Валентина Піскун » Українська політична еміграція 20-х років ХХ століття
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Українська політична еміграція 20-х років ХХ століття
Дисертація
|
|
|
| Написано: |
2007 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
28.04.2024 |
|
| Твір змінено: |
28.04.2024 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(1.4 МБ)
|
|
| Опис: |
Мета та основні завдання роботи. На основі комплексного аналізу
опублікованих та нововиявлених архівних матеріалів охарактеризувати особливості
вияву громадянської позиції лідерів української політичної еміграції у 20-х роках ХХ
століття. Для вирішення означеної мети в дисертації ставляться такі завдання:
– проаналізувати стан розроблення проблеми в історіографії й охарактеризувати
джерельну базу дослідження;
– з'ясувати причини появи та специфіку української політичної еміграції у 20-х
рр. ХХ ст.;
– висвітлити розвиток ідентитетів „український громадянин” та „Україна-
Батьківщина”, набутих у часи революції, та збереження їх навіть в умовах багаторічної
еміграції;
– проаналізувати особливості вияву громадянської позиції лідерів української
політичної еміграції, яка простежується на інституційному рівні;
– розглянути процес соціальної адаптації емігрантів у країнах проживання і
особливості вияву громадянської позиції у відстоюванні своїх прав;
8
– узагальнити діяльність українських політичних емігрантів у громадських
організаціях як спосіб згуртування й засіб відстоювання українськості;
– розкрити особливості політичного структурування в умовах еміграції;
– охарактеризувати процес формування ідеологічної бази української політичної
еміграції, основні течії та чинники впливу;
– дослідити процес протистояння українськості і радянськості у способах
життєдіяльності емігрантів, поводженні та особливостях політичного вибору;
– виявити причини, які породжували протиріччя в середовищі українських
політичних емігрантів, і пояснити механізми їх виникнення;
– умотивувати залежність рівня соціальної мобільності українського суспільства
від наявності національно визначеної, організаційно структурованої та економічно
потужної провідної верстви, яка спрямовує свої зусилля задля захисту життєвого
простору усієї спільноти.
– Окреслити перспективи подальшого дослідження зазначеної проблеми. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ..................................................... С. 4–5
ВСТУП ..................................................................................................... С. 6–11
РОЗДІЛ 1. Історіографія, джерельна база та
методологія дослідження…………...................................................... С. 12– 63
1.1.Стан наукової розробки проблеми................................................. С. 12–44
1.2. Характеристика джерел.................................................................. С. 45–54
1.3. Методологія дослідження............................................................... C. 55–63
РОЗДІЛ 2. Причини появи української політичної еміграції
та особливості інституціоналізації ................................................... С. 64–153
2.1. Причини виникнення української політичної еміграції
у 20-х рр. ХХ ст...................................................................................... C. 64–79
2.2. Збереження в еміграції ідентитетів „український
громадянин” і ”Україна-Батьківщина” ............................................. C. 79–110
2.3. Уряди УНР і ЗУНР в еміграції: ідеологічні
засади і тактика боротьби за повернення в Україну……........ .... С. 110–153
РОЗДІЛ 3. Соціальна адаптація політичних емігрантів у країнах
проживання та основні форми згуртування..................... ................ С. 154–268
3.1. Вплив правового статусу на процес соціальної адаптації
політичних емігрантів......................................................................... С. 154–239
3.1.1. Польща......................................................................................... С. 155–183
3.1.2. Австрія........................................................................................... С. 183–195
3.1.3. Чехо-Словаччина.......................................................................... С. 195–215
3.1.4. Франція.......................................................................................... С. 215–227
3.1.5. Німеччина................................................................................... С. 227–239
3.2. Громадські об’єднання українських політичних
емігрантів у країнах проживання як засіб
національного самовираження.................................................... С. 239–268
РОЗДІЛ 4. Політико-ідеологічні форми вияву громадянської
позиції українських політичних емігрантів........................... С. 269–421
4.1. Партійне структурування та ідеологічні засади діяльності
української політичної еміграції ................................................... С. 269–360
4.2. „ Зміновіхівство” українських політичних діячів та його
наслідки для розвитку українського суспільства........................ С. 360–399
4.3. Радянофільство галицьких політичних діячів...............................С. 399–421
3
ВИСНОВКИ .......................................................................................... С. 422–429
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ.............. С. 430–482
ДОДАТКИ............................................................................................. С. 483–516
ДОДАТОК А ........................................................................................ С. 483–510
ДОДАТОК Б ......................................................................................... С. 511–513
ДОДАТОК В........................................................................................... С. 514
ДОДАТОК Г .......................................................................................... С. 515–516
|
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
