Українська псевдонімія ХХ століття

ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6
РОЗДІЛ 1 Псевдонім як різновид антропоніма
1.1. Вивчення псевдонімів у вітчизняній і зарубіжній лінгвістиці. . . 16
1.2. Специфіка псевдоніма як особливого виду антропонімів . . . . . . 32
1.3. Принципи і мотиви псевдонімної номінації . . . . . . . . . . . . . . . . . 34
1.4. Форма і зміст псевдоніма . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 38
1.5. Функціональні ознаки псевдоніма . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 41
1.6. Псевдоніми й інші різновиди антропонімів . . . . . . . . . . . . . . . . . 44
Висновки до першого розділу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 49
РОЗДІЛ 2 Українська літературно-мистецька псевдонімія ХХ століття
2.1. Особливості використання псевдонімів діячами української


2

культури . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 52
2.2. Номінаційні процеси в псевдонімії діячів української
культури. Лексико-семантичний спосіб творення псевдонімів . . 54
А. Трансонімізація пропріальної лексики . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 54
Б. Онімізація апелятивної лексики . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 62
2.2.1.Дериваційні утворення в літературно-мистецькій псевдонімії . . . 86
А. Афіксація довільно обраних загальних чи власних назв . . . . 87
Б. Афіксація справжнього іменування автора (особового імені
батька та особового імені автора) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 92
В. Видозміна справжнього іменування автора . . . . . . . . . . . . . 94
Г. Префіксальні утворення. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 100
2.2.2. Використання справжнього тільки імені автора чи зміна імені
при збережені прізвища. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 100
2.2.3. Латентне називання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 102
2.2.4. Колективні псевдоніми . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 102
2.2.5. Псевдоніми, оформлені літерами інших алфавітів . . . . . . . . . . . 103
2.3. Структурна організація літературно-мистецьких псевдонімів . . 104
2.4. Засоби псевдонімної номінації . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 108
2.5. Семантико-мотиваційний аналіз літературно-мистецьких
псевдонімів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .109
2.6. Функціональні можливості літературно-мистецьких
псевдонімів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .113
2.7. Криптоніми й криптограми в літературно-мистецькій
псевдонімії . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 115
Висновки до другого розділу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 119
РОЗДІЛ 3 Український громадсько-політичний псевдонімікон
ХХ століття
3.1. Псевдоніми українських повстанців періоду 20-х років
ХХ століття . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 125
3.1.1.Особливості повстанської псевдонімної номінації.
Використання готових номінаційних одиниць
(лексико-семантичний спосіб) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .126
А. Трансонімізація пропріальної лексики . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 126
Б. Онімізація апелятивної лексики . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 130
3.1.2. Спосіб деривації . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 133
3.1.3. Видозміна справжнього іменування носія та використання
справжнього тільки імені носія . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 134
3.1.4. Структура повстанських псевдонімів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .135
3.1.5. Семантико-мотиваційний аналіз повстанських псевдонімів . . . . 136
3.1.6. Висновки до 3.1. .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 137
3.2. Псевдонімія учасників національно-визвольних змагань
періоду 1929-1959-х років ХХ століття: ОУН та УПА . . . . . . . . . 139
3.2.1. Особливості псевдонімної номінації членів Організації
Українських Націоналістів (ОУН) і воїнів Української
Повстанської Армії (УПА). Використання готових номінаційних


3

одиниць (лексико-семантичний спосіб) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 144
А. Трансонімізація пропріальної лексики . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 144
Б. Онімізація апелятивної лексики . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 175
3.2.1.1. Спосіб деривації . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 234
3.2.1.2. Видозміна справжнього іменування носія та
використання справжнього тільки імені носія . . . . . .. . . . . . . . 239
3.2.1.3. Латентне іменування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 240
3.2.2. Словотвірна структура неофіційних назв підпільників
ОУН та УПА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 240
3.2.3. Засоби псевдонімізації . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 242
3.2.4. Семантико-мотиваційний аналіз псевдонімів ОУН та УПА . . . . . 244
3.2.5. Псевдоніми учасниць національно-визвольних змагань . . . . . . . . 248
3.2.6. Криптоніми в псевдоніміконі ОУН та УПА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 259
3.2.7. Висновки до 3.2. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 264
3.3. Псевдоніми радянського підпілля та партизанського
середовища . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 272
3.3.1. Особливості псевдонімікону радянських підпільників
і партизанів. Лексико-семантичний спосіб творення
псевдонімів . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 274
А. Трансонімізація пропріальної лексики . . . . . . . . . . . . . . . . . . 274
Б. Онімізація апелятивної лексики . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 276
3.3.2. Спосіб деривації та видозміна справжнього найменування носія .278
3.3.3. Структура псевдонімів радянських підпільників і партизанів . . . 279
3.3.4. Семантико-мотиваційний аналіз псевдонімів радянських
підпільників і партизанів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 280
3.3.5. Висновки до 3.3. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 281
Висновки до третього розділу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 282
РОЗДІЛ 4. Псевдонімія кримінальних елементів в Україні ХХ століття
4.1. Використання вторинних назв представниками кримінального
світу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . 287
4.1.2. Особливості псевдонімної номінації злочинних елементів . . . . . . . 289
4.1.3. Семантико-мотиваційні особливості та функціональні можливості
кримінальних псевдонімів-кличок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 311
4.1.4. Висновки до четвертого розділу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .313
Загальні висновки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 315
Список використаних джерел та їх умовних скорочень . . . . . . . . . . . . . . 325
Список використаної літератури . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 341