Григорій Півторак » «Руська» канцелярська мова у Великому Князівстві Литовському: формування, державний статут, діалектні впливи
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
«Руська» канцелярська мова у Великому Князівстві Литовському: формування, державний статут, діалектні впливи
Стаття
|
|
|
| Написано: |
2022 року |
|
| Джерело: |
movoznavstvo.org.ua |
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
19.04.2025 |
|
| Твір змінено: |
19.04.2025 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(406.1 КБ)
|
|
| Опис: |
Півторак Г. П. «Руська» канцелярська мова у Великому Князівстві Литовському: формування, державний статут, діалектні впливи // Мовознавство. 2022. № 1. С. 3–20.
У статті на основі комплексного аналізу лінгвістичних, історичних та археологічних джерел автор дійшов висновку, що мовна ситуація у Великому Князівстві Литовському (ВКЛ) зумовлювалася не тільки політичними, а й етногенетичними чинниками. Наголошено на тому, що білоруський етнос сформувався на базі двох незалежних етномовних комплексів — південно-західного (поліського) в межах сучасного північного наріччя української мови та південно-західного діалекту білоруської мови й північно-східного, утвореного літописними полоцькими та смоленськими кривичами, предки яких були західними слов’янами, що емігрували з Південної Прибалтики. Відтак, за твердженням автора, на певному етапі історії ВКЛ у ньому існували не два варіанти спільної для всієї держави писемно-літературної мови, як вважають білоруські дослідники, а фактично дві офіційні мови: давніша кривицька (від початку ХІV ст., коли Полоччина була приєднана до ВКЛ, й до кінця ХVІ ст.) і пізніша «руська», тобто білорусько-українська (виникла наприкінці ХІV — у першій третині ХV ст., коли за великого князя Вітовта (1392‒1430) сформувалися великокнязівська та регіональні канцелярії). Досить докладно у статті висвітлено історію та функціонування обох мов. Протягом ХVІ ст. кривицька мова поступово втратила всі свої особливості й перетворилася на провінційний варіант «руської» ділової мови. На її формування істотний вплив справила мова волинських канцелярій, писарі яких могли вільно подорожувати всією територією ВКЛ (часто разом зі своїми магнатами) і мимовільно поширювати в діловій писемності риси своїх говірок. Натомість вплив галицьких та центрально-українських канцелярій на офіційну мову ВКЛ, на думку автора, як і більшості дослідників, був не істотним. |
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
