|
| Написано: |
2023 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
01.05.2024 |
|
| Твір змінено: |
01.05.2024 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(1.5 МБ)
|
|
| Опис: |
Пирожишин Р. В. діяльність радянських органів державної безпеки в
Тернопільській області (1944–1953 рр.). – Кваліфікаційна наукова праця на
правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі
історії за спеціальністю 032 – Історія та археологія. Тернопільський
національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка,
Тернопіль, 2023.
У дисертаційній роботі проведено комплексне дослідження діяльності
радянських органів державної безпеки в Тернопільській області (1944–1953
рр.).
У першому розділі здійснено аналіз наявної історіографічної та
джерельної бази із досліджуваної проблематики. Історіографічний комплекс,
щодо досліджуваної проблематики, умовно розділено на групи, першу групу
становлять роботи українських істориків; другу групу складає доробок
закордонних істориків. Такий поділ зумовлюється різними підходами до
дослідження питання, об’єктивністю розгляду, предметом дослідження та
методологією.
У першій групі проаналізовано праці українських істориків. Варто
виокремити роботи І. Біласа, С. Білоконя, Д. Вєдєнєєва, Т. Вронської,
В. Нікольського, В. Окіпнюка, В. Ільницького, Г. Стародубець, І. Терлецької,
А. Жив’юка, Ю. Лисюка, В. Ковальчука, О. Пшенікова та Ю. Шаповала.
Роботи спрямовані, в більшості, на дослідження репресій проти українського
визвольного руху, місцевого населення, священиків та релігійних організацій
та кадрову політику радянської влади.
Другу групу складають роботи закордонних дослідників, куди входять
роботи З. Бзежинського, М. Джейкобсона, А. Гетти, Е. Епплбом та
Т. Снайдера.
Джерельну базу складають дві групи: 1) опубліковані документи, 2)
неопубліковані архівні матеріали фондів архівних установ України.
3
Важливе значення для вивчення діяльності радянських органів
державної безпеки становлять опубліковані документи та матеріали, які
формують першу групу історичних джерел.
У них зібрані свідчення про різні аспекти репресій, що здійснювались
НКДБ-МДБ. Зібрано документи про протистояння українському визвольному
руху, ліквідацію УГКЦ, наводяться спогади очевидців, а також детальні
біографічні відомості про окремих представників визвольного руху. Значну
кількість документів ми знаходимо в збірках документів «Літопис УПА»,
«Український здвиг» В. Сергійчука та «Депортації».
До другої групивходять матеріали фондів Управління СБУ в
Тернопільській обл., ГДА СБУ в м. Києві, ЦДАГО України та Держархіву
Тернопільської області.
Важливе значення для дослідження становлять матеріали Управління
СБУ в Тернопільській обл. Зокрема, фонд 8 «Штатний розпис особового
складу Управління НКДБ-МДБ в Тернопільській обл.», фонд 1 «Цілком
таємні накази НКДБ-МДБ в Тернопільській обл.», фонд 4 «Управління
НКДБ-МДБ по Тернопільській обл. Слідчий відділ». В них знаходимо цілком
таємні накази, в яких є матеріали про діяльність органів державної безпеки.
Окрім цього фонди містять штатні розписи, з яких ми дізнаємося структуру
органів державної безпеки, кадровий склад, походження та освіту
працівників. Також у фондах наявні кримінальні справи, матеріали допитів та
вироки незаконно засуджених.
Значний обсяг даних міститься в ЦДАГО України. Так, у фонді 1
«Центральний комітет Комуністичної партії України (ЦК КПУ), м. Київ
(1918–1991)» знаходимо дані щодо аналізу кадрової комплектації, що
свідчить про те, що кадрова політика мала важливе значення для роботи
структур державної безпеки СРСР в Тернопільській області.
Цінні матеріали для дослідження проблематики знаходяться у фондах
Держархіву Тернопільської обл. Варто виокремити фонд 1, де містяться
4
документи, що показують плани і розмах репресій проти українського
визвольного руху та місцевого населення.
Досліджено структуру головного управління НКДБ, міських відділів
НКДБ, районних відділень, АГФВ та внутрішньої тюрми. Проаналізовано
кадровий склад та комплектацію структур органів державної безпеки. Було
виявлено значний кадровий голод, у структурах було до 40 % вільних
вакансій. Виділяється низький рівень підготовки кадрів, більшість
працівників у структурах державної безпеки на Тернопільщині закінчували
від 3-х – до 8-ми класів школи.
Особливу увагу приділяється відділам 10 та 11, їх завданням було
протистояти українському та польському визвольному руху, відповідно.
Акцентується увага на повну комплектацію даних структур, та походження
працівників, так відділ 10, чиїм завданням було протистояти українському
визвольному руху, майже повністю складався із росіян. Відділ 11, що мав
протистояти польському підпіллю, був укомплектований українцями.
Висвітлено трансформацію органів державної безпеки після закінчення
Другої світової війни, звертається увага на подальше розростання відділу 10,
що був перетворений у відділ 2-Н та суттєво розширений.
Показано поступове збільшення кількості посад у структурах
радянських органів державної безпеки з 1947 р., а також продемонстровано
покращення комплектації їх кадрами. Відзначено, що після реформи 1946 р.
покращився освітній рівень працівників, збільшилась кількість працівників,
що мали середню і вищу освіту, а 3-8 класів школи закінчували лише
працівники нижчої ланки.
Досліджено, що органи державної безпеки повністю були підзвітні
комуністичній партії, так вони звітували перед райкомами та обкомами
КП(б)У. Партійні структури призначали працівників в НКДБ-МДБ, та
проводили перевірки з використання коштів, оперативної роботи, тощо.
Доводиться участь радянських органів державної безпеки у репресіях
проти українського визвольного руху. Акцентується увага на тому, що
5
НКДБ-МДБ не лише здійснювали репресії, а й планували їх. Так, головне
управління НКДБ-МДБ отримувало з Києва детальну інструкцію з репресій,
та розгорнутий план дій. Зокрема, в ньому призначалися відповідальні люди
за ліквідацію того чи іншого проводу ОУН, терміни виконання завдань та
перелік доступних воєнних сил для виконання плану.
Наводяться статистичні дані репресій по роках, де є детальні цифри
вбитих та арештованих членів українського визвольного руху, кількість
вивезених сімей повстанців, рідше наводяться втрати серед працівників
органів державної безпеки.
Виділяється ключова роль радянських органів державної безпеки в
здійсненні масових депортацій населення, НКДБ-МДБ виступають
організаторами та виконавцями виселень. Головні управління НКДБ-МДБ
отримували інструкції, плани виселення та кількість сімей, які потрібно було
депортувати у конкретні обл.
Безпосередньо працівники органів державної безпеки їх і здійснювали,
зазвичай, вночі оточували хату сім’ї, давали три години на збір речей (часто
цього часу не було), доправляли на залізничну станцію, де грузили людей у
товарні вагони. Працівники органів НКДБ-МДБ охороняли вокзали,
переслідували та розшукували втікачів, супроводжували і наглядали за
людьми, щоб під час руху потяга ніхто не втікав.
Досліджено роль органів державної безпеки у ліквідації ГКЦ та
протестантських релігійних організацій та Свідків Єгови. Показано, що МДБ
виступили організаторами псевдособору 1946 р., де було оголошено про
«об’єднання» з РПЦ. Акцентується увага на репресіях проти священиків,
закритті хамів ГКЦ та їх використанні, як склади продукції чи просвітницькі
організації.
Продемонстровано спроби органів державної безпеки взяти під контроль
протестантські релігійні організації з метою підпорядкування їх єдиній
структурі, однак після провалу задуму віруючих репресували. Показано
репресії проти Свідків Єгови, акцентується увага на тому, в першу чергу
6
виявляли лідерів осередків, їх судили, після чого депортували разом з
сім’ями.
Показано долю культових споруд, що було пошкоджено під час війни,
було підірвано вежу та дзвіницю костелу єзуїтів, а в основі відкрито швейну
фабрику, повністю знищено парафіяльний костел, а на його місці побудовано
торгові приміщення.
Зазначається, що в результаті репресій було змінено етнічний склад
населення, так значно знизилася кількість поляків та євреїв. Звертається
увага на збільшення кількості росіян, особливо у містах. Відзначається, що
знизилася і загальна кількість населення, післявоєнного росту кількості
населення не відбулось, зокрема, й через репресії.
Відзначається, що на Тернопільщину направлялися люди конкретних
професій, так, відзначається велика кількість вчителів, працівників органів
державної безпеки, міліції, партійних функціонерів, яких відправляли на
роботу.
Ключові слова: НКДБ, МДБ, відділ 2-Н, репресії, український
визвольний рух, ОУН, УПА, Західна Україна, депортації, ГКЦ, Римо-
Католицька церква, релігійні організації, храми, населення, етнічні групи. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
АНОТАЦІЯ………………………………………………………………...……..2
СПИСОК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ………………………………….…….15
ВСТУП…………………………………………………………………………...16
РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЧНИЙ ОГЛЯД, ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ТА
МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ……………………………….…....21
1.1. Історіографія дослідження………………………………………………….21
1.2. Джерельна база……………………………………………………………...41
1.3. Методологія дослідження……………………………………......................46
РОЗДІЛ 2. РАДЯНСЬКІ ОРГАНИ ДЕРЖАВНОЇ БЕЗПЕКИ
В ТЕРНОПІЛЬСЬКІЙ ОБЛАСТІ (1944–1953 РР.)……………………79
2.1. Функціонування органів державної безпеки (1944–1945 рр.)………........79
2.2. Трансформація органів державної безпеки в повоєнний період
(1946–1953 рр.)………………..…………………………………………....85
2.3. Підвищення кваліфікації та навчання…………………...………….…....100
2.4. Партійний контроль над органами державної безпеки……………..…...109
РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ДІЯЛЬНОСТІ РАДЯНСЬКИХ
ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ БЕЗПЕКИ В ТЕРНОПІЛЬСЬКІЙ
ОБЛАСТІ (1944-1953 РР.)………………………………………………119
3.1. Репресії проти українського визвольного руху та місцевого
населення…………………………………………………………………..119
3.2. Переслідування ГКЦ та членів сект……………………….…….…….…144
3.3. Участь органів державної безпеки в депортаціях…………..……….…..152
3.4. Порушення працівниками органів державної безпеки радянської
законності…………………………………………………………...…......162
РОЗДІЛ 4. НАСЛІДКИ РЕПРЕСИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ РАДЯНСЬКИХ
ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ БЕЗПЕКИ В ТЕРНОПІЛЬСЬКІЙ
ОБЛАСТІ.……...…………………………………………………….…...189
4.1. Зниження чисельності та зміна етнічного складу населення……..…….189
14
4.2. Радянська кадрова політика та її результати….……………....….……...194
ВИСНОВКИ………..…………………………………………………….…….211
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………..……………...…….218
ДОДАТКИ…………………………………………………………………..….242
|
|
|
