Перхач Володимир Степанович (1929–2005)
Лауреат Державної премії України в царині науки й техніки, академік Академії інженерних наук України, член міжнародного інституту інженерів-електриків, доктор технічних наук, професор Володимир Перхач – всебічно обдарована особистість. Відомий у сферах електротехніки, електроенергетики, обчислювальної математики, математичного моделювання.. Організатор Львівської електроенергетичної наукової школи европейського рівня.
Багато зробив у справах відродження та розвитку української науково-технічної мови, правописних норм і термінології.
22 липня 1992 року за наказом Держстандарту та Міносвіти України на базі Львівського політехнічного інституту (ЛПІ) утворено Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології (ТК СНТТ). У тому ж наказі головою ТК СНТТ призначено професора Володимира Степановича Перхача. За пропозицією віце-міністра освіти України Валерія Гондюла та голови ТК СНТТ Володимира Перхача до комітету залучено ще три інститути-засновники – Київський політехнічний інститут (КПІ), Український інститут стандартизації, сертифікації та інформатики (УкрНДІССІ) та Інститут Української мови (ІУМ) НАНУ, Як державна структура ТК СНТТ організував 18 міжгалузевих підкомітетів (ПК), через які співпрацював з 82 галузевими Технічними комітетами стандартизації. За період 1992–1996 роки у ТК СНТТ опрацьовано й погоджено понад 500 термінологічних стандартів.
Особливі досягнення Володимир Перхач має в царині української науково-технічної мови. З позицій системології він розробив метод оцінки характеристик мови як великої системи у вигляді тріад чинників синтезного критерію ефективності мови. Він запропонував і сформував засади відродження та розвитку автентичної української мови, відповідної термінології, обґрунтував і розробив пропозиції щодо удосконалення правописних норм української мови, які схвалено Міжнародними науковими конференціями «Проблеми української науково-технічної термінології» 1992–1996 років.
Володимирові Перхачу належать понад 280 наукових публікацій, серед яких 10 підручників і посібників, написаних українською мовою ще за часів Радянського союзу!
Він підготував 14 кандидатів наук.
Володимир Перхач народився 16 червня 1929 року в селянській родині краю Надсяння – за Перемишлем, у селі Мацьковичі.
Середню освіту здобув переважно самонавчанням. У 1943–1944 роках відвідував консультації професора-емерита Филимона Мелянка в Перемишлі. 6 місяців навчався в 3-му класі Перемиської державної гімназії з українською мовою викладання. У 1944-1945 роках зі зброєю в руках захищав рідне село в Надсянні від набігів польських бандитів-шовіністів.
Після переселення в УРСР у 1946 році закінчив середню школу в селі Збоїща під Львовом. У 1946–1952 роках вчився на електротехнічному факультеті ЛПІ. У 1949–1950 роках взяв академічну відпустку для лікування від двобічного фіброзно-кавернозного туберкульозу легенів із ускладненнями.
З 1955 до 1996 років – у ЛПІ на науково-педагогічній праці. З 1971 року до 1983 – завідувач кафедри «Електричні системи та мережі», з 1986 до 1996 року – завідувач кафедри «Теоретична та загальна електротехніка»
У 2005 році Володимир Перхач, вже на порозі смерті, видав останню свою книжку «А на Засянні дзвони мовчали» про свого старшого друга Стефана Бардахівського, який цілком присвятив себе визвольній боротьбі за Україну.
Хай знають: мова кожного народу – його душа – священна!
Джерело: ТК СНТТ
