Історія психології епохи Просвітництва

Передмова 3ВСТУП 7
Дослідження з питань періодизації історико-психологічних знань 11
Становлення логічного осередку в історії психології («дія» та «вчинок») 22
Вчинковий осередок і періодизація історії психології 27
Ситуативний рівень періодизації 28
Мотиваційний рівень періодизації 31
Учинкова дія та післядія як історико-психологічний принцип 32
Культурно-історична функція післядії у психології 34
Історія психології як історія розробки значних проблем 38
Тотем і ранні людські спільності 38
Ритуал і вчинок — засади психології в Стародавньому Китаї 40
Нірвана й нестримна чуттєвість — засади психології в Стародавній Індії 41
Людське і вселюдське в ідеології Пророчого руху 41
Мікрокосмос і макрокосмос — провідна психологічна проблема античності 42
Душа і Вище існування (Бог) — вихідна позиція середньовічної психології 44
«Я» та «інший» — психологічні принципи Відродження 45
Страждальність і самодостатність людини в психології XVII ст. 47
Інтелектуальне та моральне у психіці людини. Антиномії й паралогізми в духовному русі Просвітництва 48
Біологічне та соціальне — ключові поняття психології XIX і XX ст. 51
Загальні риси Просвітництва: факти, смисл 54
Феномени історичної психології (XVIII ст.) 62Звичаї в галантному столітті відповідно до психології особистості 62
Авантюризм і особистість. Просвітницький титанізм 75
Масонство як антипросвітництво 80
Науковий рух, література й мистецтво 86
Мотиваційний аспект у психології Просвітництва та основні її проблеми 110Розділ перший
ПСИХОЛОГІЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ІСНУВАННЯ І ТРАГЕДІЯ БУНТІВНОГО ІНДИВІДУАЛІЗМУ 112
Дж. Берклі. «Бути» означає «бути у сприйманні» 112
Асоціативна теорія в психології Просвітництва (Д. Гартлі, Дж. Прістлі) 116
565

Т. Рід. Психологія «здорового глузду». Натуральне й соціальне в людській психіці 126
Дж. Байрон. Життя і смерть особистості у світлі матеріальної психології 130
Розділ другий
ПСИХОЛОГІЯ І РЕВОЛЮЦІЯ 142
Сенсуалістична психологія Просвітництва: локківська традиція. Відчуття як принцип системи психології 142
Е. Кондільяк — Пігмаліон Просвітництва 143
Д. Дідро. Великий хороводний танок усього світу. Парадокси людської особистості 146
Натуралістична психологія 161
Вольтер. Правильне прийняття рішення у вчинку — в природній безпосередності 161
Ж.-Ж. Руссо. Все виходить хорошим із рук Творця. Все вироджується в руках людини 177
Ж. Ламетрі. Антропологічний принцип у психології Просвітництва 200
Ідеали суспільного життя і відкриті шлюзи людської поведінки 208
Розділ третій
ВІД «СЛОВА» ДО «ДІЇ». ФЕНОМЕНОЛОГІЧНИЙ МЕТОД І СИСТЕМА ІСТИННОГО ЗНАННЯ В ПСИХОЛОГИ 248
Емпірична психологія 254
Ф. А. Месмер. Месмеризм 259
Ф. Й. Галль. Створення френології 261
Й. К. Лафатер. Фізіогномічні фрагменти. Спроби сприяти вдосконаленню людства 264
І. Кант. Антропологія з прагматичної точки зору 271
Й. Г. Гердер. Почуття існування і психологія самостворення людини 282
Й. Г. Фіхте. Вчинок як осередок феноменологічної психології 289
Г. В. Ф. Гегель. Феноменологічний принцип у психології 305
Предметна свідомість 309
Психологічна структура самосвідомості 311
Форми змісту абсолютного суб’єкта 313
Діяльнісний принцип феноменології духу 314
Структура й суперечності моральної дії 320
Індивідуальність особи та загальність влади 321
Доброчинність і гордий васал. Гегелівський варіант «утечі від свободи» 322
Мова як прикриття суперечностей між правителем і підданим 322
Психологія розірваної свідомості 323
Суперечка між вірою й здоровим глуздом 324
«Корисність» як спосіб життя (modus vivendi) Просвітництва 325
Стан абсолютної свободи — фурія руйнування 326
Психологічна й етична природа совісті 327
Психологічні засади релігії 329
Стадії самого абсолютного духу 329
566

Й. В. Гете. «Спочатку був вчинок» 334
Учення про колір — сенсуалістичний початок феноменології духу 337
Творчість 339
Феноменологія і трансцендентальна функція любові — мотиву творчості й життя 348
Фауст: fata morgana 354
Самопізнання 358
Людське буття — пошук уселюдського 359
Розділ четвертий
ВЧИНОК — ОСНОВА САМОПІЗНАННЯ ЛЮДИНИ І ЛЮДСТВА 366
Культурологічна, мезокосмічна основа вчинкового осередку психологічної системи 366
Ф. Прокопович. Вчення про творчу особистість і вчинок 418
С. Калиновський. Теорія вчинку 430
М. Козачинський. Психологічні проблеми моральної філософії, або етики 444
С. Кулябка. Психологія вчинку в трактаті «Етика» 451
Г. Кониський. Душа та її здатності у світлі феноменологічного підходу 454
Я. Козельський. Антропологія підноситься до ідеї вселюдського 471
Г. Сковорода. Феноменологія самопізнання 474
Абсурдність людського буття, замкненого в речовому світі 476
Символ і те, що за ним приховане 477
«Пізнай самого себе». Дві безодні. «Він у тобі, а ти в ньому» 478
«Ангельське» й «сатанинське» в людині як основа вольового вибору і самовизначення. Свобода й повна воля обрання 480
Споріднена діяльність 482
Смисл життя. Місце людини у світі. Три світи й дві природи 486
Життєвий шлях людини: коло народжень і преображення. Психологічні та гносеологічні засади преображення 488
Минуще й вічне 494
Мистецтво життя — найвеличніше. Очищення через філософське пізнання. Від подиву до чудесного 498
Автаркія, євхаристія (вдячність) 499
Софійність життя 500
Дійсне й легендарне в житті ї вченні Г. С. Сковороди 500
Г. С. Сковорода й вік Просвітництва 504
Розділ п'ятий
ФЕНОМЕНОЛОГІЯ САМОДЕРЖАВСТВА І ПСИХОЛОГІЯ САМОПІЗНАННЯ 508
Просвітництво, культура й кріпосне право 508
Вчинок на грунті екзистенціальних суперечностей буття. Антропологічна психологія В. М. Татищева 514
М. В. Ломоносов. Психологія творчості й психологія народів з антропологічної точки зору 520
567

О. М. Радищев. Розвиток ідеї паралогізмів відповідно до людської природи взагалі, щодо питання про смертність і безсмертя людини зокрема. Екзистенціальна антропологія та життєва доля О. М. Радищева у світлі ідеї свободи 530
Μ. І. Новиков. Ідея самопізнання душі в її відношенні до матеріальної та духовної сутностей світу. Психологічна спадщина й життєва доля 543
І. М. Богданович. Від антропології до феноменології. Міф про Психею в тлумаченні XVIII ст. 551
ВИСНОВКИ 554
Список використаної літератури 557