Григорій Півторак » «Руська» канцелярська мова у Великому Князівстві Литовському: формування, державний статут, діалектні впливи
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

«Руська» канцелярська мова у Великому Князівстві Литовському: формування, державний статут, діалектні впливи

Стаття
Написано: 2022 року
Джерело: movoznavstvo.org.ua
Розділ: Наукова
Твір додано: 19.04.2025
Твір змінено: 19.04.2025
Завантажити: pdf див. (406.1 КБ)
Опис: Півторак Г. П. «Руська» канцелярська мова у Великому Князівстві Литовському: формування, державний статут, діалектні впливи // Мовознавство. 2022. № 1. С. 3–20.

У статті на основі комплексного аналізу лінгвістичних, історичних та архео­логічних джерел автор дійшов висновку, що мовна ситуація у Великому Князівстві Литовському (ВКЛ) зумовлювалася не тільки політичними, а й етногенетичними чинниками. Наголошено на тому, що білоруський етнос сформувався на базі двох незалежних етномовних комплексів — південно-західного (поліського) в межах сучасного північного наріччя української мови та південно-західного діалекту бі­лоруської мови й північно-східного, утвореного літописними полоцькими та смо­ленськими кривичами, предки яких були західними слов’янами, що емігрували з Південної Прибалтики. Відтак, за твердженням автора, на певному етапі історії ВКЛ у ньому існували не два варіанти спільної для всієї держави писемно-літературної мови, як вважають білоруські дослідники, а фактично дві офіційні мови: давніша кривицька (від початку ХІV ст., коли Полоччина була приєднана до ВКЛ, й до кін­ця ХVІ ст.) і пізніша «руська», тобто білорусько-українська (виникла наприкінці ХІV — у першій третині ХV ст., коли за великого князя Вітовта (1392‒1430) сфор­мувалися великокнязівська та регіональні канцелярії). Досить докладно у статті ви­світлено історію та функціонування обох мов. Протягом ХVІ ст. кривицька мова поступово втратила всі свої особливості й перетворилася на провінційний варіант «руської» ділової мови. На її формування істотний вплив справила мова волинських канцелярій, писарі яких могли вільно подорожувати всією територією ВКЛ (часто разом зі своїми магнатами) і мимовільно поширювати в діловій писемності риси своїх говірок. Натомість вплив галицьких та центрально-українських канцелярій на офіційну мову ВКЛ, на думку автора, як і більшості дослідників, був не істотним.
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.