|
| Написано: |
2021 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
22.04.2024 |
|
| Твір змінено: |
22.04.2024 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(4.9 МБ)
|
|
| Опис: |
Пилипчук О.О. Київське юридичне товариство (1877–1917): організаційні
засади, наукова та культурно-просвітницька діяльність. – Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за
спеціальністю 07.00.07 «Історія науки й техніки». – Державний університет
інфраструктури та технологій.
ДУ «Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки
ім. Г.М. Доброва НАН України», Київ, 2021.
Дисертаційна робота є комплексним дослідженням історії становлення та
функціонування видатного Київського юридичного товариства (1877–1919). У
роботі висвітлені організаційні засади, наукова та культурно-просвітницька
діяльність КЮТ.
Робота складається зі вступу, п’яти розділів, висновків до кожного розділу,
загальних висновків, списку використаних джерел та додатків.
У дореволюційній вітчизняній історії науки відчувалася дуже сильна традиція
наукової рефлексії – самопізнання науки. Фактична база для виникнення будь-якої
самостійної субдисципліни була закладена до 1917 р. і формувалася на традиційно
регулярній публікації науковими товариствами розгорнутих звітів про свою
діяльність. В подальшому соціологізація історії наукового знання на багато
десятиліть зробила неможливою нормальну рефлексію вітчизняної юридичної
науки. В радянській історіографії відбувалося свідоме виключення дореволюційної
спадщини із діючого культурного фонду. В наукових працях радянського періоду
навіть посилання на дореволюційні роботи надзвичайно рідкісні. Прогалина між
дореволюційною і радянською юридичною наукою остаточно не подолана до
теперішнього часу. Ось чому існує нагальна необхідність відновлення накопиченого
попередниками культурного фонду.
Вивчення еволюції організаційних форм наукової діяльності є одним з найменш
розроблених напрямів. А поміж тим актуальність звернення до цієї проблематики
неодноразово підкреслювалася дослідниками: О.В.Соболєвою, В.С. Савчуком,
3
В.І. Онопрієнком та ін. Особливе значення форми організації вітчизняної юридичної
науки мали на стадії її оформлення в особливу наукову дисципліну у другій
половині ХІХ – початку ХХ століть. Важливу роль в цьому процесі відіграли
наукові товариства та з’їзди.
Ключовою подією в історії становлення та розвитку вітчизняної юридичної
науки стали юридичні товариства, створені при університетах Російської імперії.
Серед таких товариств провідне місце належить Київському юридичному
товариству, яке протягом 42 років активно розвивало різні напрями юридичної
науки.
Проведений нами аналіз джерельної бази дав можливість встановити, що у
своїй сукупності зазначені в дисертації групи джерел складають різноманітний і
багатий обсяг документального забезпечення досліджуваної проблеми. Їхнє
комплексне використання дало можливість досягти мети дисертаційного
дослідження – провести детальне дослідження становлення та функціонування
Київського юридичного товариства та висвітлити внесок членів-юристів даної
організації у розвиток різних напрямів юриспруденції на тлі сучасної йому епохи.
У першому розділі «Історіографія проблеми та джерельна база дослідження»
аналізується література, присвячена КЮТ. Крім того, дослідження ґрунтується на
джерельній базі, основу якої складають праці авторів, членів Товариства, джерела,
що стосуються діяльності як самого Товариства, так і його окремих членів, а також
документи в архівосховищах Києва. Особливу цінність мають джерела, що були
видані для опрацювання за сприяння Центрального державного історичного архіву
м. Києва, основних фондів О.Ф. Кістяківського та М.М. Паше-Озерського за
допомогою яких вдалося віднайти досі невідомі факти з діяльності Товариства. У
роботі також здійснено систематизацію різних джерел. Це дало змогу ввести до
наукового обігу раніше неоприлюднені джерела.
У другому розділі «Передумови виникнення Київського юридичного
товариства» висвітлені основні віхи розвитку європейського права, яке вплинуло,
свого часу, на розвиток вітчизняного законодавства. А також детально розглянуто
4
процес створення та діяльність юридичного факультету в університеті
Св. Володимира в першій половині ХІХ століття.
Третій розділ дисертації «Створення та діяльність Київського юридичного
товариства» присвячено висвітленню питань, які сприяють розумінню ролі
товариства як особливої форми організації юридичної науки на українських землях,
які входили до складу Російської імперії. Представлено історичну реконструкцію
процесу становлення та функціонування, а також організаційно-освітню діяльність
Київського юридичного товариства. Детально розглядається заснування КЮТ та
його завдання, формування структури та організаційна діяльність КЮТ. Описано
організаційну роботу Товариства, зокрема створення і розвиток організації,
створення Відділення звичаєвого права, просвітницька і правотворча діяльність,
також показано соціокультурне значення Київського юридичного товариства.
Четвертий розділ «Наукова спадщина Київського юридичного товариства»
присвячено аналізу наукової спадщини КЮТ за напрямами розвитку юридичної
науки останньої чверті ХІХ – початку ХХ століть. Висвітлено процес формування
наукового світогляду різних членів Товариства та виявлено чинники, що сприяли їх
становленню як видатних вчених-юристів та освітян. На основі аналізу наявних
джерел зроблено висновки щодо того, як Київське юридичне товариство у різні часи
своєї діяльності стикалося з різноманітними проблемами юриспруденції. Усі вони
відрізнялися за складністю і напрямком і тому вимагали неабияких здібностей
членів Товариства та сили характеру. Проте КЮТ кожного разу вдавалось
вирішувати усі поставленні завдання на найвищому рівні. Саме завдяки своїй
обізнаності та професіоналізму воно стало відомим юридичним товариством. Даний
розділ розділений за юридичними галузями, в кожній з яких описані актуальні
юридичні питання, які розглядались на засіданнях КЮТ, на сторінках періодичних
журналів КЮТ, а також в окремих наукових працях членів Товариства. Такими
галузями є: теорія держави і права, українське звичаєве право, римське право,
конституційне право, цивільне право, кримінальне право та міжнародне право.
Фактично, вперше на документальній основі написана історія становлення та
функціонування Київського юридичного товариства, розкрито невідомі і маловідомі
5
сторінки його життя. У результаті дослідження виявлено певні досягнення
Київського юридичного товариства. Зокрема, у створеному Відділенні звичаєвого
права професор О.Ф. Кістяківський закликав до організації та концентрації тих
юристів, які займалися збиранням правових звичаїв, адже правова система будь-якої
держави завжди починається із звичаю – неписаного правила поведінки. Тому в
Товаристві активно розроблялись питання українського звичаєвого права. Найбільш
активним дослідником означених проблем був О.Ф. Кістяківський, який свого часу
віднайшов і опублікував перший цивільний кодекс українського народу – «Права, за
якими судиться малоросійський народ».
У галузі вивчення вітчизняного державного права активно працював професор
О.В. Романович-Славатинський. Його перу належать ґрунтовні наукові праці з
вивчення російського державного права.
Ідеї розвитку конституційного права активно розроблялися професором
О.О. Ейхельманом. Зокрема його праця «Нариси з лекцій з російського державного
права» фактично стала передумовою до розвитку конституційних ідей вже в ХХ
столітті. Автор бачив у державі те необхідне формування, яке має бути комфортним
для проживання людини та її потреб. Пізніше він приймав активну участь в
діяльності урядів УНР, Української держави П. Скоропадського і Директорії
В. Винниченка. Розробив власний проект конституції УНР.
Дуже активно у Товаристві розроблялися питання теорії держави і права.
Найбільш активним дослідником цієї проблеми на той час вважався професор
М.К. Ренненкампф. Вчений детально розглянув поняття «право», дослідив
принципи його взаємодії з суспільством. Крім того, часто виступав з доповідями на
засіданнях Товариства О.Ф. Кістяківський. Зокрема, він розглянув проблеми
тлумачення закону за вітчизняним законодавством. Предметом дослідження даного
напряму стало загальне вчення про право.
Протягом усього часу діяльності Товариства було опубліковано велику
кількість наукових праць і доповідей членів Товариства стосовно розвитку
римського права. Найбільш вагомими є праці Й.О. Покровського,
П.О. Соколовського, К.А. Мітюкова та Л.М. Казанцева.
6
Майже усі члени Товариства вважали римське право тим фундаментом, на
якому базувалося законодавство багатьох європейських країн. Подальший розвиток
демократичного, правового суспільства України сьогодні базується на здобутках
членів-юристів Київського юридичного товариства, які розвивали науку права на
українських землях наприкінці ХІХ – поч. ХХ століть. Сьогодні дослідження
нашого Товариства видаються цілком зрозумілими і корисними. Вони багато чого
пояснюють у правотворчості, правосвідомості і праворозумінні сучасного
українського цивільного права. Разом з цим вони дають орієнтири для
вдосконалення українського правового поля на майбутнє.
У межах цивільного права було піднято до розгляду питання переважно в двох
напрямах: право власності (права жінок на українських землях, інститут обмежених
речових прав, історія розвитку інституту міні нерухомого майна) і правосуб’єктність
(права незаконнонароджених, неповнолітніх, неповнорідних, недієздатних).
Дослідження цих питань ми знаходимо у доповідях Й.О. Покровського,
В.А. Удінцева, В.І. Синайського тощо.
Кримінальне право в рамках Товариства отримало вивчення таких проблем, як
становлення і розвиток суду присяжних на Україні, злочини з ознаками
розкрадання, новітні школи кримінального права, цивільний позов в кримінальному
процесі, самогубство і самоуправство, як злочини, за вітчизняним законодавством, а
також діяльність товариств патронату на захисті прав колишніх ув’язнених.
Найбільш активними дослідниками даних проблем були В.Г. Демченко,
О.Ф. Кістяківський, Д.Г. Тальберг Л.С. Білогриць-Котляревський, М.П. Чубинський,
Г.В. Демченко, М.М. Паше-Озерський.
Надзвичайно ґрунтовно в Товаристві досліджувалися проблеми розвитку
міжнародного права, зокрема питання розвитку інституту екстрадиції в наукових
працях В.П. Незабитовського, О.О. Ейхельмана, М.К. Ренненкампфа.
П’ятий розділ «Послідовники Київського юридичного товариства» відображає
історію діяльності товариств – послідовників КЮТ, які діяли в Празі і Варшаві у
міжвоєнному періоді в 20-30-х роках ХХ століття. Висвітлюється участь членів
Товариства КЮТ в розвиток просвітницької діяльності і культури загалом.
7
Представлена схема сучасного бачення наукової спадщини послідовників КЮТ в
контексті розвитку юридичної науки в діяльності сучасної організації «Українське
юридичне товариство».
Ключові слова: Київське юридичне товариство, історія права, юридична наука
та освіта, судочинство, правотворчість |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ВСТУП…………………………………………………………………… 1
Розділ 1 ІСТОРІОГРАФІЯ ПРОБЛЕМИ, ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА
ТА МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ………………… 8
1.1 Історіографія проблеми………………………................ 8
1.2 Джерельна база дослідження…………………………... 24
1.3 Методологія дослідження……………………………… 27
Висновки до 1 розділу……………………………………… 30
Розділ 2 ПЕРЕДУМОВИ ВИНИКНЕННЯ КИЇВСЬКОГО
ЮРИДИЧНОГО ТОВАРИСТВА …………..……………. 33
2.1 Внесок європейського права в розвиток українського
законодавства (ХІІ –ХVІІІ ст.).…………………...…….. 33
2.2 Створення та діяльність юридичного факультету
Університету Св. Володимира в І половині ХІХ ст….. 60
Висновки до 2 розділу……………………………………… 89
Розділ 3 СТВОРЕННЯ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ КИЇВСЬКОГО
ЮРИДИЧНОГО ТОВАРИСТВА……………...…...…… 91
3.1 Заснування Київського юридичного товариства та
його завдання ..………………………………………...... 91
3.2 Створення Відділення звичаєвого права………………. 99
3.3 Організаційна діяльність …………………………….… 109
3.4 Просвітницька діяльність………………….…………… 132
3.5 Правотворча діяльність ……………………….………... 141
Висновки до 3 розділу………………………………….…... 155
Розділ 4 НАУКОВА СПАДЩИНА КИЇВСЬКОГО
ЮРИДИЧНОГО ТОВАРИСТВА...................................... 158
4.1 Державне та конституційне право ………………….…. 159
4.2 Українське звичаєве право ……….……………………. 195
19
4.3 Теорія держави і права …………………….................... 210
4.4 Римське право ………………………………….………. 225
4.5 Цивільне право…………………..……………….……... 245
4.5.1 Історія розвитку інституту міни нерухомого
майна………………………………………………..……. 246
4.5.2 Інститут обмежених речових прав………….…… 258
4.5.3 «Примусовий альтруїзм» в українській
цивілістичній доктрині………………………….……. 271
4.5.4 Права жінок на українських землях за місцевим
законодавством……………….................................... 281
4.5.5 Права незаконнонароджених……………………… 294
4.6 Кримінальне право……...………………………………. 312
4.6.1 Новітні школи кримінального права………..…… 320
4.6.2 Становлення та розвиток суду присяжних в
Україні……………………………………………….…... 364
4.6.3 Злочини проти власності з ознаками
розкрадання……………………………………………. 384
4.6.4 Цивільний позов в кримінальному процесі………. 393
4.6.5 Товариства патронату на захисті прав
колишніх ув’язнених…………………….……………. 399
Висновки до 4 розділу……………………………………… 410
Розділ 5 ПОСЛІДОВНИКИ КИЇВСЬКОГО
ЮРИДИЧНОГО ТОВАРИСТВА (1917 – до тепер)….... 414
5.1 Українське правниче товариство в Києві (1917–1920
рр.)……………………………………………………...... 414
5.2 Українське правниче товариство у Варшаві
(1921–1922 рр.)……………………………..……….….. 423
5.3 Українське правниче товариство у Празі
(20-30-ті роки ХХ ст.)………………..………………… 424
20
5.4 Громадське об’єднання «Українське юридичне
товариство» (1999 – до т.ч.)…………………………….. 429
Висновки до 5 розділу………………………………………. 431
ВИСНОВКИ…………………………………………………………….. 433
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ...……. 437
ДОДАТКИ……………………………………………………………….. 487
|
|
|
