Михайло Перун » Матеріальне становище, повсякдення та соціальна структура селянства Мараморощини у першій половині XVII ст.
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Матеріальне становище, повсякдення та соціальна структура селянства Мараморощини у першій половині XVII ст.
Стаття
|
|
|
Розділ: |
Наукова |
|
Твір додано: |
05.04.2023 |
|
Твір змінено: |
05.04.2023 |
|
Завантажити: |
pdf
див.
(405.8 КБ)
|
|
Опис: |
Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія. – Ужгород: Видавництво УжНУ «Говерла», 2021. – Вип. 1 (44).
У даній статті автор робить спробу комплексного розгляду проблеми історії селянства східної частини сучасного Закарпаття. Особливу увагу при цьому приділено загальній характеристиці організації сільського суспільства Марамороського комітату першої половини XVII століття. Вказаний часовий період характеризувався значним міграційним рухом у межах Карпатського регіону, що, в свою чергу, призводило до появи нових поселень на території Верхнього Потисся та змін культурно-побутового характеру. На думку автора, основним рушієм даних процесів була дрібна та середня шляхта Північно-Східної Угорщини, яка заохочувала переселення селян на свої власні землі за допомогою певних привілеїв. В статті обґрунтовується думка про те, що повсякденне життя марамороського селянства та його заняття були тісно пов’язані з виплатами данини власному пану. Саме тому, одним із основних джерел ранньомодерної історії селян Марамороського комітату виступають податкові та інвентарні описи (урбарії), в яких можна знайти багато даних про майновий стан, соціальний устрій та основні заняття людей того періоду. Автор акцентує увагу на тому, що окрім дрібних та середніх шляхтичів ще одним великим землевласником на території Мараморощини були господарі Хустської домінії. В статті висвітлена різниця між сплатою данини, формами господарювання та деякими іншими особливостями селян гірської та низовинної частин Марамороского комітату. Автор пише про те, що на основі аналізу інвентарного опису володінь шляхтича Жигмонда Ліпчеї (Lipcsei Zsigmond) 1646-го року та декретів графа Міклоша Естергазі (Esterházi Miklós) 1613-го року, ми можемо виділити певні термінологічні нюанси документів згаданого періоду. До роботи над публікацією, задля певних уточнень або пояснень, були залучені письмові джерела кінця XVII та початку XVIII століття, а також акти й грамоти з інших територій Північно-Східної Угорщини. Автор публікації приходить до висновків про пряму залежність між матеріальним становищем селян Мараморощини та їх мобільністю. |
|
|
|
|
Відгуки читачів:
|
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
|
|
|