Костянтин Рахно » Фронтирна парадигма у сучасній історіографії українського козацтва
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Фронтирна парадигма у сучасній історіографії українського козацтва
Стаття
|
|
|
| Написано: |
2025 року |
|
| Джерело: |
resource.history.org.ua |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
19.12.2025 |
|
| Твір змінено: |
19.12.2025 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(322.6 КБ)
|
|
| Опис: |
Історико-географічні дослідження в Україні. 2025. Вип. 19. С. 118-137.
Метою статті є з’ясування правомірності застосування концепції фронтиру, модної у сучасному науковому дискурсі, щодо історії українського козацтва. Увага фокусується на розробленні вітчизняними вченими тематики козацтва у руслі фронтирних студій та переважно негативному впливі північноамериканської концепції фронтиру на об’єктивність їхніх досліджень і національну свідомість українців. Методологія дослідження ґрунтується на використанні історико-порівняльного методу, методу історіографічного аналізу й синтезу, а також методу контент-аналізу. Перелічені методи допомогли проаналізувати вибрані праці українських козакознавців та виділити в них історико-географічну проблематику. Основні результати дослідження полягають у тому, що фронтир у цій концепції – це не просто географічна межа, а комплексний феномен, що начебто включає економічні, історичні, культурні та ментальні аспекти. Наприкінці XIX ст. історик із США Фредерік Джексон Тернер розробив ідею фронтиру, використовувану ним для вивчення Дикого Заходу. Він розглядав фронтир як кордон між освоєними та неосвоєними землями, зону взаємодії різних культур у процесі колонізації. За Тернером, фронтир руйнував звичні звичаї переселенців, формуючи нову культуру. Хоча багато тез Тернера зараз критикуються, його підхід неодноразово пробували перенести на інші країни. В українській науці термін «фронтир» став популярним після 1991 р. Спроби подавати історію Запорозької Січі через концепцію фронтиру як взаємопроникнення різних культурних практик, територію зустрічі цивілізацій обернулися натяжками, фальсифікаціями, залученням антинаукових теорій на зразок пантюркізму. Культурно-географічні аспекти американського фронтиру не можуть бути застосовані під час аналізу формування культурного ландшафту козацької України. У висновках варто відзначити, що застосування концепції фронтиру до історії українського козацтва формує уявлення про начебто споконвічну українську безелітарність, надмірну волелюбність і анархічність, неспроможність побудувати власну державу.
Ключові слова: фронтир, історико-географічна проблематика, історична етнологія, козакознавство, українське козацтво. |
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
