Олександр Понипаляк » Діяльність українського визвольного руху в Криму у 1941–1943 роках: від ідеологічного обґрунтування до практичних кроків
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Діяльність українського визвольного руху в Криму у 1941–1943 роках: від ідеологічного обґрунтування до практичних кроків
Стаття
|
|
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
07.06.2022 |
|
| Твір змінено: |
07.06.2022 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(162.7 КБ)
|
|
| Опис: |
Етнічна історія народів Європи: Збірник наукових праць. Випуск 65. – К., 2021.
У статті вивчається кримський аспект діяльності українського визвольного руху. Аналізуються програмні та ідеологічні документи Організації українських націоналістів стосовно їхнього бачення ролі и місця Криму у геополітичних стратегіях майбутньої незалежної Української держави. Друга частина статті присвячена розгортанню структур українських націоналістів на Кримському півострові, особливостям їхньої роботи в умовах німецької окупації та взаємовідносинам із окремими національними групами, зокрема кримськими татарами.
Ще у міжвоєнний період ідеологи українських націоналістів розробляли геостратегічні концепти у яких Крим займав ключове місце, як певний форпост Чорноморського регіону яким за жодних обставин не можна поступатися. Відповідно, у цих документах доводились ідеї історичної та фізико-географічної єдності материкової України з Кримом від часів Київської Русі, Козаччини і до новітньої історії. У майбутньому баченні українські націоналісти розглядали Крим як основну базу українських військово-морських сил та українського торгового флоту. Питання ВМС і кримських портів у цих документах займає особливе місце.
Почати реалізовувати свої плани й втілювати у життя власні ідеї українські націоналісти змогли в умовах німецько-радянської війни. Вже на початку липня 1941 р. перші похідні групи ОУН рушили на центральноукраїнські землі, звідки планували опанувати всі етнічні українські землі, створюючи на них свої органи влади та управління і Крим був для них одним із ключових пунктів призначення. Відповідно ОУН(Б) і ОУН(М) створили спеціальні «кримські» похідні групи, які мали рухатися безпосередньо на півострів. У листопаді 1941 р. першим групам ОУН вдалося зайти на територію Криму. На той час відбувся розкол у відносинах між німецьким окупаційним режимом та українськими націоналістами, вже з літа 1941 р. розпочалися німецькі репресії проти членів і прихильників ОУН, відтак похідні групи, що рухалися до Криму перебували під загрозою викриття і фізичного знищення.
Центром діяльності ОУН у Криму став Сімферополь. Окремі структури ОУН були створені також у Джанкої, Ялті та в інших містах півострову. Перебуваючи під переслідуванням гестапо і СД, українські націоналісти все ж змогли закріпитися у Криму і розпочати систематичну організаційну роботу, яка полягала у створені мережі симпатиків і агентів, волонтерських та культурних структур.
Дана стаття буде цікава тим, хто цікавиться діяльністю українського визвольного руху, похідних груп ОУН та історією Криму періоду німецької окупації. |
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
