|
| Написано: |
2018 року |
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
04.01.2026 |
|
| Твір змінено: |
04.01.2026 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(39.2 МБ)
|
|
| Опис: |
Піщанська В. М. Козацька культура доби українського Бароко:
релігійно-естетичний синкретизм духовної сфери. – Кваліфікаційна
наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора культурології за
спеціальністю 26.00.01 «Теорія та історія культури». – Національна академія
керівних кадрів культури і мистецтв, Міністерство культури України. Київ,
2018.
У дисертації досліджено культурологічну парадигму релігійно-
естетичного синкретизму в духовних процесах України XVIІ – XVIIІ століть
– у добу козацького Бароко. В контексті міждисциплінарного гуманітарного
дискурсу розглянуто взаємовідношення сакральних і художніх аспектів
духовності українського козацтва, регіональні особливості формування
етнокультурних специфікацій козацького Бароко.
На сучасному етапі наукові дослідження найяскравіших сторінок
історії української культури увиразнені в численних історичних,
філософських, культурологічних, мистецтвознавчих студіях, проте вивчення
релігійно-естетичного синкретизму в духовній культурі українського
козацтва в період XVIІ – XVIIІ століть, у добу українського Бароко досі
не стало предметом системних міждисциплінарних гуманітарних досліджень
в Україні. Недостатньо розробленим є також теоретичний рівень
зазначеної проблематики в культурології, зокрема в контексті філософії
етнокультури та культурологічної регіоніки. Загалом феномен козацької
духовності, як і місце в ньому сакрального мистецтва, системно ще не
виявлені, адже бракує культурологічних досліджень, присвячених
козацькому Бароко. Разом з тим розкрити роль православ’я у формуванні
духовної культури українського козацтва, визначити загальні риси такого
художнього явища, як козацьке мистецтво в його синкретизмі із сферою
3
Sacrum’y, примушує і певна невизначеність даного явища. Причин цього,
вочевидь, слід шукати як у нечисленності та розпорошеності пам’яток, що
складають джерела дослідження проблеми, так і у тривалому, владно
інспірованому замовчуванні та перекручуванні історії «краю вольностей
козацьких».
У дисертації вперше в українській гуманітаристиці розроблено
культурологічну парадигму релігійно-естетичного синкретизму в духовній
культурі запорожців. Для цього розглянуто особливості барокового
художнього мислення в умовах регіональних специфікацій козацького
мистецтва крізь призму взаємовідношення релігійного та естетичного в
синкретизмі духовної культури українського козацтва. Особливу увагу
приділено культурологічному аналізу мистецького стилю козацького бароко
та унікальності його втілення запорозьким козацтвом на теренах Нижнього
Придніпров’я, а також розгляду єдності світоглядно-філософських,
релігійних та мистецьких вимірів козацької духовної культури, їх впливу на
українське Бароко в цілому.
Козацька духовна культура тлумачиться як невід’ємна частина
національної та західноєвропейської культури епохи Бароко, що має
своєрідні й унікальні риси, одночасно пов’язані як з етнокультурними
традиціями, так і європейською стилістикою. Феномен козацької культури
розглядається у світлі надбань вітчизняної й світової культурологічної думки
, зокрема з точки зору філософії етнокультури та культурологічної регіоніки.
Релігійно-естетичний синкретизм у його культурологічній парадигмі
аналізується як особлива форма духовності, історико-культурний тип
світовідчуття, що сприяли виникненню феномена культури козацького
Бароко, заснованого на єдності віри та естезису, що просякає
світовідношення як «святовідношення» (В. Личковах) в мистецтві.
В контексті гуманітарного міждисциплінарного дискурсу
розглядаються культурно-історичні тенденції, що вплинули на формування
української барокової культури XVIІ – XVIІІ століть, визначається вплив
4
історичної ситуації та процесів державотворення в Україні на становлення
козацької спільності та, зокрема, козацького культурного середовища.
Розглядається відповідний соціально-історичному часові характер
світовідчуття, піддається аналізу не лише політична роль доблесного
захисника волі й прав українського народу, а й творча сила, що проявила себе
у культурній розбудові держави. Розкривається специфіка присутності
духовно-релігійного, естетичного і національного факторів у теоретичних
аналізах ментальної проблематики, досліджуються питання етнокультурної
ментальності та її релігійно-естетичних ознак, що вплинули на зміст і форми
духовної культури козацтва XVII – XVIII століть.
Культурологічні виміри козацького бароко спираються на аналіз
особливостей українського філософського мислення означеного періоду,
включаючи розгляд філософської антиномічності та «дивовижності» образно
-символічної мови бароко як культурно-історичного феномену. Дається
характеристика релігійних засад та художньо-естетичних принципів («чудне
і містеріальне» – Г. Сковорода), що вплинули на становлення та розвиток
козацького мистецтва в його духовно-світоглядному синкретизмі.
На основі вивчення та аналізу історичних, культурологічних,
джерелознавчих матеріалів визначено, що у духовній культурі українського
козацтва репрезентуються різні виміри етнокультурного буття українців,
зокрема позначаються соборні засади козацького братства, які закарбовані в
родових і православних цінностях українського народу. Але провідним
чинником у її формуванні є життєвий досвід існування етносу, що
ґрунтується на жіночому гендерному началі. Звичай заборони появи жінок на
Січі та популяризація безшлюбності серед запорожців не усував жінку від
творення культурних цінностей, від ґендерного впливу на характер і зміст
духовної культури українського козацтва. Жінки щодня творили її своєю
працею, піснею, любов’ю, віддаючи свої сили, творчий потенціал, знання та
уміння на втілення козацького Sacrum’y в життя. Жіноче начало розвивало
такі риси духовної краси української культури як щедрість, доброта,
5
милосердя, вірність, працелюбність, дотепність, веселість, співучість, –
найвищі цінності повсякденного життя і сакрального світовідношення як
«святовідношення».
Взаємовідношення релігійного та естетичного начал в духовній
культурі українського козацтва розглядається з точки зору специфіки
відбиття націєтворчих ідей в козацькій культурі, розгляду релігійності
українського козацтва, опрацьовування естетичних аспектів козацької
духовної культури барокової доби. Простежуються світоглядні механізми,
завдяки яким відбувається вплив сакральної культури на художню,
досліджується їх внутрішній взаємозв’язок. Зазначено тенденції, що
вплинули на формування мистецтва козацької доби, проведено аналіз
специфіки естетичного мислення XVII – XVIII століть, як підґрунтя для
розвитку новітніх художніх течій в контексті українського бароко. З’ясовано,
що козацька духовна культура народила лицарський ідеал національного
героя-козака, художньо-естетична парадигма якого лежить в основі
українського барокового мистецтва ХVІІ – ХVІІІ століть.
В аналізі народних джерел та етнокультурних специфікацій козацького
бароко розкрито культурно-історичний процес становлення українського
мистецького стилю козацького бароко як художнього феномену XVIІ –
XVIІІ століть, що формувався під впливом синкретизму духовної культури
козацтва. Окреслено роль впливу козацького культурного середовища на
мистецтво бароко у зв’язку з народними традиціями та світоглядно-
гуманістичними ідеями в синкретизмі релігійного та естетичного. Доведено,
що своєрідність запорозької духовності, зокрема релігійність українського
козацтва відбилися на художній образності мистецтва, а бароко стало
національним стилем, здатним адаптуватися до національних і регіональних
умов та етнокультурних традицій. Визначено найтиповіші ознаки козацького
бароко, що знайшли відображення в усній народній творчості та музичному
фольклорі XVIІ – XVIІІ століть: трагічний і містеріальний пафос творів, що
відбивав суспільну психологію мас; дуалізм духу і плоті, викликаний новими
6
культурно-історичними умовами й суспільними кризами; алегоричність
образів, закладена в основу народного мистецтва. Також окреслено стильові
особливості козацького декоративно-ужиткового мистецтва, його художньо-
образну відповідність стилістиці барокового мистецтва.
Вплив релігійно-естетичного синкретизму козацької духовної культури
на мистецтво українського бароко розглянуто на прикладі артефактів
козацької доби (храми, ікони, ужиткове мистецтво, думи, музичний фольклор
, театр, література). Здійснено аналіз різних видів козацького барокового
мистецтва, визначається його статус і роль в культурі українського Бароко.
У цьому аспекті проаналізовано найтиповіші ознаки стилю бароко в
українській архітектурі XVIІ – XVIІІ століть від її регіональних до
загальнонаціональних вимірів. Визначено найтиповіші риси стилю бароко,
що знайшли відображення в українському малярстві XVIІ – XVIІІ століть –
сполучення міфологічних та біблійних образів, поєднання абстрактної
символіки з натуралістичною конкретністю; «раціоналізм-ірраціоналізм»
зображення; сакральність і драматизм композицій; космізм; динамічність
руху на основі внутрішньої дисгармонії та репрезентації антиномій;
алегоричність, образна антиномічність, «гра світла і тіні» (символічно-
спіритуалістичний зміст) тощо. Також окреслено найтиповіші риси
бароковості в українському літературному, музичному та театральному
мистецтві XVIІ – XVIІІ століть, визначено синкретичні форми
взаємопроникнення релігії та художньої образності в мистецтві українського
Бароко.
Результати дослідження засвідчують, що із середини XVIІ століття
маємо можливість говорити про автентичне, унікальне та своєрідне
мистецтво козацького Бароко. Духовний синкретизм останнього своїм
підґрунтям мав державницьку свідомість, культурно-історичну пам’ять та
національно-конфесійні інтереси, звідки походить і єдність релігійного та
естетичного начал в духовній культурі українського козацтва. У мистецтві
українського козацтва типологічно бароковим виступає, перш за все,
7
синкретизм естетики та релігії, заснований на світоглядно-ментальному та
художньо-образному ґрунті української етнічної культури. Притім
козацьке Бароко вирізняється усеосяжним прагненням відображення
у мистецтві багатогранної контрастності й сакральності української
культурної душі, намаганням розкрити релігійну духовність естетичними
засобами.
Засвоєння європейських барокових ідей на основі етнонаціональної
української культури, з урахуванням особливостей регіону, козацьких
традицій та автентичних рис козацького бароко, обумовило діалогічність та
синкретизм козацького мистецтва, визначило особливості козацької культури
, яку на Запорожжі формувало козацьке братство. Козацьке мистецтво не
поступається оригінальністю, своєрідністю, гармонійністю та художньою
пишністю світовим зразкам та є взірцем унікально-самобутнього мистецтва,
що увійшло у скарбницю як української так і світової культури. Будучи
прибічником художнього смаку нової епохи, запорозьке козацтво виступало
не лише у ролі основного багатого замовника, а й було творцем самобутніх
художніх цінностей, що склали феномен «козацького бароко».
Зокрема, на утворення характерних особливостей козацького
фольклору, головним чином, вплинули своєрідні чинники формування історії
Запорожжя та його населення, специфіка форм діяльності, світосприйняття,
мови, естетичних засад етнокультури та глибинної релігійності українського
козацтва. Семантика образів козацького фольклору представлена переважно
символами, а тому являє собою своєрідну енциклопедію української
етноментальності та є естетичним відображенням етнокультури й духовності
українського козацтва. Наявні алегоричні образи і символи у козацькому
фольклорі надають особливої емоційності, художньої виразності та епічної
експресії, що употужнює духовний вияв соціокультурних особливостей
та етнічних ознак історичного Запорожжя – регіону винятково-унікальної
етнокультури, що вплинула на становлення «духу нації».
8
У художній творчості козацької України спостерігаємо одночасне
накладання культурно-історичних, стильових і народних традицій, з
усебічним проникненням естетичних тенденцій, характерних для стилю
бароко. Це визначало утворення нової барокової художньої системи,
заснованої на застосуванні незвичних засобів («чудне і містеріальне»),
запровадженні оригінальної мистецької логіки («гострий розум», «кончето»).
Остання відзначила появу нових стильових ознак через релігійно-естетичний
діалог й синкретизм барокових й народно-традиційних форм, розкриваючи
діалогізм і синкретизм естезису та віри в духовній культурі українського
козацтва. Наприклад, слідування бароковим канонам у їх імпровізаційному
варіанті дозволило козацьким митцям наповнювати свої фольклорні твори
особливими індивідуальними рисами, заснованими на регіональних
етнокультурних засадах та глибинному релігійно-естетичному синкретизмі.
Це надало можливість окреслити осібні стилістичні риси козацького
фольклору як народного джерела вітчизняного Бароко та автентичного вияву
духовної культури українського козацтва в її важливій етнокультурній та
регіональній специфікації.
Здійснене дослідження не лише підтверджує стрижневу роль козацтва в
українській історії, а й виявляє його світоглядно-культурний вплив на політичні,
соціальні, правові та художньо-естетичні погляди й концепції
XVII –XVIII століть, ключове місце у яких обіймала релігія. У свою чергу,
державотворче значення козаччини в українській історії у щільному зв’язку з
релігійними та художніми чинниками обумовлює її культуротворчий статус у
розбудові української духовності. Козацтво долучилося до творення
релігійно-естетичного синкретизму національної культури, мистецького
стилю Бароко, з утвердженням Sacrum’y православної релігії у різних формах
соціокультурного буття. Унікальний взаємозв’язок і взаємопроникнення
естетичних і релігійних цінностей козацького Sacrum’y відзначив
смислопороджуючий сенс релігійно-естетичного синкретизму в духовній
культурі українського козацтва, окресливши її визначальні відмінності у
9
рамках української етнокультури доби Бароко.
Ключові слова: духовна культура, козацьке Бароко, релігійно-
естетичний синкретизм, світ як «свято» і «святість», козацький Sacrum,
сакральне і профанне, антитетика, кончето, етнокультура, культурологічна
регіоніка. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ЗМІСТ
ВСТУП …………………………………………...…………………………..… 30
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ
ДОСЛІДЖЕННЯ ДУХОВНОЇ СФЕРИ КОЗАЦЬКОЇ КУЛЬТУРИ
……………………………………………………………………. 44
1.1. Козацька культура як об’єкт культурологічного аналізу: історіографія
проблеми ………………………………………………………………………... 44
1.2. Методологічні принципи та підходи до вивчення духовної сфери
козацької культури ….…………………...………………………………...…... 76
1.3. Культурологічна парадигма релігійно-естетичного синкретизму
в духовній культурі …………………………………………………………… 97
Висновки до РОЗДІЛУ 1 ……………………………………………………... 114
РОЗДІЛ 2. СОЦІАЛЬНО-ІСТОРИЧНІ ТА ДУХОВНІ ВИМІРИ
КОЗАЦЬКОЇ КУЛЬТУРИ ……………………………………..................... 117
2.1. Соціокультурна ситуація в Україні XVIІ – XVIІІ століть. Феномен
українського козацтва як етнокультурної спільності …………………….... 117
2.2. Етнокультурна ментальність і духовна культура козацтва в контексті
українського Бароко ………………………………………………………….. 137
2.3. Філософські, релігійні та мистецькі виміри культури козацького
Бароко …………………………………………………………………………. 150
Висновки до РОЗДІЛУ 2 ……………………………………………………... 170
РОЗДІЛ 3. ВЗАЄМОВІДНОШЕННЯ РЕЛІГІЙНОГО ТА
ЕСТЕТИЧНОГО НАЧАЛ В ДУХОВНІЙ КУЛЬТУРІ УКРАЇНСЬКОГО
КОЗАЦТВА ……………..………………………………………...………...... 173
3.1. Духовна сфера культури козацтва та особливості художньо-
естетичного мислення доби козацького Бароко ……………………………. 173
29
3.2. Православ’я і козацький Sacrum в мистецтві ………………………... 185
3.3. Національний ідеал козака в українському мистецтві ХVІІ –
ХVІІІ століть: естетична символіка сакрального ……….………………….. 194
Висновки до РОЗДІЛУ 3 …………………………………………………...… 218
РОЗДІЛ 4. НАРОДНІ ДЖЕРЕЛА ТА ЕТНОКУЛЬТУРНІ
СПЕЦИФІКАЦІЇ КОЗАЦЬКОГО БАРОКО ……...………………...…… 221
4.1. Український фольклор як етнокультурна скарбниця козацького
Бароко …………………………………………………………………………. 222
4.2. Репрезентація релігійного та світоглядно-естетичного в козацьких
думах і музичному фольклорі ……………………………………………….. 235
4.3 Стильові особливості козацького декоративно-ужиткового
мистецтва ……………………………………………………………………….259
Висновки до РОЗДІЛУ 4 ……………………………………………………... 283
РОЗДІЛ 5. ВПЛИВ РЕЛІГІЙНО-ЕСТЕТИЧНОГО СИНКРЕТИЗМУ
КОЗАЦЬКОЇ ДУХОВНОЇ КУЛЬТУРИ НА МИСТЕЦТВО
УКРАЇНСЬКОГО БАРОКО…………………………………………………287
5.1. Релігійно-естетичні засади «бароковості» в архітектурі козацької
доби ……………………………………………………………………………. 287
5.2. Бароковий іконопис в культурі українського козацтва: сакральне та
естетичне …………………………………………………………………….... 310
5.3. Релігійно-естетичний синкретизм у літературі, музиці, театрі
українського Бароко: духовні сигнатури козацької культури ………..…… 348
Висновки до РОЗДІЛУ 5 …………………………………………………...… 373
ВИСНОВКИ ………………………………………………………………….. 376
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ ..……...….. 380
30
ДОДАТКИ …………………..………………………………………………... 418
ДОДАТОК А ………………………………………………………………….. 418
ДОДАТОК Б …………………………………………………………………... 429
ДОДАТОК В ………………………………………………………………….. 432
|
|
|
