|
Написано: |
2020 року |
|
Розділ: |
Наукова |
|
Твір додано: |
03.12.2021 |
|
Твір змінено: |
03.12.2021 |
|
Завантажити: |
pdf
див.
(3.5 МБ)
|
|
Опис: |
З’ясовуються історичні, теоретичні та методологічні засади наукового пізнання антропологічного коду української культури і цивілізації, їх самобутності і загадковості, в епіцентрі яких перебуває Людина як унікальна і найвища цінність. Розкривається його сутність як сукупність образів, засобів біологічного і соціокультурного характеру, пов’язаних з певним комплексом стереотипів свідомості окремої людини або групи людей, які виражаються в архетипах, менталітеті, інтелектуальному, моральному і матеріальному житті, в політичній і соціальній організації суспільства, його культурі та цивілізації, транзитному характері і здатності успадковуватися. Аналізується зміст і функції антропологічного коду культури та цивілізації на різних етапах історії України – від найдавніших часів до сучасності як системи значень і типів мислення людини, її психології і менталітету, способів сприйняття нею цінностей, інтелектуального і емоційного розуміння світу, певної культури та цивілізації. Стрижнем антропологічного коду культури виступає людина, а антропологічного коду цивілізації – суспільство.
Спростовуються різного роду теорії втрати ціннісно-смислової форми буття людини в умовах глобалізації сучасного світу, парадигма «руского міра», коду так званої «общеруской» культури, канонічної території, цивілізації, спільного коріння, генетичного і культурного розвитку українського і російського народів. Видання розраховане на науковців і викладачів історії, філософії, культурології, політології, етнології, учителів, аспірантів і студентів, широке коло осіб, які цікавляться антропологічним осмисленням української культури і цивілізації. |
|
Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
Вступ
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ОСМИСЛЕННЯ АНТРОПОЛОГІЧНОГО КОДУ КУЛЬТУРИ І ЦИВІЛІЗАЦІЇ
1.1. Методологія та основні напрями досліджень соціокультурної та цивілізаційної антропології
1.2. Теоретико-антропологічна сутність цивілізації
1.3. Людина у світі і світ у людині
1.4. Антропоцентризм української культури і цивілізації
1.5. Поняття «архетип» у культурній і цивілізаційній антропології
1.6. «Менталітет» і «ментальність» як категорії соціокультурної та цивілізаційної антропології
РОЗДІЛ 2. АНТРОПОЛОГІЧНИЙ КОД ДОХРИСТИЯНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ ДАВНЬОЇ УКРАЇНИ
2.1. Зародження та особливості міфологічного мислення протоукраїнського етносу
2.2. Міфологічні стадії еволюції свідомості праукраїнців
2.3. Антропологічні підходи до розуміння архаїко-міфопоетичної картини світу давніх українців
РОЗДІЛ 3. ФОРМУВАННЯ МОДЕЛЕЙ КИЄВОРУСЬКОЇ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ АНТРОПОЛОГІЇ НА ҐРУНТІ ХРИСТИЯНСТВА
3.1. Людина у києворуській філософській та історичній думці
3.2. Нова візія людини на тлі прийняття християнства
3.3. Образ людини в християнській проповіді
3.4. Розвиток антропологічної спадщини Києва в Галицько-Волинській та Литовсько-Руській державах
3.5. Людина в літературі та мистецтві княжої доби
РОЗДІЛ 4. АНТРОПОКУЛЬТУРНІ І МЕНТАЛЬНІ ПРОЦЕСИ В УКРАЇНІ ДОБИ РЕНЕСАНСУ І РЕФОРМАЦІЇ
4.1. Людина в епоху Ренесансу та раннього модерну
4.2. Витоки і зародження українського гуманізму
4.3. Новий погляд на самоцінність людини на тлі Реформації та релігійних процесів в Україні
4.4. Гомілетика як одна з особливостей релігійної практики у процесі формування української особистості в ХVІ–ХVІІ ст.
4.5. «Своє і чуже» як початкова форма етнонаціональної свідомості
РОЗДІЛ 5. АНТРОПОЛОГІЧНИЙ ВИМІР СОЦІОКУЛЬТУРНИХ ПРОЦЕСІВ КОЗАЦЬКОЇ УКРАЇНИ ЕПОХИ ПРОСВІТНИЦТВА
5.1. Людина в координатах Просвітництва ХVІІ–ХVІІІ ст.
5.2. Зародження українського козацтва та його роль в антропологічних процесах
5.3. Українські гетьмани і козацька старшина як передова верства національно-визвольного і державницького руху
5.4. Філософія любові Григорія Сковороди та її вплив на гуманізацію українського Просвітництва
5.5. Еволюція ідеалу людини на тлі бароко як прояв самобутності української людини в інтер’єрі європейських просвітницьких цінностей
Попередні висновки
|
|
|