Андрій Петраш » Товариство Ісуса у Львівській архідієцезії в 1852–1914 рр.: релігійно-культурна та суспільно-харитативна діяльність
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Товариство Ісуса у Львівській архідієцезії в 1852–1914 рр.: релігійно-культурна та суспільно-харитативна діяльність

Дисертація
Написано: 2023 року
Розділ: Історична
Твір додано: 01.05.2024
Твір змінено: 01.05.2024
Завантажити: pdf див. (3.9 МБ)
Опис: Товариство Ісуса у Львівській архідієцезії в 1852–1914 рр.: релігійно-
культурна та суспільно-харитативна діяльність. – Кваліфікаційна наукова праця
на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії у галузі
03 Гуманітарні науки зі спеціальності 032 Історія та археологія. Прикарпатський
національний університет імені Василя Стефаника, Івано-Франківськ, 2023.
Дисертація присвячена докладному дослідженню історії Товариства Ісуса
в межах Львівської архідієцезії у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. У
роботі вперше комплексно розкрито форми душпастирства Товариства Ісуса в
зазначений період. Висвітлена історія кожного місійного дому ордену у
Львівській архідієцезії. Основна увага зосереджена на аналізі релігійно-
культурної та суспільно-харитативної діяльності єзуїтів.
Перший розділ дослідження присвячений історіографії, котра висвітлює
місіонерське служіння Товариства Ісуса в Галичині. Виявлено, що українська
історична наука переважно зосереджувалась на дослідженні діяльності ордену в
ХVI–XVII ст. Натомість серед іноземних дослідників особливо виділяються
польські науковці, які присвятили свої дослідження різним аспектам
душпастирської діяльності галицьких єзуїтів у XIX та ХХ ст. Зауважено, що
спеціалізованих праць, які висвітлюють діяльність ордену конкретно в межах
Львівської архідієцезії впродовж зазначеного періоду немає.
Серед джерельної бази дисертації значне місце займають матеріали з
архіву Провінції Південної Польщі Товариства Ісуса. У ньому наявна основна
колекція документів, що стосуються діяльності єзуїтів в Галичині впродовж
досліджуваного періоду. Головна увага зосереджена на джерелах, які
розкривають внутрішню структуру ордену, характеризують його побут і
діяльність у кожному з місійних домів у Львівській архідієцезії. Матеріали інших
архівних установ слугують додатковим джерелом інформації, комплексно
доповнюючи дослідження. Значна частина відомостей про душпастирство
ордену взята з опублікованих документів і тогочасних періодичних видань.


3



У другому розділі коротко висвітлена історія Товариства Ісуса у Львівській
архідієцезії до скасування ордену в 1773 р. Його головними осередками на той
час були міста Львів і Станиславів. Зазначено, що після заборони ордену
Александром І єзуїти опинились у Галичині в 1820 р., де утворили Галицьку
провінцію. Вони залишилися в регіоні, оскільки державна влада потребувала в
Тернополі досвідчених педагогів, а місцеві духовні ієрархи були зацікавлені в
розширенні місіонерської діяльності серед вірян через нестачу римо-
католицького духовенства в краю. Описано відновлення душпастирської праці
єзуїтів при костелі св. Петра і Павла у Львові в 1836 р. і відкриття конвікту
св. Миколая для шляхетської молоді.
Охарактеризовано внутрішню структуру Галицької провінції Товариства
Ісуса та ієрархію ордену. Окреслено довгий процес навчання єзуїтів і основні
аспекти їхньої формації. Остання передбачала вивчення гуманітарних наук,
філософії, теології та духовне самовиховання, що опирається на ідеї розвитку
розуму, моралі та духовності ігнатіянської традиції. Наголошено на активній
суспільній діяльності ордену і його місіонерському служінні серед населення.
Перелічено основні види релігійних практик Товариства Ісуса з врахуванням
специфіки регіону і зазначенням особливостей, які були характерні для
душпастирської праці єзуїтів у другій половині ХІХ ст. – на початку ХХ ст.
Зауважено, що Товариство Ісуса популяризувало травневі богослужіння і
проведення реколекцій у Галичині, а також культ Діви Марії та Серця Ісуса. У
тексті було розглянуто важливу роль, яку відіграли єзуїти у процесі
реформування василіанського ордену, а також проведено аналіз їхніх поглядів
на цей процес. Зазначено, що Товариство Ісуса не мало на меті латинізацію
греко-католицького обряду чи полонізацію українців. Окрему увагу приділено
науковим поглядам єзуїтів, їхній видавничій справі та написаним працям.
У третьому розділі виокремлено особливості місіонерського служіння
Товариства Ісуса в Тернополі та Львові. Духовна праця єзуїтів у цих двох містах
вирізнялась на фоні інших і мала свої специфічні риси. Тернопіль був єдиним
містом у Львівській архідієцезії, де орден займався характерною для себе


4



діяльністю, а саме освітою і вихованням молоді. Встановлено причини
перенесення навчального закладу до Хирова. Втім, навіть після цього в
Тернополі все ще проводились філософські курси для молодих членів ордену, а
також функціонував дім третьої пробації, де єзуїти завершували свою формацію
і давали останні обітниці. Описано також особливості душпастирської праці в
місті.
У Львові активність Товариства Ісуса поступово зростала, стаючи
особливо помітною в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. Орден займався у місті не
тільки душпастирською, але й науковою та видавничою діяльністю. Згадано
основну періодику єзуїтів, яка видавалась у Львові, а також проаналізовано
релігійні, філософські та соціальні ідеї Товариства Ісуса. Зауважено, що на
останні значною мірою вплинули енцикліки папи Лева ХІІІ, серед яких особливе
значення мала «Rerum Novarum». Вона сприяла початку активної
душпастирської праці серед робітників у 90-х роках і активній полеміці з
представниками соціалістичних ідей. Описано визначні публічні події Львова, у
яких брав участь орден. Найбільш визначними серед них був Марійський
конгрес (1904) і коронація ікони Богородиці (1905). Окрему увагу приділено
функціонуванню реколекційного дому. Зазначено, що Львів був єдиним містом
в архідієцезії, де в єзуїтів було два осередки.
Четвертий розділ описує розгортання місіонерської діяльності ордену у
Львівській архідієцезії з 70-х років ХІХ ст. Нові місійні доми були відкриті у
Станиславові, Чернівцях і Коломиї. Подано статистичну інформацію про
кількість релігійних практик, проведених орденом, що дає змогу дослідити
динаміку душпастирства єзуїтів у конкретному населеному пункті. Відзначено
спільні заходи з греко-католицьким духовенством. Зауважено, що деякі події,
організовані Товариством Ісуса, містили патріотичні елементи. Описано
особливості короткотривалої місії ордену у Стрию. Згадані також інші населені
пункти Львівської архідієцезії, в яких єзуїти проводили місіонерську діяльність.
П’ятий розділ дисертації присвячений суспільно-харитативній діяльності
Товариства Ісуса. Остання проявлялась в першу чергу в заснуванні релігійних


5



товариств серед мирян. Пояснено причину зростання активності цих конгрегацій
в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. і взаємопов’язаність цього феномену із
соціальною політикою папи Лева ХІІІ. Розглянуто історію релігійних товариств
мирян у кожному місті Львівської архідієцезії, де знаходився місійний дім
Товариства Ісуса. Особливо виділялись марійські содаліції. Ці конгрегації
поєднували ідею духовного самовдосконалення з активною громадською
діяльністю. Люди, котрі до них входили, зобов'язувались не лише до виконання
релігійних практик, але й активно долучались до різних суспільних справ,
зокрема до благодійної діяльності. Проаналізовано структуру та завдання
марійських содаліцій. Зазначено про роль єзуїтів у створенні цих релігійних
товариств у Галичині. Виявлено різні види діяльності, якою займалися марійські
содаліції. Описано роль єзуїтів у створенні єдиного адміністративного органу,
який координував їх діяльність в Галичині.
У висновках підсумовано всі характерні особливості релігійно-культурної
та суспільно-харитативної діяльності ордену в містах Львівської архідієцезії.
Основні положення та результати дисертації можуть використовуватися для
написання праць історичного спрямування, досліджень з історії католицької
церкви в Галичині, а також створення підручників і лекційних курсів. У
подальшій науково-дослідній роботі можуть бути досліджені питання, пов'язані
з місіонерським служінням єзуїтів у період Другої Польської Республіки та двох
світових воєн. Доречно надалі докладніше розглянути філософські ідеї, які
лежали в основі діяльності єзуїтів і впливали на їхню місіонерську працю, а
також діяльність релігійних товариств у Львівській архідієцезії.



Ключові слова: Товариство Ісуса, орден єзуїтів, єзуїти, Римо-католицька
церква, Львівська архідієцезія, Галичина, Греко-католицька церква, марійська
содаліція, релігійне товариство, місіонерська діяльність, місіонерство,
душпастирство, освіта, наука, Австро-Угорська монархія.
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.