Дмитро Приймак » Принципи укладання двомовних термінологічних словників: перекладацький аспект (на матеріалі англійської, французької, італійської та української мов)
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Принципи укладання двомовних термінологічних словників: перекладацький аспект (на матеріалі англійської, французької, італійської та української мов)

Дисертація
Написано: 2025 року
Розділ: Наукова
Твір додано: 27.12.2025
Твір змінено: 27.12.2025
Завантажити: pdf див. (6.8 МБ)
Опис: Приймак Д. М. Принципи укладання двомовних термінологічних словників: перекладацький аспект (на матеріалі англійської, французької,
італійської та української мов). – Кваліфікаційна наукова праця на правах
рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі
філології за спеціальністю 10.02.16 – перекладознавство (035 – Філологія). –
Київський національний лінгвістичний університет, Міністерство освіти і науки
України, Київ, 2025.
Дисертацію присвячено розробленню засадничих принципів укладання
іншомовно-українських термінологічних словників на матеріалі обраних мовних
пар з огляду на поточний стан української лексикографії та сучасні тенденції.
У роботі проаналізовано найбільші видані в Україні загальні й спеціальні
англійсько-, французько- та італійсько-українські словники. Доведено, що такі
видання – вторинні та засновані на копіюванні інформації з відповідних
іншомовно-російських словників, а саме – на перекладі їхньої російськомовної
частини. Наочно продемонстровано, що всім таким словникам притаманне
засилля хибних перекладів, продубльованих з російських видань, а також
домінування непритаманних українській мові лексико-граматичних
конструкцій, скалькованої з російської мови термінології. Показано, що наявні в
Україні та за її межами іншомовно-українські онлайн-словники є
низькоякісними джерелами, створеними через автоматичне генерування
перекладів і парсинг недостовірної інформації.
Виконане дослідження дозволило дійти чіткого висновку щодо відсутності
в Україні якісних перекладних словників на розглядуваних мовних напрямках та
щодо відповідних наслідків: зниження якості фахової роботи перекладачів,
спотворення української термінології, гальмування розвитку української
лексикографії та української мови загалом.
3
Системний аналіз історичних аспектів становлення української
термінології та зіставлення результатів зі з’ясованими вадами наявних
перекладних словників дозволили дійти висновку, що превалювання в таких
виданнях скалькованих з російської мови термінологічних конструкцій, з-поміж
іншого, є прямим наслідком політики штучного асимілювання української мови
до російської, насаджуваної від 1930-х років. На підставі цього обґрунтовано
необхідність базувати новий перекладацький підхід у лексикографії не лише на
встановленні еквівалентів, але й на відновленні та поверненні в обіг традиційної
української термінології. Показано практичну доцільність залучення
термінологічних словників «золотого десятиріччя» до виконання відповідних
перекладацьких процедур.
Уважаючи на окреслені проблеми сучасного перекладного словникарства
в Україні, розроблено низку комплексних засад укладання двомовних
термінологічних словників: від добору джерел інформації до оформлення
відповідного матеріалу в кінцевому вигляді у готових виданнях.
Запропоновано підхід, згідно з яким укладання нових перекладних
словників має здійснюватися з повною відмовою від використання матеріалу
будь-яких готових іншомовно-українських та іншомовно-російських словників.
Обґрунтовано необхідність опрацьовування кожної окремої словникової
одиниці індивідуально – через глибинне дослідження відповідних одномовних
українських та іноземних джерел, зіставлення одержаної інформації та
виявлення термінологічних еквівалентів.
Схарактеризовано чіткі принципи добору джерел для укладання
двомовних спеціальних словників у контексті їхньої академічності та
достовірності. Підкреслено необхідність повної відмови від залучення будь-яких
недостовірних матеріалів, включно із «соціальними» онлайн-джерелами,
створюваними пересічними користувачами. Окремо висвітлено необхідність
послідовного критичного переоцінювання всієї інформації, навіть за
відповідності конкретного джерела формальним критеріям академічності.
Виявлено практичну доцільність та специфіку залучення до процесу
4
перекладацької роботи іншомовно-іншомовних словників та видань третьою
мовою.
Описано можливі переваги залучення до процесу укладання перекладних
термінологічних словників сторонніх консультантів, але водночас підтверджено
можливість виконання відповідних процедур лексикографом за умови наявності
достатніх навичок і знань. Обґрунтовано необхідність повної відмови від
залучення до процесу створення словникових видань пересічних користувачів,
попри сучасні тенденції.
Продемонстровано можливості гнучкої адаптації розробленого підходу до
конкретних галузей науки, зокрема ботаніки, зоології та анатомії. Окреслено
специфіку використання латинської мови як інструмента для віднайдення
однозначних перекладних еквівалентів та описано процедури реєстрації
інформації для системного повторного використання.
На базі створення й аналізу низки словникових статей сформульовано
провідні аспекти розроблених перекладацьких принципів: комплексність і
масштабованість створеного матеріалу. Показано на практиці доцільність
цілісного опрацьовування конкретних словникових одиниць і супутньої
термінології. Виявлено можливості досягнення економії на масштабі через
забезпечення повторного використання інформації та її системного залучення
для виконання відповідних перекладацьких та укладацьких процедур на інших
мовних напрямках. З’ясовано нюанси максимізації точності перекладів через
втілення згаданого комплексного підходу.
Окремо досліджено специфіку роботи з запозиченнями та новотворами.
Запропоновано послідовно реінтегрувати до українського словникарства питомі
терміни. Проаналізовано досвід французького офіційного термінотворення в
контексті боротьби з чужомовними запозиченнями та схарактеризовано межі
витворення лексикографом неологізмів на базі оригінальних морфологічних і
синтаксичних особливостей української мови.
Сформульовано підстави, що визначають необхідність паспортизування
джерел інформації в іншомовно-українських словниках. Висвітлено конкретні
5
переваги таких процедур для словникаря в контексті застосування принципу
критичного переоцінювання інформації та забезпечення контролю щодо якості
готових видань.
Беручи до уваги проаналізовані недоліки виданих в Україні двомовних
словників та історичні аспекти становлення українських термінологічних
систем, обґрунтовано належність процедур уніфікації української термінології в
словниках безпосередньо до перекладацького підходу. На основі створення та
дослідження низки словникових статей показано практичні особливості
уніфікування термінології в перекладних словниках, включно зі специфікою
опрацьовування бази джерел та можливими перевагами й недоліками для
кінцевих користувачів. Доведено можливість послідовного реконструювання та
повернення в обіг автентичної української термінології через дотримання
принципу комплексності в опрацьовуванні матеріалу.
Наочно показано, що знання та вміння укладача нових двомовних
термінологічних словників не можуть обмежуватися лише встановленням
перекладних еквівалентів. На практичних прикладах сформульовано вимоги до
розвинених компетенцій перекладача у різних галузях. Продемонстровано
необхідність системного виконання нових наукових досліджень із залученням
таких компетенцій і практичні особливості включення відповідних результатів
до словникових видань.
З огляду на сучасні тенденції розроблено принципи щодо представлення
опрацьованого укладачем матеріалу в онлайн-словниках. Схарактеризовано
особливості макро- та мікроструктурування згаданих видань і доведено переваги
забезпечення інтерактивності словникових елементів для спрощення сприйняття
перекладів широким загалом. Докладно проілюстровано нюанси представлення
в словниках зреконструйованої питомої термінології: доведено, що якісне
втілення запропонованого підходу дозволяє повністю зберігати принцип
семантичної прозорості автентичної лексики.
Висвітлено основні труднощі, пов’язані зі втіленням розробленого підходу
до укладання словників, зокрема його ресурсомісткість та високі вимоги до
6
компетенцій лексикографа. Обґрунтовано, що, попри відповідні обмеження,
застосування розробленого підходу на практиці є необхідним для забезпечення
послідовного розвитку української перекладної лексикографії та української
термінології в довгостроковій перспективі.
Окреслено можливі напрямки подальших досліджень, включно з
адаптуванням розробленого підходу до конкретних спеціальних галузей,
дослідженням стану української перекладної лексикографії на інших мовних
напрямках і сфокусуванням уваги на технічних аспектах представлення
перекладного матеріалу в онлайн-словниках.
Ключові слова: спеціальна лексикографія, термінологічні словники,
галузевий переклад, перекладацький підхід, уніфікування термінології,
термінознавство, перекладознавство, онлайн-словники.
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.