Дмитро Помазан » Особливості діяльності езотеричних таємних товариств на території Західної Європи у другій половині ХІХ ст.
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Особливості діяльності езотеричних таємних товариств на території Західної Європи у другій половині ХІХ ст.

Дисертація
Написано: 2023 року
Розділ: Історична
Твір додано: 26.11.2023
Твір змінено: 26.11.2023
Завантажити: pdf див. (1.2 МБ)
Опис: Помазан Д.Ю. Особливості діяльності езотеричних таємних
товариств на території Західної Європи у другій половині ХІХ ст. –
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії з галузі
знань 03 Гуманітарні науки за спеціальністю 032 Історія та археологія. –
Запорізький національний університет, Запоріжжя, 2023.
Дисертаційна робота є теоретичним дослідженням особливостей
діяльності езотеричних таємних товариств на території Західної Європи в
другій половині ХІХ ст. у контексті історичної науки.
Питання релігії в сучасному суспільстві є досить актуальним. Нові
соціальні, політичні й ідеологічні перетворення впливають на статус
релігійних концепцій у суспільному просторі. Нині стрімко збільшується
кількість людей, котрі з метою реалізації сакральних потреб звертаються до
альтернативних форм релігії. Однією з таких форм є окультизм, який за
останні два століття став вельми популярним на території Західної Європи та
трансформувався в повноцінний релігійний інститут. Проте активно
досліджувати історію езотеричних товариств розпочали лише в другій
половині ХХ ст. Переважна більшість робіт, присвячених цій темі, розглядає
феномен окультних товариств у контексті культурологічного, релігієзнавчого
та соціологічного вимірів. Утім, висвітлення езотеричного руху, як
комплексного історичного феномену на території Європи, доволі обмежене,
особливо як релігійного інституту. Тому дослідження історичної
перспективи окультних товариств спрямоване не лише на доповнення
наукової картини світу, але й має практичне значення для коректного
трактування основ сучасних альтернативних форм релігії, зокрема
окультних. Хронологічні та географічні межі дослідження визначені
невипадково і дозволяють розглянути період «Окультного відродження»
(друга половина ХІХ ст.) на території Англії та Франції, де сформувалися
езотеричні організації, які стали прототипами сучасного окультного руху.


' 3
Зважаючи на це, актуальність теми зумовлена тим, що особливості діяльності
езотеричних таємних товариств на території Англії та Франції в період
«Окультного відродження» недостатньо розкриті в контексті історичної
науки й потребують більш комплексного вивчення задля об’єктивного
трактування основ сучасних окультних рухів.
Джерельна база дослідження переважно представлена документами
езотеричних організацій та авторськими роботами лідерів окультних
товариств. Із метою систематизації джерельна база була поділена на три
великі групи. До першої групи належать збірники документів, до яких
долучені матеріали як таємних товариств, так і окремих діячів езотеричного
руху. Більшість документів є ініціативними або ритуальними, що має
посутнє значення у межах функціонування окультної організації. Водночас
значна кількість опублікованих джерел у збірниках – листування між
ключовими діячами езотеричних організацій. Аналіз листів дозволяє
реконструювати міжособистісні відносини адептів езотеричних товариств,
що є надважливою інформацією.
До другої групи джерел належать роботи лідерів езотеричного руху.
Цей компонент джерельної бази дозволяє встановити ідеологічні та релігійні
засади, навколо яких здійснювалося об’єднання товариства. Найчастіше ці
роботи є винятково містичними та не відображають факти реального світу.
Проте задля комплексної оцінки діяльності окультних товариств украй
важливо розуміти їхню специфіку, тому що саме на основі цих робіт
реалізовувалася стратегія діяльності товариств.
Третя група джерел складається із журналів езотеричного змісту.
Процес «Окультного відродження» був настільки глобальним, що сприяв
змінам інформаційної політики езотеричних організацій. Зокрема, значна
кількість окультних товариств на території Англії та Франції відкрили власні
журнали, які публікували езотеричні статті. Інформація в цих журналах
дозволяє розкрити особливості доктрин, які оприлюднюються для загального
користування. Крім того, на сторінках цих журналів відбувалися дискусії між


' 4
представниками різних напрямів окультизму. Така форма взаємодії дозволяє
більш комплексно проаналізувати специфіку езотеричних систем.
Історіографія представленої теми переважно складається з
англомовних джерел. Серед сучасних дослідників езотеричного руху
Західної Європи слід виділити таких авторів: А. Февр, А. Верслуїс, А. Оуен,
Г. Богдан, В. Ханеграаф, Дж. Волтерс, Н. Гудрік-Кларк, Е. Батлер,
К. Гранхольм. Більшість із представлених авторів розглядають езотеризм у
контексті певних історичних процесів. Найчастіше езотеризм розглядають як
феномен у контексті культури або релігії. Хоча за останні два десятиліття
вивчення Західного езотеризму значно розширилося, проте чимало тем,
особливо в контексті реконструкції історичної науки, залишаються
недостатньо висвітленими та потребують подальшого дослідження.
Дисертаційна робота складається зі вступу, чотирьох розділів,
висновків до розділів, загальних висновків та списку використаних джерел.
Перший розділ дисертації виконує структуроутворюючу функцію та
визначає подальшу специфіку дослідження згідно з висвітленими в ньому
матеріалами. У першому параграфі представлені документальні джерела та
архівні дані. Переважна більшість проаналізованих джерел є опублікованими
документами езотеричних таємних організацій Західної Європи, також
висвітлено листування діячів окультних товариств і матеріали сучасників.
Другий параграф складається з історіографічних джерел переважно
зарубіжного походження. У цьому параграфі послідовно розглядається
історіографічна база дослідження від кінця ХІХ ст. до сучасних робіт . Третій
параграф присвячений методологічним засадам та теоретичним підходам
дослідження. Методологія роботи базується на принципах історизму,
наукової об’єктивності, всебічності та системності.
Другий розділ дисертаційної роботи, також складається з трьох
параграфів. У першому параграфі розкрито релігійні чинники, що вплинули
на активізацію діяльності окультних товариств. Особлива увага була
приділена релігійній кризі на території Англії та Франції після епохи


' 5
Просвітництва. У другому параграфі розглянуто вплив наукових тенденцій
на становлення і розвиток езотеричного руху. Водночас проаналізована роль
багатьох учених Західної Європи щодо діяльності езотеричних таємних
організацій. Третій параграф присвячений світоглядним чинникам, які
впливали на діяльність окультних товариств. Серед таких факторів доречно
виділити: вплив літературних тенденцій; розквіт політичних ідеологій;
боротьбу за правову та гендерну рівність. Ці компоненти світоглядної
парадигми опосередковано впливали на збільшення попиту альтернативних
форм релігії. Зокрема, у другому розділі розглянуті основні зовнішні
тенденції, що вплинули на зародження процесу «Окультного відродження»
та формування езотеричних організацій.
Третій розділ висвітлює історію становлення й діяльності ключових
окультних товариств на території Франції в період «Окультного
відродження». Під час студіювання цієї теми особлива увага приділялася
унікальним властивостям товариств. Зокрема, розглядається як історія
інституалізації езотеричних товариств, так і особливості світоглядних та
сакральних доктрин, на засадах яких сформувалися організації. Важливим
компонентом дослідження є визначення ролі лідерів окультного руху в
контексті започаткування езотеричних інститутів. Було встановлено, що
найвпливовішими діячами «Окультного відродження» були: Е. Леві, Папюс,
С. де Гуайта та ін. Порівняльний аналіз товариств уможливив не лише
висвітлення особливостей організацій, але і встановлення концептуальних
розбіжностей у стратегіях діяльності.
Четвертий розділ охоплює історію становлення та діяльності ключових
окультних товариств на території Британії в період «Окультного
відродження». Зокрема, була висвітлена історія формування окультних
організацій і особливості їхньої діяльності. Значна увага приділялася двом
езотеричним товариствам: Англійському товариству Розенкрейцерів та
Ордену «Золота Зоря», які були найвпливовішими містичними організаціями
другої половини ХІХ ст. Ця впливовість зумовлена не лише значною


' 6
чисельністю адептів, але й чималою кількістю представників суспільної
еліти, котрі підвищували авторитет цих інституцій. Із метою більш
комплексного осмислення унікальності зазначених товариств були детально
проаналізовані методи реалізації містичних доктрин, особливості ритуальної
та ініціативної системи, яка безпосередньо пов’язана із формуванням
структури цих організацій.
У процесі дослідження джерельної та історіографічної бази вдалося
проаналізувати специфіку діяльності езотеричних таємних товариств і
зовнішні чинники, що вплинули на їх формування . Було визначено, що
групи зовнішніх факторів, які описані в другому розділі дисертації, значно
впливали на стратегію діяльності окультних товариств. Криза традиційних
форм релігії стимулювала чимало віруючих до пошуку альтернативного
сакрального досвіду. Розвиток наукових ідей та, зокрема еволюційної теорії,
не лише посилив кризу традиційної релігії, але і впливав на активізацію ідей
езотеричних доктрин. Значна кількість окультних концепцій ХІХ ст. мали
компоненти еволюціонізму й орієнтували своїх адептів на індивідуальний
розвиток.
Світоглядні чинники також активно стимулювали популяризацію
езотеричних товариств. Серед учасників окультних організацій було чимало
жінок, які не лише брали участь у ритуальній роботі, але й мали змогу бути
лідерами (О. П. Блаватська). Таке ліберальне ставлення до жінок
підвищувало авторитет окультних товариств серед феміністичного руху,
який стрімко розвивався в ХІХ ст. Нові політичні ідеології, як-от соціалізм,
також опосередковано впливали на діяльність езотеричних організацій. Як
окультні товариства, так і нові політичні системи протистояли ідейним
орієнтирам тодішнього суспільства. Тому, серед соціалістів та представників
лівих ідеологій (Е. Леві), езотеричні товариства були досить популярними.
Водночас мистецтво також перебувало в кризовому стані. Саме в ХІХ ст. на
території Європи шириться стиль декадансу, який чітко визначає занепад
культури. Для представників декадансу та інших напрямів мистецтва


' 7
езотеричний рух стає символом перетворення і натхнення. Членами багатьох
езотеричних товариств були діячі мистецтва, переважно письменники й
поети. Ці факти дозволяють дійти висновку, що певні зовнішні фактори
сприяли започаткуванню(зародженню, виникненню) езотеричних товариств.
Варто зазначити, що вплив цих факторів зазвичай був опосередкований.
Проте його наслідки суттєво позначалися на діяльності цих організацій,
особливо в контексті активізації та популяризації товариств.
Утім, було встановлено, що на стратегію діяльності езотеричних
таємних товариств вплинули саме внутрішні фактори. Зокрема, автор уважає,
що одним із головних компонентів, які безпосередньо відобразилися на
діяльності окультних товариств, була ієрархічна система. Залежно від
особливості структурної системи, змінювалася стратегія діяльності
товариства. Зумовлено це тим, що езотеричні організації формуються
навколо певної ініціативної парадигми, яка впливає на подальше становлення
адептів, котрі працюють у межах цієї системи. Використовуючи метод
порівняльного аналізу, було виявлено, що в процесі розвитку таких ідей
сформувалося декілька типів організацій таємних товариств. Автором було
визначено три групи ініціативних моделей: розенкрейцерська, масонська,
теософська. Усі типи ієрархічної системи були притаманні товариствам, які
діяли в період «Окультного відродження». Кожна із систем мала свої
ритуали, ідеологічні концепції, різну кількість рівнів, символи, соціальні
обмеження, схему монетизації тощо. Фактично від моделі структури
товариства залежала уся стратегія діяльності організації та у разі потреби її
трансформації.
Під час дослідження вдалося встановити безпосередню залежність
ієрархічних систем від езотеричної традиції або конкретної концепції
окультиста. Усі структурні моделі, висвітлені в дисертації, базувалися на
конкретних окультних концепціях. Використовуючи ритуальну і символічну
базу, лідери езотеричних організацій створювали конкретну ініціативну
систему, яка була основою діяльності конкретного товариства. Досить часто


' 8
засновники товариств апелювали до найбільш стародавніх езотеричних
традицій для обґрунтування своєї діяльності. Зокрема, найпопулярнішою
була доктрина розенкрейцерів, яку активно використовували як в Англії, так
і у Франції в ХІХ ст. Порівняльний аналіз англійської та французької гілки
розенкрейцерської традиції уможливлює підтвердження її максимальної
тотожності незалежно від географічних і культурних меж. Цей факт
демонструє, що ідейний компонент мав суттєвий вплив на особливості
діяльності езотеричних товариств.
Результати дослідження дозволили розкрити специфіку діяльності
езотеричних таємних товариств Англії та Франції в епоху «Окультного
відродження». Удалося встановити зовнішні передумови і внутрішні
чинники, що вплинули на стратегію діяльності окультних товариств.
Отримані дані мають науково-теоретичне значення та дають змогу чіткіше
усвідомити історичні процеси європейської цивілізації.
Ключові слова: Окультне відродження; Західний езотеризм;
окультизм; таємні товариства; історія релігії; романтизм; історія Европи;
світоглядна криза.
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.