| Опис: |
Портнов Андрій, Портнова Тетяна. Imperium przeciw Kozakom? Jekaterynosław–Dniepropetrowsk w poszukiwaniu początków miasta. In: Wśród ludzi, rzeczy i znaków. Krzysztofowi Pomianowi w darze, edited by Andrzej Kołakowski, Andrzej Mencwel, Jacel Migasiński, Paweł Rodak, Małgorzata Szpakowska. Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, 2016, pp. 447–462.
## Анотація
У статті Андрія та Тетяни Портнових розглядається історія міста Катеринослава-Дніпропетровська (сучасний Дніпро) через призму ідеологічних суперечок щодо дати його заснування. Автори показують, як вибір початкової точки історії міста завжди був предметом політичних і культурних амбіцій, що змінювалися з часом. Вони детально аналізують дві основні концепції походження міста — імперську та козацьку — і їхнє відображення в офіційних святкуваннях, публікаціях та наративах. Наголошується на тому, як в радянський період імперський міф був замінений на радянський, а козацькі витоки використовувалися лише як елемент місцевого колориту, не маючи ідеологічного значення.
---
## Основні ідеї твору
1. **Політизованість історії міста:** Вибір початкової дати історії міста ніколи не був суто науковим питанням, а завжди відображав ідеологічні та політичні прагнення сучасності.
2. **Імперський наратив:** Імперський наратив пов’язує історію міста з грандіозним проєктом Катерини II, а датою заснування вважає 1787 рік — рік закладення собору.
3. **Радянський наратив:** У 1976 році влада перенесла святкування двохсотріччя міста, щоб воно збіглося з 70-річчям Леоніда Брежнєва, змінивши офіційну дату заснування на 1776 рік. Цей наратив підкреслював не імперське походження міста, а його революційні заслуги та промисловий розвиток.
4. **Козацька історія як «елемент колориту»:** У радянській історії козацькі поселення, як-от Половиця, згадувалися, але не акцентувалися. Вони слугували лише для підкреслення «освоєння дикого краю» імперією, не маючи ідеологічного значення.
5. **Польський слід:** У статті згадується польська фортеця Кудак, заснована у 1635 році, яку деякі історики пропонують вважати справжнім початком міста. Однак цей аспект не здобув популярності в українській дискусії.
6. **Зміни після розпаду СРСР:** Після здобуття Україною незалежності козацький наратив набув нового значення. Козацькі поселення стали вважатися основою антиімперської історії міста.
7. **«Дніпропетровський феномен»:** Згадується про особливу лояльність Дніпропетровська до української державності після подій 2013–2014 років, що виявилося в опорі сепаратистським прагненням.
8. **Нерозв'язана суперечка:** Дискусія щодо дати заснування міста триває, хоча офіційна влада досі дотримується дати 1776 року. Це віддзеркалює обережність у символічних питаннях.
9. **Брежнєв як символ:** Навіть після декомунізації постать Леоніда Брежнєва залишається у міській топоніміці, що, за словами авторів, є проявом місцевого патріотизму та ностальгією за «золотим віком» міста, а не за СРСР.
10. **Суперечності наративів:** Історія Катеринослава-Дніпропетровська показує, як різні епохи (царська, радянська, пострадянська) накладали свої ідеологічні та політичні пріоритети, що призвело до співіснування імперської, революційної та козацької спадщини в ідентичності міста. |
