Ігор Райківський » Ідея української національної єдності в громадському житті Галичини ХІХ століття (вид. 2014)
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Ідея української національної єдності в громадському житті Галичини ХІХ століття (вид. 2014)
Дисертація
|
|
|
| Написано: |
2014 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
22.04.2024 |
|
| Твір змінено: |
22.04.2024 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(3.2 МБ)
|
|
| Опис: |
Метою дослідження є реконструкція й осмислення процесу утвердження
ідеї української національної єдності в громадському житті Галичини ХІХ ст.
Для реалізації мети визначено основні завдання:
– проаналізувати стан наукової розробки теми, перспективи її
подальшого вивчення і джерельну базу дослідження;
– визначити концептуальні засади генези модерної української нації в
світлі сучасних наукових підходів;
– з’ясувати уявлення українських діячів Наддніпрянщини про Галичину
та їх внесок у формування національної ідеї;
– охарактеризувати особисті взаємини галицьких і наддніпрянських
діячів;
– розкрити характерні риси процесу рецепції етнічної спорідненості
русинів Галичини з підросійськими “малоросами” в першій половині
ХІХ ст.;
13
– показати вплив революції в Австрійській імперії 1848–1849 рр. на
українське національне самоусвідомлення галичан та особливості
його розвитку в період післяреволюційної реакції 50-х рр.;
– простежити формування в Галичині новочасної української
самосвідомості крізь призму суперництва національно-політичних
орієнтацій у 1860–1890-х рр.;
– висвітлити політику австрійської і російської влади в українському
питанні, їх роль у перемозі української орієнтації в Галичині;
– окреслити значення Галичини в утвердженні української національної
ідентичності, виявити динаміку підтримки українофільських настроїв
у суспільній свідомості. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
Вступ 4
РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ І ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА
ДОСЛІДЖЕННЯ
17
1.1. Стан наукової розробки проблеми 17
1.2. Джерельна база 46
Розділ 2. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ
РОБОТИ
67
РОЗДІЛ 3. УСВІДОМЛЕННЯ ЕТНІЧНОЇ СПОРІДНЕНОС-ТІ
ГАЛИЧИНИ З НАДДНІПРЯНСЬКОЮ УКРАЇНОЮ В
ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТ.
84
3.1. Уявлення наддніпрянських науковців про Галичину. Внесок
кирило-мефодіївців у формування новочасної української
національної ідеї
84
3.2. Народознавство в етнічній самоідентифікації галицьких
русинів першої третини ХІХ ст.
104
3.3. Ідея єдності русько-українського простору в діяльності
“Руської трійці” та її послідовників у Галичині в 1830-х –
середині 1840-х рр.
119
РОЗДІЛ 4. “ВЕСНА НАРОДІВ” 1848–1849 РР. ТА ФОРМУ-
ВАННЯ ПРОУКРАЇНСЬКОЇ КОНЦЕПЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ
ІДЕНТИЧНОСТІ
144
4.1. Розвиток української (“малоруської”) національно-політичної
свідомості в Галичині під час революції
144
4.2. Мовно-правописні дискусії серед руської інтелігенції
Галичини як фактор національного самоусвідомлення в 1850-х рр.
164
РОЗДІЛ 5. УКРАЇНОФІЛЬСТВО І РУСОФІЛЬСТВО У
ПРОЦЕСІ НАЦІОНАЛЬНОЇ САМОІДЕНТИФІКАЦІЇ
ГАЛИЦЬКО-РУСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ В 1860–1870-Х РР.
185
3
5.1. Галичина в ідеології та практичній діяльності
наддніпрянських громадівців-українофілів
185
5.2. Раннє народовство і русофільство в Галичині (1861–1866 рр.) 204
5.3. Посилення русофільських тенденцій у національному русі
Галичини наприкінці 1860-х – на початку 70-х рр. “Соборницька”
діяльність П.Куліша
234
5.4. Національний рух у Галичині в 1873–1879 рр.: між
русофільством і “громадівським соціалізмом” М.Драгоманова
263
РОЗДІЛ 6. КРИСТАЛІЗАЦІЯ ІДЕЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ
ЄДНОСТІ УКРАЇНЦІВ ТА ПЕРЕТВОРЕННЯ ГАЛИЧИНИ В
УКРАЇНСЬКИЙ “П’ЄМОНТ” НА ЗЛАМІ ХІХ–ХХ СТ.
296
6.1. Галичина в діяльності наддніпрянських громадівців після
Емського указу 1876 р.
296
6.2. Політичне зміцнення галицьких народовців та активізація
наддніпрянсько-галицьких взаємин у 1880-х рр.
322
6.3. “Нова ера” як чинник модернізації ідеї української
національної єдності в кінці ХІХ – на початку ХХ ст.
354
Висновки
Список використаних джерел
387
401
|
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
