| Опис: |
Український нумізматичний щорічник: часопис. – Переяслав-Хмельницький. – 2019. – Вип. 3.
Наприкінці 2012 р. стало відомо про знахідку невеликого комплексу османських монет у передгір’ях Кримських гір. Комплекс призначався для роздрібного продажу на одному з багатьох електронних аукціонів України. У його складі представлені акче Мурада ІІ (1421–1444, 1446–1451) 848 р. хіджри (1 екз.), а також акче Мехмеда ІІ (1444–1446, 1451–1481) 855 р. хіджри (5 екз.), та акче цього султана 865 р. хіджри (38 екз.). У той час як акче Мурада ІІ датується останнім роком його першого правління – 848 р. хіджри (1444 р.), типи Мехмеда ІІ карбувалися в 855–865 рр. хіджри (1451–1460) і 865–875 рр. хіджри (1460–1470) відповідно, оскільки дата на цих акче позначає початок періоду карбування.
Більшість монет зі складу комплексу було відкарбовано на Румелійських монетних дворах – Едірне, Новарі та Серезі (37 з 44 екз., або 84,09%). Подібне переважання характерно і для інших відомих комплексів цього періоду з румунських земель, оскільки більшість тодішніх османських срібних копалень були розташовані в Румелії. Частка анатолійських монетних дворів (Амас’ї Аяслюка та Бурси) єпомітно меншою (6 з 44 екз., або 13,64%).
Співвідношення монетних дворів серед акче 865 р. хіджри, які є молодшими монетами в складі досліджуваного комплексу, може допомогти в уточненні його датування. Серед них переважає Новар (36,84%), за яким слідують Едірне (28,95%) та Серез (18,42%). Найбільш близьким за хронологією серед відомих знахідок є комплекс Скінетя, знайдений на території Молдавського князівства, в якому молодшими монетами є також акче 865 р. хіджри. Однак у складі цього комплексу серед них помітно переважає Едірне (48,48%), за яким слідує Серез (18,18%), а частка Новара є помітно меншою (12,12%).
У той же час, за співвідношенням монетних дворів серед акче 865 р. хіджри кримський комплекс більше схожий на комплекс Піуа Петрій, знайдений на території Волоського князівства, в якому частка Новара становить 30,65%, Едірне – 31,41%, а Сереза – 14,07%. Однак у його складі присутні більш пізні акче 875 р. хіджри, які карбувалися в 1470–1480 рр. Є.Ніколае пояснює подібну різницю тим, що Волощина була більш пов’язана із західно- та центральнобалканським регіонами, в той час як Молдова – зі східнобалканським та причорноморським регіонами, чому сприяло укладення в 1456 р. договору, який збільшив обсяги морської торгівлі з Османською імперією через Білгород.
Однак з цими регіонами повинен був бути тісно пов’язаний і Крим, в той час як за співвідношенням монетних дворів досліджуваний комплекс демонструє більшу схожість з комплексом Піуа Петрій з Валахії. Отже, можливо, що подібні особливості співвідношення монетних дворів обумовлені не географічним розташуванням, а хронологічною різницею, і датування кримського комплексу є ближчим до комплексу Піуа Петрій, в той час як комплекс Скінетя є більш раннім.
Судячи з відомих знахідок, серед акче Мехмеда ІІ, які містять дату 855 р. хіджри та карбувалися в 1451–1460 рр., монети, карбовані в Новарі, є порівняно рідкими. Це пояснюється тим, що Новар увійшов до складу Османської імперії лише в середині цього періоду – в 1455 р. Різниця у частках Новара серед акче 865 р. хіджри у складі комплексів Скінетя та Піуа Петрій свідчить про те, що масове карбування монет на цьому монетному дворі розпочалася пізніше, ймовірно не раніше середини 60-х рр. XV ст.
Таким чином, досліджуваний кримський комплекс ймовірно датується другою половиною 60 – початком 70-х рр. XV ст. Відсутність у його складі акче 875 р. хіджри не дозволяє з упевненістю зв’язати втрату або приховання цього комплексу з походом османських військ в 1475 р., результатом якого стало завоювання генуезьких колоній Криму та князівства Феодоро, а також підпорядкування Кримського ханства як васально залежної держави.
Османські монети, як і монети інших держав Малої Азії, брали участь в грошовому обігу Криму ще до османського походу 1475 р., що було обумовлено розвитком торговельних зв’язків цього регіону, провідну роль в яких грали генуезькі купці. Після завоювання Мехмедом ІІ Константинополя в 1453 р. торгова кон’юнктура у причорноморському регіоні помітно змінилася не на користь генуезців. У 40–50-х рр. XV ст. кримський хан Хаджі Гірей (1441–1466) вийшов на ринок чорноморського регіону через порт Каламіту, який належав князівству Феодоро. Найбільш активно велася торгівля з Трапезундською імперією та бейліком Джандар. Крім того, через Каламіту до Кирк-Єра прибували купці з Османської імперії та держави Мамлюків. З османським завоюванням генуезької фортеці Амастрії (1459 р.), столиці бейліка Джандар Сінопа і Трапезундської імперії (1461 р.), товари, які прямували з Персії та Малої Азії через Чорне море до Криму, тепер були перенаправлені до Токату, Бурси та Стамбулу, а потім – через Молдову до Польщі.
Втім, торгівля у кримському напрямку тривала, однак цього разу вона імовірно забезпечувалася головним чином османськими монетами. Менглі Гірей (1467–1515, з перервами), який прийшов до влади завдяки підтримці генуезців Кафи, зберігав з ними союзницькі відносини. Разом з тим, він був змушений зважати на проосманську орієнтацію частини впливових беків, тому продовжував сприяти розвитку торгівлі з османськими купцями.
Таким чином, незважаючи на невелику кількість опублікованих знахідок османських монет в Криму, можна припустити, що османські завоювання найбільших комерційних центрів Південного Причорномор’я сприяли збільшенню надходження османських монет до Криму подібно до того, як це сталося у молдавському Білгороді в 50–60-х рр. XV ст. |
