| Опис: |
Вісник Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна. Серія «Філологія». Вип. 93, 2023.
Мета цього дослідження – виявити структуру асоціативного поля концепту ВОРОГ у російській мовній свідомості та з’ясувати чинники, що зумовлюють її трансформацію. Об’єктом дослідження є результати асоціативних експериментів, представлені у «Слов’янському асоціативному словнику» та в «Російській регіональній асоціативній базі даних. 2008-2015». Предмет дослідження складають базові когнітивні ознаки, що формують асоціативно-вербальну модель концепту «ворог» у сучасній мовній свідомості росіян.
Результати порівняльного аналізу досліджуваних асоціативних полів загалом свідчать про сталість асоціативно-вербальної моделі концепту ВОРОГ у російській мовній свідомості перших десятиліть ХХІ століття. Список високочастотних реакцій на стимул враг здебільшого є незмінним (друг, недруг, враг народа, злой, мой, ненависть та ін.). Стабільними залишаються якісні, акціональніні та акторні характеристики ворога, його емоційна та загальна негативна оцінка. Актуальним є зв'язок концептів ВОРОГ і ВІЙНА.
Однак коло реакцій, які вказують на суб'єкт ворожнечі, змінюється: поруч із темою Німеччини (немец, Гитлер, Германия, фашизм), відзначаються реакції Америка, США, Запад. Серед найменувань об'єктів, на які спрямована ворожнеча, з'являються реакції нации, страны, государства. Реакції, що вказують на місце розташування ворога, виражають ідею його близькості, що пов'язано з почуттям небезпеки та загрози.
Поява таких реакцій вказує на поступову актуалізацію у російській мовній свідомості образу зовнішнього ворога, який може асоціюватися не лише з людьми інших національностей, але й з окремими державами чи їх об'єднаннями. Такі зміни, очевидно, зумовлені екстралінгвістичними чинниками, зокрема посиленням з боку Росії на початку 2000-х політичної напруженості щодо сусідніх держав і країн Заходу, що супроводжувалося активним формуванням образу зовнішнього ворога у російському медіапросторі. Трансформація асоціативного поля концепту ВОРОГ у російській лінгвокультурі демонструє соціокультурну обумовленість, дискурсивність, динамічність мовної свідомості. |
