Ірина Преловська » Джерела з історії Української автокефальної православної церкви 1917-1939 рр.: збереженість, класифікація, актуалізація та інформаційний потенціал
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Джерела з історії Української автокефальної православної церкви 1917-1939 рр.: збереженість, класифікація, актуалізація та інформаційний потенціал

Дисертація
Написано: 2015 року
Розділ: Історична
Твір додано: 22.04.2024
Твір змінено: 22.04.2024
Завантажити: pdf див. (3.6 МБ)
Опис: Метою дисертації є встановлення збереженості, достовірності, системи
обліку і використання, класифікація й актуалізація, комплексне дослідження
інформаційного потенціалу та запровадження до наукового обігу джерел з
історії УАПЦ (УПЦ) 1917–1939 рр.


7

Реалізація поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:



– окреслити етапи дослідження і публікації джерел з історії УАПЦ



(УПЦ), тенденції новітньої української історіографії та основні напрями



розв’язання проблеми; відслідкувати процес формування, склад, структуру,
стан збереженості архівних, археографічних та історіографічних джерел з
історії УАПЦ (УПЦ); визначити методологічні засади дослідження;
– встановити структурно-джерелознавчі особливості соборних
документів УАПЦ (УПЦ) у 1917–1939 рр., соборних діянь, ухвал та постанов,
навколособорних матеріалів, документів про обставини скликання обох
“надзвичайних” Соборів цієї церкви 1930 р. у контексті підготовки та
проведення процесу “Спілки визволення України”, протоколів Великих
Покровських та Микільських Зборів ВПЦР, визначити їх інформаційний
потенціал у справі дослідження особливостей соборної діяльності УАПЦ
(УПЦ), антирелігійної політики та технології ліквідації церковного життя в
Україні органами держбезпеки;
– провести класифікацію діловодних матеріалів ВПЦР, програмних
документів автокефального руху та УАПЦ (УПЦ), церковних статутів,
матеріалів з організації закладів духовної освіти, наративних джерел, зокрема
нарисів історії православних парафій в Україні за період українізації і
приєднання до УАПЦ впродовж 1921–1926 рр.;
– проаналізувати архівні документи, які містять апологетичні праці провідних діячів
УАПЦ, богослужбові та гомілетичні твори, церковно-полемічні публікації ідеологів
УАПЦ та її ідейних опонентів, які збереглися у вітчизняних архівах та за кордоном, з
метою визначення ідеологічної основи цієї церкви, причин протистояння православних
осередків в Україні 1920–1930-их рр., а також походження частини обвинувачень діячів
УАПЦ (УПЦ) під час репресій в період “великого терору”;
– висвітлити особливості джерел особового походження: особові справи
діячів УАПЦ, які відклалися в канцелярії ВПЦР, спогади учасників подій,
епістолярій, некрологи, скласти опис виявлених зображальних джерел;
– визначити інформаційний потенціал церковних періодичних видань
УАПЦ в Україні та за кордоном, зокрема церковної преси 1920-их рр. в УСРР,


8

періодичних видань УАПЦ (Соборноправної) в Німеччині та США як таких,



що стали продовжувачами справи УАПЦ (УПЦ) після Другої світової війни



після повного знищення цієї церкви в Україні;



– розкрити стан збереження, обліку та використання

нецерковних
джерел, зокрема нормативно-розпорядчих документів радянських органів
влади, оперативно-службової діяльності, таємних наказів, інструкцій та
зведень секретно-політичних підрозділів органів держбезпеки, документів
процесу “СВУ” в контексті історії УАПЦ (УПЦ), встановити специфіку
формування судово-слідчих справ діячів цієї церкви і документів з питань
реабілітації репресованих, показати зв’язок між репресіями проти церковних
діячів та радянськими агітаційно-пропагандистськими публікаціями.
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.