| Опис: |
Дзвони. 1932. Число 6(15)
### **Анотація**
Діалог «Закони» є одним із найпізніших і найдовших творів Платона. У ньому він зосереджується на практичній реалізації ідеальної держави, описуючи її закони та інститути. На відміну від «Держави», де Платон змальовує ідеальне, абстрактне суспільство, у «Законах» він створює модель держави, яка є більш реальною для втілення. Замість Сократа, головним оповідачем є Афінянин, який веде бесіду зі Спартанцем і Критцем.
---
### **Основні ідеї твору**
1. **Верховенство закону:** Центральною ідеєю є те, що закон повинен панувати над правителями, а не навпаки. Платон стверджує, що там, де закон є лише інструментом у руках пануючого, держава приречена на занепад.
2. **Закони для спільного блага:** Справжніми законами є лише ті, що видані для спільного блага всієї держави, а не для інтересів окремих груп чи партій.
3. **Критика партійних програм:** Платон називає закони, видані для окремих людей, «партійними програмами» і «пустою балаканиною», що не мають жодної правової сили.
4. **Вибір правителів:** Платон закликає обирати правителів не за багатством, походженням чи силою, а за їхньою вірністю та слухняністю законам.
5. **Правителі як «слуги законів»:** Платон називає правителів «слугами законів», підкреслюючи, що їхня влада є похідною від закону, а не навпаки.
6. **Змішана форма правління:** У «Законах» Платон обґрунтовує необхідність змішаної форми правління, яка поєднувала б елементи монархії та демократії.
7. **Призначення законів:** Закони покликані виховувати громадян і робити їх кращими.
8. **Роль божественного провидіння:** Платон згадує, що божественне провидіння відіграє роль у встановленні та розвитку законів.
9. **Мета держави:** Мета держави — не просто виживання, а досягнення доброчесності та щастя для всіх громадян.
10. **Ключова цитата:** «Бо державі, в якій закон залежний є від сваволі пануючого і де він є безсильний, пророкую упадок; там натомість, де закон є паном над пануючими, а вони невільниками закону, там бачу я що процвітає добробут і всі ці добра...». |
