|
Написано: |
2008 року |
|
Розділ: |
Наукова |
|
Твір додано: |
26.04.2025 |
|
Твір змінено: |
26.04.2025 |
|
Завантажити: |
pdf
див.
(1021.7 КБ)
|
|
Опис: |
Мета дослідження полягає у визначенні основних напрямів
художнього руху, типології жанрових різновидів та в системному аналізі
особливостей поетики української історичної повісті 20 – 30-х рр. ХХ ст..
Поставлена мета визначає такі завдання роботи:
– охарактеризувати основні проблеми жанрової специфіки повісті та
провідні чинники виокремлення і функціонування жанрового різновиду
української історичної повісті;
– розглянути усталені класифікації історичної прози в аспекті їх
проекції на жанр історичної повісті;
– окреслити поняття „домислу” та „вимислу” в контексті літерату-
рознавства досліджуваного періоду;
– дослідити основні питання трансформації історичної правди в
художню, особливості функціонування принципу історизму, удосконалення
його параметрів, авторських інтерпретацій історичних реалій;
– з’ясувати роль художніх засобів у зображенні персонажів, особливості
композиції, сюжету, концентрації художнього часу і простору, мовленнєвої
стилізації як основних змістово- і формотвірних елементів історичної повісті.
8
Об’єктом дослідження є сукупність (понад 40 повістей 20 авторів)
текстів української історичної повісті 20 – 30-х рр. ХХ ст., зокрема твори
Г. Бабенка („В тумані минулого”, „Шляхом бурхливим”), В. Бірчака („Проти
закону”), С. Божка („Над колискою Запоріжжя”), В. Будзиновського
(„Гримить”, „Осаул Підкови”, „Під одну булаву”, „Пригоди запорозьких
скитальців”), М. Горбаня („Козак і воєвода”), В. Ґренджі-Донського („Петро
Петрович”), К. Гриневичевої („Шоломи в сонці”, „Шестикрилець”),
Ф. Дудка („Стрибожа внука”), Я. Качури („Іван Богун”), Н. Королеви („Сон
тіні”), І. Крип’якевича („Під прапори Хмельницького”, „Спільними силами,
або ж План майстра Дмитра”),Б. Лепкого („Вадим”, „Каяла”, „Крутіж”,
„Орли”, „Сотниківна”), А. Лотоцького („Кужіль і меч”, „Лицар в чорнім
оксамиті”), О. Назарука („Роксоляна”), Ю. Опільського („Аллах”,
„Вовкулака”, „Гарміоне”, „Золотий лев”, „Ідоли падуть”, „Іду на вас”, „Під
орлами Роми”, „Поцілунок Іштари”, „Танечниця з Пібасту”), С. Ордівського
(„Багряний хрест”), Г. Смольського („Олекса Довбуш”), Л. Старицької-
Черняхівської („Діамантовий перстень”), В. Таля („Незвичайні пригоди
бурсаків”), І. Филипчака („Будівничий держави”, „Дмитро Детько”, „Іванко
Берладник”, „Княгиня Романова”, „Кульчицький – герой Відня”),
А. Чайковського („Козацька помста”, „На уходах”, „Сонце заходить”,
„Богданко”, „Полковник Михайло Кричевський”, „Перед зривом”). |
|
Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ВСТУП 3
Розділ 1. ТЕОРЕТИКО-ЛІТЕРАТУРНІ ПРОБЛЕМИ
ЖАНРОВОЇ СПЕЦИФІКИ ІСТОРИЧНОЇ ПОВІСТІ 11
1.1. Теоретичні аспекти визначення жанру 11
1.2. Ретроспектива розгляду зв’язків історіографії та художньої
інтерпретації у вітчизняному літературознавстві 29
1.3. Жанрова диференціація історичних повістей 40
Розділ 2. СПІВВІДНЕСЕННЯ ІСТОРИЧНИХ РЕАЛІЙ І
ХУДОЖНІХ ВЕРСІЙ 62
Розділ 3. ОСОБЛИВОСТІ ВНУТРІШНЬОЇ І ЗОВНІШНЬОЇ ФОРМИ
ТВОРІВ 105
3.1. Композиція, сюжет 105
3.2. Форми концентрації художнього часу і простору 128
3.3. Специфіка образотворення 137
3.4. Історична стилізація мови 148
ВИСНОВКИ 162
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 168
|
|
|