Віталій Петрушко » Традиційне житло непривілейованих прошарків корейського суспільства на межі XIX–XX століття (за свідченнями іноземців)
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Традиційне житло непривілейованих прошарків корейського суспільства на межі XIX–XX століття (за свідченнями іноземців)
Стаття
|
|
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
30.04.2024 |
|
| Твір змінено: |
30.04.2024 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(231.2 КБ)
|
|
| Опис: |
Етнічна історія народів Європи: Збірник наукових праць. Випуск 69. – К., 2023.
До середини XIX століття світ Далекого Сходу був майже невідомий для більшості західних обивателів. Мандрівники, місіонери, дипломати і письменники з Європи та Америки, відкриваючи для себе світ Далекого Сходу, неодмінно зіштовхувалися зі спорудами, кардинально відмінними від європейських уявлень про архітектуру. Вигнуті черепичні і солом’яні дахи, паперові стіни та високі паркани, що утворюють лабіринти міських вулиць – все це зустрічало іноземців, які на межі XIX–XX століть відвідували Корею.
Напередодні анексії Кореї у 1910 році, за гегемонію над територією півострова боролися держави з різних куточків світу, у першу чергу – Японська та Російська імперії. У той час, як світові монархії вели боротьбу за вплив на Корейському півострові, до Кореї почали потрапляти елементи західної архітектури, такі як цегляні храми, багатоповерхові будинки, асфальтовані вулиці тощо. Утім, впливи вестернізації залишалися занадто слабкими, щоб докорінно змінити традиційний ландшафт корейського міста наприкінці Вікторіанської епохи.
Традиційні корейські «ханоки» були широко поширені на території Корейського півострова від зародження династії Чосон наприкінці XIV століття до повоєнної модернізації Кореї у другій половині XX століття. Багато описів цього типу житла ми зустрічаємо у творах західних авторів кінця XIX – початку XX століття, таких як американська письменниця Луїза Джордан Мілн, британська дослідниця Ізабелла Берд, американський місіонер Гомер Гульберт, російський сходознавець Дмитро Позднєєв.
У цій статті ми дослідили гетерообраз традиційної корейської архітектури непривілейованих прошарків населення корейського суспільства у працях західних авторів та проаналізували образ традиційної корейської архітектури через призму творів мандрівників з країн Європи та США. |
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
