|
Написано: |
2023 року |
|
Розділ: |
Військова |
|
Твір додано: |
07.03.2024 |
|
Твір змінено: |
07.03.2024 |
|
Завантажити: |
pdf
див.
(2.2 МБ)
|
|
Опис: |
Райтаровська Н. Г. Військові походи Скьольдунгів у VII-X ст.
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за
спеціальністю 032 "Історія та археологія" в галузі знань 03 "Гуманітарні
науки". Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів,
2023.
Зміст анотації. У дисертації на основі відомого корпусу джерел та
сучасних напрацювань історіографії висвітлено військові походи
представників династії Скьольдунгів у Європі (VII-X ст.) Проаналізовано
початковий період становлення централізованої королівської влади у Данії
та зав’язування дипломатичних стосунків данських королів з іншими
європейськими правителями. Дисертаційне дослідження логічно
складається з двох частин – діяльності Скьольдунгів на території Східної
Європи та їх походів на західноєвропейські країни у VII-X ст. Робота
побудована на основі доповнення інформації з писемних джерел даними
сучасних археологічних досліджень, до якого залучаються напрацювання
лінгвістики.
У другому розділі висвітлено суперечливі аспекти раннього періоду
історії Київської Русі. Зокрема, проаналізовано основні версії походження
літописного Рюрика, якого частина істориків вважає родоначальником
династії Рюриковичів. Сьогодні є популярною серед частини істориків
гіпотеза професора Дерптського університету Фрідріха Крузе, який
висунув припущення, що літописний Рюрик належав до бічної гілки
данської династії Скьольдунгів та відомий у західноєвропейських
джерелах як Рорик Ютландський. Інша частина істориків ж схиляється до
думки, що літописний Рюрик походив зі слов’янського племені ободритів.
Враховуючи складність та обмеженість джерел, дискусії щодо походження
Рюрика далекі від свого завершення. У дисертаційному дослідженні була
3
здійснена спроба реконструкції генеалогічного дерева династії
Скьольдунгів з урахуванням даних нових досліджень.
В контексті нових даних археологічних досліджень багато істориків-
скандинавістів пропонують переглянути дати початку епохи вікінгів у
Середньовічній Європі. Частина фахівців пропонує пересунути
хрестоматійну дату 793 р., коли флотилія вікінгів розграбувала монастир у
Ліндіспармі на кілька десятиліть раніше. Інші ж історики, опираючись на
образ скандинавських конунгів у тогочасних джерелах, вважають, що дати
епохи вікінгів умовні, але коректні. Варто дещо переглянути усталений
стереотип щодо періоду активних походів вікінгів на територію інших
європейських країн.
Також у контексті дисертаційного дослідження проаналізовано
проблему локалізації Руського каганату та його правителів. Висвітлено
найпоширеніші версії його локалізації – у Приладожжі, біля Гньоздова та
припущення відомого українського діаспорного вченого-сходознавця
Омеляна Пріцака, який стверджував, що Руський каганат насправді був
заснований хазарами, як і, відповідно, Київ. Вагомі писемні та археологічні
докази на користь цієї гіпотези вченого відсутні. Сьогодні найімовірнішою
є версія, відповідно до якої каганат знаходився у Нижньому Подніпров’ї з
центром у Києві, на користь якої свідчать більшість відомих писемних,
археологічних та лінгвістичних джерел, які не пов’язані між собою.
Розглянуто проблему походження Аскольда і Діра із використанням
додаткової інформації з арабських джерел. Частина фахівців дійшла
висновку, що Аскольд за походженням є скандинавським конунгом, і,
ймовірно, належить до династії Скьольдунгів. Є гіпотеза, що він був одним
із синів конунга Рагнара Лодброка. Інші ж фахівці вважають, що Аскольд
належить до місцевої династії Києвичів, Ймовірно, що князь Аскольд був
етнічним скандинавом, однак обмеженість джерельної бази не дозволяє
чітко встановити його генеалогічну приналежність до конкретної династії.
4
Після встановлення централізованої влади та об’єднання розрізнених
данських земель під владою одного короля, Скьольдунги звернули свій
погляд на Західну Європу. Охарактеризовано етапи становлення та
розвитку дипломатичних відносин між Скьольдунгами та династією
Каролінгів, які дуже часто залежали від внутрішньої ситуації в державах.
При дослідженні трансформації їхніх відносин, розглянуто стосунки між
данськими Скьольдунгами та племенами саксів та ободритів, які
проживали між Данією та імперією Карла Великого та його нащадків. Цей
чинник значно впливав на відносини між Скьольдунгами та Каролінгами,
адже ті й інші за умовчанням заносили саксів та ободритів до своєї сфери
впливу.
Підрозділ дисертаційного дослідження присвячено дискусійній
сторінці історії вікінгів, а саме «морським конунгам». Саме їхня активність
стала основною причиною для того, щоб цей період в європейській історії
отримав в історіографії назву «Епоха вікінгів у Європі». Проаналізовано
діяльність одного із найвідоміших конунгів Рагнара Лодброка, яка стала
підґрунтям для формування стереотипного образу вікінга для середньо
статичного європейця. Висловлено гіпотезу щодо приналежності Рагнара
Лодброка до бічної гілки династії Скьольдунгів. Сини ж конунга стали
засновниками правлячих династій у кількох ірландських королівствах.
Окрему увагу приділено захопленню данськими вікінгами
англосаксонських королівств на території Британії. Внаслідок цього
утворився окремий територіальний анклав Денло – область данського
права. Населення Денло керувалося скандинавськими законами. Воно
стало в ІХ ст. плацдармом для походів вікінгів на Вессекс, Корнуолл та
Ірландію, які не вдалося захопити. Найбільш ефективно данам протистояв
вессекський король Альфред Великий (871-899 рр.) Акцентовано увагу на
впливі вікінгів на реформи, які провів король Альфред у Вессексі.
У окремому розділі дисертації проаналізовано вплив Скьольдунгів
на розвиток торгівлі на Балтиці. Висвітлено утворення Волзького шляху,
5
який у сучасній російській історіографії вважається основним джерелом
постачання арабського срібла у Європу. Це припущення ґрунтується на
знахідках скарбів арабських куфічних дирхемів на території Північно-
Східної Європи, а також на даних археологічних артефактів Старої Ладоги.
Дана гіпотеза не враховує дані щодо судноплавства місцевих річок, якими
складно просуватися великим кораблям. Найімовірніше, на Балто-
Каспійський шляхові торгівля носила епізодичний, а не транзитний
характер. Крім того, потрібно враховувати нову інформацію з
археологічних розкопок Новгорода. Більшість сучасних фахівців дійшли
висновку, що Великий Новгород було засновано не раніше ХІ ст. Тож він
не міг брати активну участь у становленні та розвитку посередницької
торгівлі між Арабським Сходом та Північно-Східною Європою.
Інша ситуація склалася в Подніпров’ї, де формувався знаменитий
шлях «із варяг у греки», який сполучав Візантійську імперію із
скандинавськими країнами і остаточно занепав аж у XIII ст. Дніпро
використовувався здавна для ведення торгівлі та сплавлення вантажів. На
основі наявної джерельної бази обґрунтовано гіпотезу, що шлях «із варяг у
греки» почав функціонувати ще у VIII ст. Також ця торгова артерія
сполучала Арабський Схід із Західною Європою. Важливу посередницьку
роль у ній відіграли племена прибалтійських слов’ян. Уточнено та
доповнено дослідження діяльності вікінгів у Середньому та Нижньому
Подніпров’ї.
Окремий розділ присвячений військовій справі та озброєнню
вікінгів, адже без цього аспекту висвітлення походів Скьольдунгів буде
неповним. Висвітлено основні типи зброї вікінгів: меч, спис, сокира. Щодо
обладунку, то він не був дуже поширеним серед норманських воїнів.
Частково через дорожнечу, а частково через фаталістичну релігію вікінгів,
яка обіцяла вічну насолоду у Вальгаллі тим, хто загинув у бою. Також
звернули увагу на розвиток суднобудівництва, адже без своїх флотилій
скандинави би були нездатні на успішні, раптові набіги на узбережжя
6
Європи. Проаналізовано основні типи кораблів, які використовувалися
вікінгами.
За результатами дисертаційного дослідження встановлено, що
діяльність Скьольдунгів відбувалась у контексті епохи вікінгів у
Середньовічній Європі. Умовною сферою впливу Данії стали Британські
острови та узбережжя Західної Європи. Однак частина фахівців вважає, що
окремі представники розшрили експансію династії Скьольдунгів на Східну
Європу. Подальший розвиток досліджуваної проблематики заповнить
чимало білих плям із ранньої історії вікінгів у Європі.
Ключові слова: Скьольдунги, вікінги, Рюрик, Гольмгард, Руський
каганат, Аскольд, Каролінги, Карл Великий, Людовік Благочестивий,
Рагнар Лодброк, «морські конунги», шлях «із варяг у греки», слов’яни,
торгівля, військові походи, Денло, Альфдред Великий, Гутрум, Київська
Русь, Візантійська імперія, фортифікаційні споруди, зброя.
|
|
Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 14
РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ ТА ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА.
МЕТОДОЛОГІЧНА ОСНОВА ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.
1.1. Стан наукової розробки проблеми . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 20
1.2. Огляд джерел . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 38
1.3. Методологія дослідження . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 55
РОЗДІЛ 2. ДО ПИТАННЯ ЩОДО ВІЙСЬКОВИХ ПОХОДІВ
СКЬОЛЬДУНГІВ НА ТЕРИТОРІЮ СХІДНОЇ ЄВРОПИ.
2.1. Дискусії щодо походження літописного Рюрика . . . . . . . . . . . . . . 61
2.2. Вікінги у Середньому Подніпров’ї. Дискусії щодо локалізації
руського каганату . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 82
РОЗДІЛ 3 ВІКІНГИ: ПІРАТИ ЧИ КУПЦІ? УЧАСТЬ
СКЬОЛЬДУНГІВ В БАЛТІЙСЬКІЙ МІЖНАРОДНІЙ ТОРГІВЛІ
(VIII–Х ст.) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 97
РОЗДІЛ 4. ВІЙСЬКОВІ ПОХОДИ СКЬОЛЬДУНГІВ НА ЗАХІДНУ
ЄВРОПУ (VII– X СТ.)
4.1. Утвердження династії Скьольдунгів на данському престолі . . . . . . . 123
4.2. Протистояння з Каролінгами внаслідок їх політики «східного
розширення кордонів»: Саксонські війни, війни з ободритами . . . . . . . 128
4.3. «Морські конунги» із династії Скьольдунгів. Утворення Денло . . . 139
РОЗДІЛ 5. ОЗБРОЄННЯ ТА ВІЙСЬКОВА ТАКТИКА ВІКІНГІВ.
ВПЛИВ НА РОЗВИТОК ВІЙСЬКОВОЇ СПРАВИ В
СЕРЕДНЬОВІЧНІЙ ЄВРОПІ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .152
ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .167
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ . . . . . . . 172
ДОДАТКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 201
|
|
|