Богдана Плющ » Прямий та непрямий переклад української художньої прози англійською, німецькою, іспанською та російською мовами
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Прямий та непрямий переклад української художньої прози англійською, німецькою, іспанською та російською мовами
Праця
|
|
|
Написано: |
2016 року |
|
Розділ: |
Наукова |
|
Твір додано: |
19.05.2017 |
|
Твір змінено: |
19.05.2017 |
|
Завантажити: |
pdf
див.
(1.4 МБ)
|
|
Опис: |
Мета дисертації: дослідити феномен бінарності перекладу української художньої прози такими європейськими мовами, як англійська, німецька та іспанська з позицій соціологічного, комплексно-наративного та пост-перекладознавчого підходів до перекладу, визначити можливості редукції цієї бінарності та дослідити такий її аспект як особливості опосередкованих цільових текстів та їхня відмінність від безпосередніх перекладів.
Для реалізації даної мети необхідно вирішити наступні завдання:
– дослідити кореляцію прямих та непрямих перекладів української художньої прози з відтворенням ідіостильових та національно-специфічних рис, притаманних їх оригіналам;
– встановити чинники, причини та імплікації непрямого перекладу, зокрема його вплив на формування іміджу української літератури закордоном;
– розмежувати та розглянути функціонування прямих перекладів творів українських письменників у діахронії, порівняти status quo української перекладної літератури ХІХ-ХХ ст. та сучасної української літератури;
– зіставний аналіз оригінальних та перекладних текстів, функціонування лексико-стилістичних домінант у кожному з них і розгляд закономірностей, особливостей та можливостей їхнього відтворення (використаних і не використаних
перекладачами);
– визначити адекватність прямих та непрямих перекладів з погляду відтворення лексико-стилістичних домінант як найважливіших складників ідіостилів письменників;
– визначити можливості редукції бінарності перекладу українського художнього слова, зважаючи на особливості західноєвропейської традиції перекладу;
– узагальнити результати аналізу теоретико-методологічних джерел та ілюстративних матеріалів з позицій соціологічного підходу (виокремлення ролі перекладача, встановлення його відповідальності), комплексно-наративного (аспекти ренарації, впливи фреймування, паратекстів тощо) та пост-перекладознавства (чинник периферійності або меншої поширеності української мови/ літератури та перспективи його подолання);
– запропонувати своє бачення можливих варіантів розвитку перекладацької справи у напрямі українсько-європейських культурних обмінів (література за посередництва перекладів) з урахуванням ситуації на міжнародному літературному ринку. |
|
Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………..4
РОЗДІЛ І. БІНАРНІСТЬ ПЕРЕКЛАДУ УКРАЇНСЬКОЇ ХУДОЖНЬОЇ
ПРОЗИ: ПРЯМИЙ ТА НЕПРЯМИЙ ПЕРЕКЛАД………………………………....15
1.1. Непрямий переклад: стратегія посередництва поза межами минулого й
майбутнього……………………………………………………………………................15
1.2. Каузальність непрямого перекладу та перекладацького диспаритету…...32
1.3. Прямий переклад: можливості подолання дуалізму видів перекладу…...48
1.4. Методологічні основи дослідження………………………………………..66
Висновки до Розділу І…………………………………………………………....68
РОЗДІЛ ІІ. УРІВНЮВАННЯ ПРЯМОГО ТА НЕПРЯМОГО ПЕРЕКЛАДУ
УКРАЇНСЬКОЇ ХУДОЖНЬОЇ ПРОЗИ…………………………….72
2.1. Російськомовне посередництво: непрямі переклади творів Івана Франка
російською, англійською, німецькою та іспанською мовами…………………………72
2.2. Англомовне посередництво у непрямому перекладі української прози (на
матеріалі англомовного та німецькомовного перекладів повісті І. Багряного
“Тигролови”)……………………………………………………………………………...88
2.3. Перекладацький диспаритет: першопричина бінарності (на матеріалі малої
прози В. Симоненка, братів Капранових і роману “Собор” О. Гончара та їх
англомовних і німецькомовних перекладів)…………………………………………..110
Висновки до Розділу ІІ…………………………………………………………122
Розділ ІІІ. ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ БІНАРНОСТІ В ПЕРЕКЛАДІ
УКРАЇНСЬКОЇ ХУДОЖНЬОЇ ПРОЗИ ……………………………………………125
3.1. Прямі англомовні переклади української малої прози ХІХ-ХХ ст.: константи
західноєвропейської перекладацької традиції (на матеріалі творів Лесі Українки, М.
Коцюбинського, В. Стефаника та їхніх перекладів)………………....125
3.2. Переклад сучасної української прози: запити та виклики (на матеріалі творів
Ю. Андруховича й С. Жадана та їхніх англомовних і німецькомовних
перекладів)……………………………………………………………………................164
Висновки до Розділу ІІІ………………………………………………………...173
Загальні висновки…………………………………………………………......176
Список Використаних джерел…………………………………………….....180
Додатки………………………………………………………………………....207
Додаток А. Термінологічний глосарій………………………………………...208
Додаток Б. Рекомендація ЮНЕСКО стосовно юридичного захисту перекладачів
та перекладів та практичних засобів покращення статусу
перекладачів……………………………………………………………………………..211
Додаток В. Деонтологічний кодекс Іспанської Асоціації Письменників…...218
Додаток Д. Пояснювальні малюнки до тексту з австрійського
німецькомовного видання роману І. Багряного “Тигролови” ………………………219
Додаток Е. Index Translationum ЮНЕСКО. “Top 10” авторів. Мова оригіналу:
українська………………………………………………………………………………..220
Додаток І. Приклади до підрозділу 2.3. Переклад роману О. Гончара “Собор”
німецькою мовою (перекл. Е. Коттмайер та І. Костецький)…………………………221
|
|
|
|
|
Відгуки читачів:
|
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
|
|
|