Володимир Полторак » Кам’яні надмогильні пам’ятки сільських цвинтарів долини Тилігулу
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Кам’яні надмогильні пам’ятки сільських цвинтарів долини Тилігулу
Стаття
|
|
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
16.03.2025 |
|
| Твір змінено: |
16.03.2025 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(748.8 КБ)
|
|
| Опис: |
Чорноморська минувшина: записки Відділу історії козацтва на півдні України: збірка наукових праць. – Одеса, 2024. – Випуск 19.
Надмогильний хрест як частина поховального обряду на території України відомий ще з ХІ–ХІІ ст. на білокам’яних князівських саркофагах. З часом надмогильний хрест змінював свою форму, але ніколи основний сакральний зміст й мету його встановлення на місці поховання померлого, якою було не тільки відзначення місця останнього притулку близької людини, але й оберіг для його душі, сподівання на вічне життя й віру в воскресіння.
Під час досліджень на теренах східної Одещини були виявлені хрести, які за своєю технологією виробництва схожі між собою, повторюють усталену форму, але відрізняються рівнем майстерності виготовлення. Отже центрів виробництва, майстерень, було чимало і не всі вони були прив’язані до центрів по видобутку черепашника. Просте логічне співставлення дає можливість припуститися про існування майстерень віддалено від кар’єрів та катакомб, а художність, якість роботи вже залежала від досвіду та майстерності того чи іншого майстра.
На цвинтарях долини Тилігулу збереглися архаїчні кам’яні хрести. Геометризовані форми хрестів зустрічаються в поодиноких випадках. Найбільша кількість хрестів виявлено на цвинтарі села Завадівка. Датовані пам’ятки переважно третьою чвертю ХІХ ст. Матеріал який застосовувався для виробництва хрестів – крупної фракції жовтий черепашник. Надгробки були виготовлені з місцевого матеріалу та місцевими майстрами – привозних хрестів по лінії річки Тилігул не зустрічається. |
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
