту діяльності Метафізичного клубу, а з іншого –
особливостей дослідження інтелектуальних біографій мислителів, їхніх ідей,
поглядів та думок. Відповідно до предмету та об’єкту дослідження, а також
поставлених завдань, було зроблено акцент на історико-філософській
реконструкції. Вона розкривається у сукупності та взаємодії таких методів:
метод раціональної реконструкції тексту, завдяки якому було розкрито
основні погляди в ранній творчості філософа, історико-порівняльний метод,
3
який розкрив схожі та відмінні мотиви філософування Дж. Дьюї та його
вчителів й членів Метафізичного клубу.
В дисертації здійснено історико-філософське дослідження особливостей
американського інтелектуального середовища ХІХ ст. Завдяки використанню
жанру інтелектуальної історії було досліджено основні тенденції
інтелектуального середовища, а завдяки зверненню до біографічної
історіографії було досліджено основні філософські погляди американського
мислителя в період участі в Метафізичному клубі з особливою увагою до
діяльності Метафізичного клубу в Університеті Джонса Гопкінса.
В дисертації описано основні тенденції, постаті, які вважаються
ключовими фігурами в історії американської думки, та ідеї, які визначали
інтелектуальне середовище першої половини ХІХ ст. В цей період в історії
американської філософії на зміну американському Просвітництву приходить
американський трансценденталізм як реакція на пануючий у Європі ідеалізм.
Подано різні точки зору на стан філософської думки у цей період,
проаналізовано ідеї Г. В. Шнайдера, Дж. Шука, Р. Д. Бойсверта, А. де
Токвіля, І. Бартлетта, Дж. Гуда та ін. Деякі дослідники скептично ставляться
до здобутків філософської думки у цей період, інші підкреслюють унікальне
значення для історії філософії саме цього періоду. У 30-ті роки ХІХ ст. в
Америці з’являється плеяда унікальних мислителів, які публікують
оригінальні роботи. В коледжах філософські ідеї викладалися переважно
президентами коледжів і викладалися вони завжди з релігійним
забарвленням. Американський трансценденталізм був представлений такими
філософами: Р. В. Емерсоном, Г. Д. Торо, В. Вітменом та ін. Це були
інтелектуали, справжні любителі мудрості, які писали філософські есеї,
статті, вірші та романи. В цей період американська філософія
консолідувалася довкола клубів та приватних шкіл, багато
трансценденталістів виступали з відкритими лекціями та популяризували
філософське знання. Завдяки діяльності цих інтелектуалів, а також клубів,
шкіл, гуртків американський читач мав змогу ознайомитися з перекладами
4
європейських філософських праць. Нове покоління інтелектуалів, яке
народилося за часів популярності американського трансценденталізму,
сформувало професійну академічну філософію в Сполучених Штатах
Америки в другій половині ХІХ ст. До цього покоління належали Ч. С. Пірс,
В. Джеймс, Дж. Ройс та Дж. Дьюї, які разом сформували ядро американської
філософії, яка традиційно асоціюється з появою суто американської
філософської течії – прагматизму. Спільною рисою цих двох поколінь є
тяжіння до німецького ідеалізму, до філософського спадку І. Канта, Й. Ґ.
Фіхте, Г. В. Ф. Гегеля. Зацікавлення основними ідеями німецької філософії
вплинуло на погляди трансценденталістів, особливо щодо питань матерії та
духу, розуму та природи. Важливу роль у цьому процесі зіграли учасники
Сент-Луїського руху: Г. К. Брокмайєр, В. Т. Гарріс та ін. Завдяки діяльності
трансценденталістів в американській філософії змістився акцент з
матеріалістичних начал, як це було в добу Просвітництва, на людський розум
та одухотворену природу. Світ визнавався сукупністю ідей, тобто
трансцендентальним, а природа – втіленням духу.
У другій половині ХІХ ст. свою діяльність провадили такі
інтелектуальні клуби: Філософське товариство Сент-Луїса (1866–1880-ті рр.),
Радикальний клуб, або Клуб Честнат-Стріт в Бостоні (1867–1880 рр.),
Метафізичний клуб (в Університеті Джонса Гопкінса (1879–1885 рр.) та
Кембриджі (1872–1879 рр.)), школа філософії Конкорда (1879–1888 рр.),
Клуб Гегеля в Бостоні (1880–1888 рр.), Філософський союз Берклі при
Каліфорнійському університеті (1889–1910 рр.), Літня школа Гленмор для
науки про культуру (1891–1900 рр.). Всі вони відігравали важливу роль у
формуванні професійної філософії. В цей період також існувала невелика
група філософських журналів: «Вілфордський Мікрокосм» (1881–1893 рр.),
«Платоніст» (1881–1888 рр.), але особливим для нашого дослідження є
«Журнал спекулятивної філософії» В. Т. Гарріса, оскільки саме на сторінках
цього журналу публікувався молодий Дж. Дьюї, який був членом
Метафізичного клубу в Університеті Джонса Гопкінса.
5
Історія Метафізичного клубу бере свій початок у 1880-х роках у
Гарвардському університеті, який заснував Ч. С. Пірс. Метафізичний клуб
об’єднав визначних науковців: Ч. С. Пірса, В. Джеймса, О. В. Голмса, Дж. С.
Морріса. В праці підкреслено особливу роль Дж. С. Морріса у становленні
Дж. Дьюї як філософа. Клуб об’єднав тогочасних інтелектуалів, молодих
науковців, студентів, викладачів, громадських діячів тощо. При вивченні
історії Метафізичного клубу використовувались праці таких дослідників як
Л. Менанд, Дж. Шук, Дж. Мартін, М. Фіш, С. Рокфеллер, Ф. П. Вінер,
Р. Б. Перрі, Дж. Гуд, П. Дж. Беренс, Г. В. Шнайдер, Ш. Місак та ін.
У досліджені використано скан-копії «Циркулярів Університету Джонса
Гопкінса» (1882–1884 рр.), в яких опубліковано витяги з протоколів засідань
Метафізичного клубу зі свідченнями про участь Дж. Дьюї, фотокопію
рукописної книги записів засідань Метафізичного клубу в Університеті
Джонса Гопкінса та цифрові архіви листів Дж. Дьюї.
Дж. Дьюї увійшов у світову історію як класик американського
прагматизму, видатний педагог, реформатор освіти, громадський діяч. В
сучасних українських історико-філософських розвідках постать Дж. Дьюї
найчастіше розглядають в контексті прагматизму, педагогіки, філософії
освіти, залишаючи поза увагою значну частину його філософської спадщини.
Одним із завдань цього дослідження є доповнення загальної картини. В
дисертації використовуються праці українських вчених: О. Б. Залюбівська,
Н. П. Дічек, В. О. Коваленко, В. Ф. Сухіна, О. В. Шапаренко, О. Панич,
В. Ю. Калюжна, Л. Ц. Ваховський, Н. Г. Кравцова, В. О. Пішванова та ін. А
також праці зарубіжних вчених, які досліджували біографію та основні
філософські ідеї: Ф. В. Джексон, М. Елдрідж, Л. А. Гікман, Д. Л.
Гільдебранд, С. Гук та ін. Вивченню робіт Дж. Дьюї в галузі логіки свої
роботи присвятили Ф. Т. Берк, Д. М. Гестер, Р. Б. Талісс, Дж. Кемпбелл та ін.
Політичну філософію та ідеї лібералізму й демократії американського
філософа досліджували А. Райан, Р. Б. Вестбрук, М. Л. Роджерс, В. Р.
Каспарі та ін. Теорію мистецтва та естетику Дж. Дьюї досліджували Т. М.
6
Александер, Ф. В. Джексон, Г. Паппас, Р. Шустерман, Дж. Гаррісон та ін.
Бойсверт вивчав метафізику американського філософа, Дж. А. Гуд
досліджував гегельянство в філософії Дж. Дьюї, Дж. Р. Шук – теорію
пізнання. П. А. Шілпп, Дж. Дайхейзен, Р. В. Сліпер запропонували
комплексний підхід та зобразили інтелектуальний портрет Дж. Дьюї.
В роботі досліджено біографію Дж. Дьюї на основі аналізу його
автобіографії «Від абсолютизму до експерименталізму» (1930 р.), листів та
досліджень біографів: Дж. Дайхейзен, Дж. Мартін, С. Рокфеллер, А. Райан,
Р. Б. Вестбрук та ін. Продемонстровано, яким чином життєвий шлях
філософа вплинув на формування його ідей та поглядів. Основу дослідження
складають матеріали, присвячені рокам навчання в Університеті Джонса
Гопкінса та участі у діяльності Метафізичного клубу. Особлива увага
приділяється суміжним періодам: навчанню в Університеті Вермонта і
знайомству з професором Г. А. П. Торрі та роботі в Університеті Мічигану
під керівництвом Дж. С. Морріса. На основі аналізу листувань
продемонстровано вплив Г. А. П. Торрі на Дж. Дьюї, який познайомив
молодого американського мислителя з німецькою та шотландською
філософіями, з ідеями Г. В. Лейбніца, Б. Спінози, І. Канта.
Продемонстровано, що Дж. Дьюї був активним учасником
Метафізичного клубу з 1882 року, коли вступив до аспірантури в
Університеті Джонса Гопкінса, до 1884 року, коли захистив дисертацію
«Психологія Канта». Контекст участі у діяльності Метафізичного клубу і
навчання в Університеті Джонса Гопкінса описаний завдяки аналізу
публікацій.
За час навчання в Університеті Джонса Гопкінса американський
мислитель написав дисертацію, опублікував три статті, дві з яких: «Знання і
відносність відчуттів» (1883 р.) та «Кант і філософський метод» (1884 р.)
були опубліковані у 17-му та у 18-му номерах «Журналу спекулятивної
філософії», та статтю «Нова психологія» (1884 p.), яка була опублікована у 2-
му номері журналу «Андоверський оглядач».
7
Продемонстровано, що Дж. Дьюї брав активну участь у діяльності
Метафізичного клубу. У записах засідань Метафізичного клубу та в
офіційних циркулярах Університету Джонса Гопкінса міститься інформація
про діяльність Дж. Дьюї у період членства в Метафізичному клубі. Перший
виступ відбувся на 26-му засіданні Метафізичного клубу 12 грудня 1882
року, коли Дж. Дьюї прочитав доповідь на тему «Знання і відносність
відчуттів»; другий виступ відбувся на 27-му засіданні Метафізичного клубу
16 січня 1883 року, коли Дж. Дьюї прочитав доповідь на тему: «Праці Т. Г.
Гріна»; третій виступ відбувся на 30-му засіданні Метафізичного клубу 10
квітня 1883 року, коли Дж. Дьюї зробив доповідь на тему «Гегель і теорія
категорій; четвертий виступ відбувся на 33-му засіданні Метафізичного
клубу 13 листопада 1883 року, коли Дж. Дьюї зробив доповідь на тему
«Психологія свідомості»; п’ятий виступ відбувся на 34-му засіданні
Метафізичного клубу 11 грудня 1883 року, коли Дж. Дьюї зробив доповідь на
тему «Дельбеф про живу і мертву матерію»; шостий виступ відбувся на 37-
му засіданні Метафізичного клубу 11 березня 1884 року, коли Дж. Дьюї
зробив доповідь на тему «Нова психологія».
Здійснено аналіз основних ідей статей та матеріалів виступів (тих, які
збереглися), розкрито вплив колег та вчителів на формування поглядів
Дж. Дьюї, продемонстровано їх вплив на подальшу філософську діяльність
американського мислителя.
Ключові слова: історія філософії, американська філософія, Джон Дьюї,
Метафізичний клуб, Університет Джонса Гопкінса, американський ідеалізм,
прагматизм, філософія психології, філософія освіти.
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.