Нателла Павленко » Багатство як мета і підґрунтя соціального розвитку: соціально-філософський аналіз
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Багатство як мета і підґрунтя соціального розвитку: соціально-філософський аналіз

Дисертація
Написано: 2021 року
Розділ: Наукова
Додав: balik2
Твір додано: 30.05.2021
Твір змінено: 05.02.2025
Завантажити: pdf див. (1.4 МБ)
Опис: Павленко Н.В. Багатство як мета і підґрунтя соціального розвитку: соціально-філософський аналіз. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії. – Запорізький національний університет, Запоріжжя, 2021.


Актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю цілісного аналізу теоретичних та практичних положень щодо специфіки та значення феномена багатства як мети і підґрунтя соціального розвитку. Сучасна епоха кризи капіталізму характеризується як панування ринкових відносин, які стають домінуючими у різних сферах людського життя, проявляючись практично у всіх соціокультурних практиках. Тому аналіз складних соціальних процесів, пов’язаних з нав’язливим прагненням людини епохи постіндустріалізму до реалізації споживацького «модусу володіння» і, як наслідок, закономірною деформацією самої ідеї соціальної справедливості та соціального блага, залишається актуальною проблемою сучасного соціально-філософського дискурсу. У дисертації, здійснено експлікацію моделей механізму функціонування багатства, показано, що даний механізм впливає на детермінованість ціннісних систем виробничими відносинами, що призводить до переорієнтації лібідо (бажання) в політико-економічне русло.

Потреба соціально-філософського осмислення феномена багатства зумовлена й особливостями організації сучасного суспільного життя.

Йдеться про очевидне, на наш погляд, домінування економоцентричної моделі західної цивілізації, що породило найпоширеніший тип суспільства, а саме суспільство «консюмеризму» з його тривіальними цінностями масового споживання і не завжди високодуховного задоволення. Тому, сенс соціально-філософської раціоналізації проблеми досягнення багатства у дисертаційній роботі полягає не в детальній історичній реконструкції теоретичних поглядів, а у виявленні сутнісних тенденцій феномена багатства в умовах постіндустріального суспільства.

Метою дисертаційного дослідження є соціально-філософський аналіз феномена багатства в якості інваріанта історичного процесу, що породжує своєрідні фундаментальні характеристики на різних етапах суспільного розвитку. Об’єктом дослідження є багатство як безпосереднє володіння матеріальними і духовними цінностями та інструмент становлення особливого типу перерозподілу та соціальної взаємодії в індустріальному і постіндустріальному суспільстві. Предметом дослідження є аналіз багатства у його різноманітних проявах як мети та підґрунтя соціального розвитку в його історичній динаміці.

Методи дослідження. Методологічну базу дисертаційного дослідження складають положення системного, міждисциплінарного, історичного, політекономічного та соціокультурного підходів. Соціально-філософська реконструкція феномена багатства базується на синтезі методу історизму і критичного аналізу. Водночас аналіз феномена багатства ґрунтується на виявленні соціокультурних детермінант ціннісних систем у структурі соціального розвитку. Ключовою характеристикою соціально-філософського дослідження феномена багатства є й використання політекономічного та соціокультурного підходів, що дозволяють розглянути багатство, економічну реальність у соціальній проекції господарської діяльності людини і суспільства в цілому.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що на основі соціального-філософського аналізу дано визначення багатства як поняття, що виражає універсальну сутність (здатність) соціальної природи людини бути задоволеною й забезпеченою як у матеріальному, так і в духовному бутті. У такому розумінні багатство розглядається як результат людської діяльності, джерелом розвитку якої є земля, природні ресурси, гроші, технології та ін. Зазначено, що роль багатства проявляється в діяльності людини у сфері суспільного виробництва, через обмін, розподіл, споживання матеріальних і духовних благ, що впливає на формування й функціонування суспільних відносин в історичній динаміці розвитку суспільства. Результати дослідження можна сформувати у вигляді таких положень:

Вперше:
- у межах концептуалізації методології наукового дослідження соціальних феноменів обґрунтовано необхідність синтезу соціально-філософського і політекономічного підходів до визначення сутності та історичних форм багатства, а саме: окреслено смисловий зміст феномена багатства в якості інваріанта історичного розвитку суспільних відносин і визначено, що головним аспектом його інваріантності в умовах постіндустріалізму є домінування руйнівного як для духовного життя сучасної людини, так і природного середовища, переконання, що життя окремої людини і соціальної спільноти може бути благополучним і гідним лише за умови досягнення багатства і включення у безперервний глобальний процес споживання;
- на рівні концептуалізації здійснено аналіз доробку представників французького постмодернізму у площині аналізу феномена багатства, з’ясування механізмів детермінованості ціннісних систем виробничими відносинами та процесів переорієнтації лібідо (бажань) людини у політико-економічне русло;
- окреслено смисловий зміст категорії багатства для українського суспільства: визначено, що багатство має виражений дуальний характер, а саме з одного боку: платонівсько-візантійський дуалізм – матеріальне-духовне. Однак з іншого боку, любов до землі як цінності, прагнення до здобуття статків як нерухомості. Але зазначено, що матеріальні цінності в українській культурі дуже часто займають другорядні позиції, порівняно з духовними, що сутнісно впливає на соціально-економічне життя країни.

Обґрунтовано концепцію соціально-економічного розвитку українського суспільства в контексті глобальної кризи капіталізму за умови впровадження принципів економічного націоналізму і протекціонізму.

Удосконалено:
- типологію та понятійно-категоріальний ряд феномена багатства, виявлені концептуальні константи, які формують бінарний дискурс «опосередкованих висловів» про багатство (продуктивні сили – виробничі відносини; власник засобів праці – найманий працівник; капітал – людина; ціна – вартість; приватна власність - суспільна власність; суспільне благо – індивідуальний зиск; накопичення – дар), що дозволяє досліджувати багатство в якості невиробничої парадигми і продуктивно використовувати поняття «капітал», «людський капітал», «капіталізація несвідомого», «капіталізація інформації», «капіталізація простору та часу», «соціальне благо»;
- положення про те, що розроблені у межах політекономічного підходу теоретико-методологічні аспекти інтерпретації багатства в ситуації постіндустріального суспільства є, по суті, варіації на тему марксизму і постмарксизму;
- соціально-філософське розуміння феномена багатства як соціальної інваріантності, що ґрунтується на єдності соціокультурного та політекономічного аспектів. Занурення феномена багатства в соціокультурний контекст історичної епохи, атрибутивними елементами якої виступають духовно-етичні нормативності та соціальний устрій, роблять багатство ідеальним концептом, що безпосередньо належить свідомості. Політекономічний підхід дозволяє розглянути багатство в просторі матеріалістичного фактажу, а саме проаналізувати стан сучасного виробництва, розподіл, обмін і споживання матеріальних благ і, таким чином, визначити економічну реальність у соціальній проекції господарської діяльності людини і суспільства;
- основні функції багатства, як інструмента соціального розвитку, визначено регулюючу функцію, зміст якої полягає у продукуванні чинників, які детермінують поведінку суб’єктів соціальної активності; перетворюючу, коли людина розкриває свій діяльнісний потенціал (капітал) через його матеріалізацію у багатстві; інтегруючу функцію, мета якої полягає в об’єднанні соціальних суб’єктів у процесі створення благ; ціннісну функцію, яка характеризується створенням системи цінностей, що регулюють поведінку суб’єктів соціальної дійсності; системоутворюючу функцію, сутність якої полягає в тому, що в процесі створення багатства соціальні суб’єкти інтегруються у соціальні спільноти; світоглядну функцію, коли багатство або його відсутність впливає на формування життєвих позицій, інтересів, цілей, практичних настанов суб’єктів соціальної активності.

Набуло подальшого розвитку:
- знання про еволюцію ціннісної складової феномена багатства, його формально-сутнісних характеристик в контексті історичних етапів від доіндустріального суспільства до постіндустріального (постсучасного), а саме, зазначається, що еволюція та зміна цінностей щодо багатства, відбувається в розумінні його як дару і переходить до смислів, де багатство звільняє людину від будь-якої моралі і наділяє її раціоналізацією, яка реалізується в принципі «жаги до збагачення»;
- розуміння існуючих підходів марксизму та постмарксизму до проблеми багатства в умовах капіталістичної системи від моменту її зародження до сучасного кризового стану, в якому знаходиться глобальний капіталізм; визначені світоглядно-соціальні чинники і механізми, які виводять феномен багатства на рівень домінантної ідеологеми капіталістичного суспільства;
- уявлення про сутнісну кризу капіталізму, який в умовах постіндустріального суспільства призвів до подальшої поляризації у накопиченні доходів між незначною часткою власників технологічно інноваційних транснаціональних корпорацій і основною масою населення як розвинутих країн світу, так країн периферії і напівпериферії, до загрозливого зростання розриву у доходах між розвинутими країнами світу і країнами, що розвиваються; положення, що в ситуації постіндустріалізму ідеологема багатства презентувала реальність несправедливого, недоступного для широких мас розподілу благ, що породжує «економіку бідності», яка не сприяє реалізації соціальної формули багатства («багатство – потенціал – розвиток») та вкидає значну кількість країн периферії світ-системи у нездоланну «пастку бідності».


Ключові слова: багатство, політекономічний підхід, історичні типи суспільств, соціальний розвиток, соціокультурний підхід, капіталізм, посткапіталізм.
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.