| Опис: |
Вісник аграрної історії, 2023, Випуск 45-46
Анотація. Ця стаття присвячена історії Угорського королівства від початку
правління династії Анжу до кінця правління династії Хуньяді. Карл Роберт прийняв
королівство коли воно було у стані феодальної анархії. Коли Карл Роберт був у 1308 р.
проголошений королем його владу не визнавало багато олігархів. Практично до середини 20-
х рр. XIV ст. цей король вів боротьбу з баронами. Сильна влада короля в Угорського
Королівстві була встановлена у 1326 р. Бабонічі та Кьосогі у 30-х рр. XIV ст. спробували
кинути виклик королеві, користуючись допомогою Габсбургів, проте їхні повстання були
швидко придушені. У внутрішній політиці король спирався на роди Сеченьї, Акош, Другет,
Ратот. Зовнішня політика за умови складного внутрішньополітичного становища була
лише частково вдалою. Накинути свій сюзеренитет угорцям вдалося тільки у північній
частині Боснії, а волохи Мунтенії та серби фактично стали незалежними від угорських
Анжу. Утвердження гегемонії угорських Анжу відбулось вже за правління наступного
короля – Лайоша І. Він брав активну участь у війні за галицько-волинський спадок і накинув
свою зверхність Галичині та частині Волині. Частина Гедиміновичів визнали себе васалами
Лайоша І Анжу. Хорватія була змушена скоритись, як і більша частина венеційської
Далмації. Васалом Угорського королівства став Дубровнік, який грав значну роль в торгівлі
на Середземному морі. Також угорськими васалами стали волоські князі та відінські
болгарські деспоти. Угорщина вела активний наступ проти татар завдавши їм поразки у
1345 р., а також втручалась у справи Італії, головним чином стосовно Неаполітанського
королівства, яким також правили Анжу. У внутрішній справах Угорського королівства
значну роль грали Другети, Лакцфі, Сеченьї, Гараї, Кудари. Лайош І Анжу створив значний
королівський домен, а фінансова система була стабільною. Після смерті Лайоша І
розгорнулась боротьба за престол між Карлом Малим Дураццо та Ласло Неаполітанського
з неаполітанських Анжу, яких підтримали барони Гараї, Чакі, Марчалі, Хорваті, та
Сигізмундом Люксембургом, якого підтримали Лакцфі, Бебеки, Ціллі. Необхідно
зауважити, що Сигізмунд Люксембург був першим із угорських королів, який зіткнувся з
османською експансією. Він воював проти боснійців, але коли турки почали загрожувати
Боснії, то став союзником боснійців та сербів. Під протекторатом Сигізмунда
Люксембурга існувала Сербська деспотовина. За владу над Галичиною та Молдовою
угорський король конкурував з польським королем Владиславом ІІ – Йогайла. Провальним був
тільки чеський напрямок зовнішньої політики. Сигізмунд Люксембург роздавав землі
королівського домену і запрошував до Угорського королівства німців та італійців. Після
Сигізмунда Люксембурга відбулась династична криза, коли владу над Угорським
королівством виборювали династії Габсбургів та Ягеллонів. За умови кризи Угорського
королівства у середині XV ст. утворились дві коаліції угорських баронів – одну очолювали
Сечі, Гараї, Ціллі, а іншу очолювали Уйлакі та Хуньяді. Янош Хуньяді за часів формального
правління в Угорщині Ласло V Постума (Ладіслава Чеського) фактично був регентом королівства. Він не сміг завадити анексії Османами Сербської деспотовини, проте здобув
перемогу над турками під Белградом у 1456 р. Угорщина надавала допомогу Волощині та
Боснії у протистоянні з Османами. Спадкоємець Яноша Хуньяді Ласло Хуньяді мав
підтримку лише баронів Сіладьї, а проти нього утворилась коаліція з Йіскри з Брандиса,
баронів Уйлакі, Орсагів, Гараїв. Ласло Хуньяді загинув, а прийшовший йому на зміну
Матьяш Хуньяді був вимушений вести війну проти баронів у 50 – 60-х рр. XV ст. Ліквідація
Османами Боснійського королівства та те, що турки зробили волоських князів своїми
васалами обумовила те, що угорці та турки мали зіткнення на значних теренах. Для того
щоб ефективно протистояти Османам Матьяш Хуньяді централізував владу в державі і
створив регулярну армію. Угорці за його правління ефективно воювали проти чеських
Ягеллонів та австрійських Габсбургів. Матьяш Хуньяді створив центральноєвропейську
імперії з Угорського королівства, Чехії, Австрії, Штирії. Змови та виступи знаті проти
королівської влади не мали успіхів. При управлінні державою Матьяш Хуньяді спирався на
роди Баторі, Запольяї, Сечі, Палоці. За часів правління Матьяша Хуньяді Угорське
королівства сягнуло зеніту своєї могутності.
Ключові слова: Угорське королівство, барони, Анжу, Карл Роберт, Лайош І,
Сигізмунд Люксембург, Янош Хуньяді, Матьяш Хуньяді, Османська імперія, Ягеллони,
Габсбурги.
|
