Ярослав Потапенко » Наукові студії про соціокультурні виміри соматичного буття людини (кінець ХІХ – початок ХХІ ст.)
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Наукові студії про соціокультурні виміри соматичного буття людини (кінець ХІХ – початок ХХІ ст.)
Дисертація
|
|
|
| Написано: |
2012 року |
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
23.04.2024 |
|
| Твір змінено: |
03.05.2024 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(2.4 МБ)
|
|
| Опис: |
Мета роботи – дослідити історичну специфіку формування теорій,
концепцій та ключових ідей щодо осмислення тілесності, її базових аспектів,
функцій і характеристик у соціогуманітарних та міждисциплінарних
(гуманітарно зорієнтованих) студіях кінця ХІХ – початку ХХІ ст. як етапів
становлення і зміни наукових епістемологічних парадигм соматичного
дискурсу в західному мисленні пізньомодерного, постмодерного та пост-
постмодерного періодів.
Досягнення задекларованої мети передбачає вирішення наступних
взаємопов’язаних дослідницьких завдань:
– визначити ступінь розробленості соматичної проблематики в науковому
соціогуманітарному дискурсі, а також дослідити історіографію проблеми;
– здійснити огляд джерел щодо означеної теми, сформувати адекватні меті
теоретико-методологічні засади та науково-аналітичний інструментарій;
– розробити періодизацію дослідження, людської тілесності як
соціокультурного феномену в кінці ХІХ – на початку ХХІ ст., виділивши й
охарактеризувавши її головні етапи;
– запропонувати власну концепцію становлення і зміни наукових парадигм
осмислення тілесності в західній соціогуманітаристиці в період другої
половини ХХ – початку ХХІ ст., виявити культурно-історичні передумови
формування цих парадигм;
– виявити специфіку тілесно-орієнтованого підходу до аналізу людського
мислення в постнекласичній соціогуманітарній епістемології;
– проаналізувати особливості осмислення соматичних феноменів людського
буття через призму синергетичного підходу як важливого чинника
постнекласичного періоду наукового пізнання;
– висвітлити евристичний потенціал концепції “тілесно-орієнтованого
підходу” до мислення для ґенези соматичної аналітики;
– показати вплив соматичної аналітики на ґенезу та розвиток у вказаний
період історії, соціології, культурології, культурної антропології, а також
новітніх соціогуманітарних міждисциплінарних напрямків, окреслити головні
проблеми “дискурсу тілесності”, що розглядалися у вищеозначених
дисциплінах в контексті вирішення їх головних дослідницьких завдань;
10
– прослідкувати головні тенденції розвитку та трансформації соматичних
уявлень та вивчення тілесних практик, які стали домінуючими у філософії
другої половини ХХ – початку ХХІ ст.;
– простежити історичну специфіку епістемологічного процесу наукового
осмислення головних соціокультурних сенсів тілесності в контексті
становлення західної гуманітаристики пізньомодерного й постмодерного
періодів її розвитку, виявити наслідки цього процесу;
– виявити причини “повороту до тіла” в царині соціогуманітаристики у кінці
ХІХ – на початку ХХ ст., а також розглянути важливі наукові й суспільні
чинники, які суттєво стимулюють інтерес до соматичної тематики на початку
ХХІ ст.;
– розглянути перспективи побудови універсальної соціогуманітарної
“загальної теорії тілесності” (“теорії тіла”), ґрунтованої на спільних теоретико-
методологічних засадах, накреслити перспективні напрямки й аспекти
подальшої наукової розробки задекларованої проблематики в загальному руслі
міждисциплінарного підходу. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ВСТУП……………………………………………………………………….5-14
РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ, ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ТА
МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
1.1. Стан наукової розробки теми…………………………………………15-39
1.2. Джерельна база дослідження…………………………………….........39-45
1.3. Теоретико-методологічні засади дослідження……………………….45-60
РОЗДІЛ 2. ІСТОРИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОСМИСЛЕННЯ
ТІЛЕСНОСТІ У ФІЛОСОФСЬКИХ СТУДІЯХ КІНЦЯ
ХІХ – ПОЧАТКУ ХХІ СТ.
2.1. “Відкриття” тілесності в інтелектуальному просторі
Заходу: “панфізіологізм” Фрідріха Ніцше та “пансексуалізм”
Зігмунда Фрейда………………………………………………………………..61-71
2.2. Концептуалізація тілесності у феноменологічній філософії………..71-75
2.3. Осмислення соматичної проблематики в роботах чільних
представників філософської антропології та екзистенціалізму……………..75-84
2.4. Абсолютизація тілесності як фрагменту “плоті світу”
в концепції Моріса Мерло-Понті……………………………………………...84-88
2.5. Еротизована тілесність: теоретичний спадок Жоржа Батая………...88-95
2.6. Постмодернізм як “філософія нової тілесності”
2.6.1. Загальна характеристика постмодерністського
“тілоцентризму”……………………………………………………………….95-102
2.6.2. Тіло як текст і текст як тіло: концепція Ролана Барта…………..102-105
2.6.3. Концепція “тіла без органів” у структурі “шизоаналізу”
Жиля Дельоза та Фелікса Гваттарі……………………………………….....105-109
2.6.4. “Реквієм тілу” та “кінець сексуальності” в стратегіях
“радикального мислення” Жана Бодріяра ………………………………….109-116
2.6.5. “Філософія тіла” в постфрейдистському
постструктуралізмі Жака Дерріди………………………………………….116-120
2.7. “Онтологія тілесності” – особливий напрямок
3
Філософування……………………………………………………………….120-125
2.8. Становлення парадигми духотілесної єдності в сучасній
західній пост-постмодерній філософії в контексті утвердження
постнекласичної моделі пізнання…………………………………………...126-133
РОЗДІЛ 3. ТІЛЕСНІСТЬ ЯК КАТЕГОРІЯ ІСТОРИЧНОГО ПІЗНАННЯ
3.1. Залучення соматичної проблематики до історичного
наукового дискурсу в першій половині ХХ ст……………………………..134-140
3.2. “Історія сексуальності” як “воля до істини”:
“політична анатомія” тіла у Мішеля Фуко…………………………………140-149
3.3. Соматична аналітика у просторі історичної антропології
та історії повсякденності………………………………………………….....150-163
3.4. Дослідження тілесних аспектів соціокультурного буття
через призму вивчення сексуальних практик і уявлень
в історичній науці ХХ – початку ХХІ ст…………………………………...164-176
3.5. Становлення “історії тіла” як комплексного
міждисциплінарного напрямку в сучасній історіографії………………….176-191
3.6. Переосмислення людської тілесності
в руслі утвердження постгуманітарної парадигми
в історичній науці на початку ХХІ ст……………………………………....191-201
РОЗДІЛ 4. АНАЛІТИКА СОМАТИЧНОГО БУТТЯ ІНДИВІДА
В СОЦІОЛОГІЇ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ СТ.
4.1. “Поворот до тіла” в соціології……………………………………...202-213
4.2. Концепція “технік тіла” Марселя Мосса…………………………..213-218
4.3. Теоретичний спадок представників Франкфуртської школи:
“боротьба за тіло” в історії західної цивілізації…………………………....218-223
4.4. Осмислення соціальної детермінованості тілесності
індивіда в соціальній теорії постновочасного періоду…………………....223-229
4.5. Соматична аналітика через призму “соціології сексуальності”.....230-239
4.6. “Медикалізація” тілесності людини як важлива проблема
в сучасній соціології…………………………………………………………240-243
4
4.7. Проблематизація тілесності в контексті дослідження
базових сюжетів соціології кінця ХХ – початку ХХІ ст…………………..243-255
4.8. Метаморфози тілесності в уречевленому соціальному
просторі: концепції “соціології взаємозв’язків”
і “повороту до речей” Брюно Латура…………………………………….....255-261
РОЗДІЛ 5. РЕЦЕПЦІЯ ЛЮДСЬКОГО ТІЛА ЯК СОЦІОКУЛЬТУРНОГО
ФЕНОМЕНУ В КУЛЬТУРНІЙ АНТРОПОЛОГІЇ ТА КУЛЬТУРОЛОГІЇ
5.1. Вивчення соматичної тематики у просторі
культурної антропології……………………………………………………..262-275
5.2. Культурні сенси людської тілесності:
погляд під кутом зору культурології……………………………………….275-294
5.3. Проблематика “віртуального” (кібернетичного) тіла
в культурології кінця ХХ – початку ХХІ ст…………………………….294-299
5.4. Теорія Жана-Люка Нансі про “фрагментованість”
тілесності індивіда в сучасному суспільстві Заходу…………………...299-303
РОЗДІЛ 6. СОМАТИЧНА АНАЛІТИКА В КОНТЕКСТІ СТАНОВЛЕННЯ
НОВИХ МІЖДИСЦИПЛІНАРНИХ НАПРЯМКІВ У СУЧАСНІЙ
СОЦІОГУМАНІТАРИСТИЦІ
6.1. Тілесність у просторі “жіночих студій”…………………………....304-314
6.2. Соматичні аспекти “візуальних досліджень”……………………...314-323
6.3. Рецепція людського тіла через призму
“інтегрального підходу” та концепції “тілесної природи свідомості”…...323-336
6.4. Проблематизація “постлюдської” тілесності у транс гуманізмі…337-349
6.5. Тілесність індивідуальна та “соціальна” як об’єкт
досліджень у галузі біополі тики……………………………………………349-360
ВИСНОВКИ………………………………………………………………361-376
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ…………...377-438
|
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
