|
| Написано: |
2023 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Додав: |
balik2
|
|
| Твір додано: |
07.05.2023 |
|
| Твір змінено: |
06.08.2023 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(3.6 МБ)
|
|
| Опис: |
Пінчук Л. В. Український національно-визвольний рух на Волині у
1941 р. – середині 1950-х рр. (на матеріалах Камінь-Каширського району).
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії з галузі
знань 03 «Гуманітарні науки» за спеціальністю 032 «Історія та археологія». –
Волинський національний університет імені Лесі Українки. Луцьк, 2023.
Сучасні підходи до наукового пізнання та доступ до архівних матеріалів
дають змогу комплексно дослідити український національно-визвольний рух на
території Камінь-Каширського району в 1940-х – середині 1950-х рр. ХХ ст.:
його мету, розвиток, учасників і досягнення. Запропонована дисертація є
першим цілісним дослідженням визвольної боротьби українського народу в
роки Другої світової війни та повоєнний період у межах зазначеного району.
На сьогодні історичні дослідження дедалі частіше привертають увагу
науковців, а їх важливість посилюється наявністю історичних прогалин на
локальному рівні. Недостатня оцінка результатів визвольної боротьби
українського народу та низька комунікація з населенням стали суттєвим
підґрунтям для російської агресії у ХХІ ст. Об’єктивна оцінка проблем,
пов’язаних із розгортанням та результатами визвольної боротьби в попередні
століття, посилить стійкість національної позиції та збільшить кількість
національно-свідомого населення.
У цьому дослідженні проаналізовано стан наукового вивчення вказаної
проблеми. Виокремлено три групи історіографічних праць – радянську,
вітчизняну й зарубіжну. У них відображено загальну характеристику становища
українського визвольного руху на території сучасної України загалом та Волині
зокрема в 1940–1950-х рр. Однак украй мало досліджень акцентують увагу саме
на особливостях локальної боротьби.
Виконання поставлених завдань зумовило застосування широкої бази
джерел. Зокрема, використано матеріали Державного архіву Волинської
3
області, архівів управління Служби безпеки України у Волинській області,
управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області та
чимало документів із Галузевого державного архіву Служби безпеки України.
Окрім архівних матеріалів, у процесі роботи опрацьовано збірники документів і
матеріалів, мемуари, усні свідчення, фотоматеріали.
Теоретико-методологічна основа дослідження ґрунтується на принципах
історизму, об’єктивності, системності, науковості та всебічності.
Поєднання різних методів і принципів історичного пізнання дало змогу
зреалізувати поставлені завдання й досягти визначеної мети.
У міжвоєнний період на території Камінь-Каширщини сформувався
націоналістичний рух, котрий відстоював національну ідею – побудову
самостійної Української держави. Із цією метою його представники розгорнули
активний спротив політичним режимам – спочатку – польському, а згодом –
німецькому та радянському.
Розширення мережі ОУН і формування підвалин повстанської армії
збіглося з німецькою окупацією, що ознаменувало новий етап визвольної
боротьби на цій території.
В означений період район підпорядковувався Поліському обласному
проводу на чолі з Іваном Литвинчуком та структурно входив до Брест-
Литовської округи. Із літа 1942 р. керівником організації в районі був Аркан
(Євтух Омелянюк). Із 1942 р. по вересень 1943 р. функції районного провідника
виконував Ярослав (Кузьменко). Активні осередки ОУН на території району
були в селах Качин, Сошично, Ниці, Мельниці, Личини, Ольбле-Ляцьке.
Починаючи з весни 1943 р., на території району з’являються перші
повстанські групи: «Озеро» на чолі з Ю. Стельмащуком, «Котловина» –
С. Ковалем, «Січ» – П. Антонюком. Уже влітку 1943 р. тут зафіксовано три
активні сотні УПА: Маркевича (командир Петро Відьмук), Погорєльця
(командир Микола Чубетейко), Величка (командир Іван Величко).
Основними завданнями ОУН й УПА були протистояння німецьким
окупаційним силам та захист цивільного населення. Повстанці активно
перешкоджали зборам продовольства й вивезенню цивільних осіб на примусові
4
роботи до Рейху. Задля виконання таких завдань підривали залізничні колії та
іншу транспортну інфраструктуру.
Водночас, поки повстанці боролися проти німців на військовому фронті,
ОУН вела активну інформаційну боротьбу, що полягала передусім в
інформуванні населення про реальну мету жорсткої політики німецького
режиму.
Інший фронт боротьби для національно-визвольних сил у період
німецької окупації стосувався радянської партизанки та польських військових
формувань.
Перші розвивалися на території району паралельно з українським
повстанським рухом. Складність цього протистояння полягала в схожості їхніх
методів боротьби, джерелах наповнення кадрового потенціалу тощо. Окрім
фізичного взаємознищення, обидві військові формації мали активні бойові
зіткнення з метою тактичної переваги в отриманні продовольчого й побутового
забезпечення. Адже і ті, й інші цілковито залежали від допомоги місцевого
населення.
Протистояння з польськими воєнізованими формуваннями мало декілька
вимірів. Насамперед тому, що поляки були інтегровані в різні ворожі для
українського визвольного руху формації, діяльність яких там полягала в такому:
по-перше, це участь поляків у німецькій поліції, яка грабувала населення,
по-друге – сутички з УПА в лавах радянських партизанів. Однак у повстанців
були конфлікти й із польською самообороною, яка сформувалася передусім у
місцях компактного проживання польського населення. Більшої ваги
протистоянню між поляками та українцями додавав той факт, що вони мали
абсолютно різні погляди на майбутнє Волинського регіону. Поляки сподівалися
на його повернення до складу Польської держави, а українські націоналісти й
УПА робили все можливе, щоб створити Українську незалежну державу.
Боротьба на інформаційному фронті між українським визвольним рухом
та радянськими й польськими формуваннями лише підкреслювала
неможливість їх співіснування.
5
Із початком вигнання німецьких військ українське підпілля вступило в
новий етап своєї боротьби, що полягав у намаганні не допустити встановлення
радянського окупаційного режиму на цій території.
Тому з перших днів березня 1944 р. УПА була змушена вести запеклі бої
з різними радянськими військовими формуваннями (Червоною армією,
партизанами, прикордонниками, військами внутрішніх справ і державної
безпеки). Проти націоналістичного руху та збройного підпілля використано
широкий масив агентурної роботи й різноманітні репресивні заходи. Протягом
другої половини 1940-х рр. військовий і психологічний тиск здійснювався не
лише на представників підпілля, але й на членів їхніх родин. Дружин, батьків,
дітей і навіть далеких родичів радянська влада виселяла у віддалені регіони
СРСР, провокуючи підпілля на припинення боротьби. Іншою метою таких
заходів було позбавлення регіону ворожого елементу та переривання ланцюжка
забезпечення підпільної боротьби (провіант і кадровий ресурс). Однак навіть у
складних умовах підпілля проводило різні акції задля недопущення депортацій.
Іншою, не менш важливою ланкою боротьби було недопущення
встановлення радянського адміністративного апарату. Цей фронт передбачав
знищення новоприбулих радянських чиновників, ліквідацію місцевих
комуністів і їхніх симпатиків (сільських голів, їхніх заступників, депутатів
тощо), перешкоджання колективізації та продовольчим поборам. В
інформаційній пропаганді українські націоналісти намагалися переконати
населення в згубності радянської політики й мотивували продовжувати
боротьбу.
Зрештою, друга половина 1950-х рр. зумовила припинення повстанської
боротьби через виснаження, великі кадрові втрати та переважаючі сили
противника.
Ключові слова: український національно-визвольний рух, Організація
українських націоналістів, Українська повстанська армія, Камінь-Каширський
район, Волинська область.
|
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
Перелік умовних скорочень .................................................................................... 13
Вступ .......................................................................................................................... 14
РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ, ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА
ТА МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ............................................................. 19
1.1. Стан наукового вивчення теми .............................................................. 19
1.2. Джерельна база ........................................................................................ 38
1.3. Теоретико-методологічні засади ........................................................... 50
Висновки до розділу 1 ................................................................................... 53
РОЗДІЛ 2. УКРАЇНСЬКЕ ПІДПІЛЛЯ
В ПЕРІОД НІМЕЦЬКОЇ ОКУПАЦІЇ ................................................................. 55
2.1. Боротьба з німецьким окупаційним режимом ..................................... 55
2.2. Збройний конфлікт із радянським партизанським рухом ................... 70
2.3.Українсько-польський конфлікт ............................................................. 94
Висновки до розділу 2 ................................................................................. 104
РОЗДІЛ 3. БОРОТЬБА УПА Й ПІДПІЛЛЯ ОУН
ІЗ РАДЯНСЬКИМ РЕЖИМОМ ........................................................................ 107
3.1. Протидія радянській силовій системі ................................................. 107
3.2. Опір радянізації ..................................................................................... 145
Висновки до розділу 3 ................................................................................. 173
Висновки ................................................................................................................. 176
Список використаних джерел ............................................................................... 181
Додатки .................................................................................................................... 204
|
|
|
