|
| Написано: |
2018 року |
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
01.06.2025 |
|
| Твір змінено: |
01.06.2025 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(8.2 МБ)
|
|
| Опис: |
Пасічник В. М. Теоретико-методологічні засади формування
державної політики національної безпеки в контексті української
національної ідеї. – На правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора наук з державного
управління за спеціальністю 25.00.01 – теорія та історія державного
управління. – Львівський регіональний інститут державного управління
Національної академії державного управління при Президентові України;
Міжрегіональна академія управління персоналом, Київ, 2018.
У дисертаційній роботі вирішено наукову проблему щодо
вдосконалення теоретико-методологічних засад формування державної
політики національної безпеки України на основі української національної
ідеї в умовах постіндустріального розвитку на зламі історичних епох. В ній
визначено головні загрози національній безпеці, які постали перед Україною
на сучасному етапі, а також теоретично обґрунтовано шляхи модернізації
державного управління з метою їх нейтралізації.
Дослідження стану реалізації державної політики національної безпеки
України виявило, що проблеми забезпечення національної безпеки України є
системними, і для їх вирішення необхідне вдосконалення теоретико-
методологічних засад державної політики національної безпеки на основі
української національної ідеї. Доведено, що національна ідея може стати
теоретико-методологічною основою державної політики національної
безпеки. Сформовано духовну парадигму національної безпеки, яка враховує
метафізичні аспекти буття і передбачає захист об'єктивно-духовного,
матеріально-предметного, суспільно-історичного та суб’єктивно-
особистісного буття української нації та її складових. Розкрито зміст
духовної парадигми державної політики національної безпеки, яка базується
на захисті національної ідентичності, синтезі існуючих методологічних
підходів, які розглядають національну безпеку як захист національних
3
цінностей чи національних інтересів, а також врахує важливість
національного покликання, національного ідеалу, національної держави та
національної стратегії як механізму реалізації національних інтересів.
Доведено, що духовна парадигма національної безпеки дає повніше
визначення таким основоположним поняттям теорії національної безпеки:
безпека, національна безпека, система національної безпеки, система
забезпечення національної безпеки, державне управління національною
безпекою, державна політика національної безпеки, використовуючи
національну ідею для філософського осмислення феномену національної
безпеки як стану захищеності буття особи, суспільства та держави.
Встановлено, що сьогодні державна політика національної безпеки
України не нейтралізує належно загрози її стратегічним національним
інтересам: незалежності та державному суверенітету, стійкості та
стабільності суспільства, здатності його до розвитку і прогресу.
Незалежності та суверенітету України загрожує, передусім, Російська
Федерація, яка здійснює політику, спрямовану на нейтралізацію України як
незалежної держави та її реінтеграцію до Митного та Євразійського союзу.
Незавершеність процесів українського націотворення, корупція та системна
криза олігархічного капіталізму загрожує стійкості та стабільності
функціонування її суспільної системи, що становить загрозу дезінтеграції та
розпаду України. Криза олігархічного капіталізму в Україні та глобальна
криза сучасної матеріалістичної цивілізації стає на перешкоді розвитку
України. Доведено системну криза сучасної матеріалістичної цивілізації, яка
проявляється в: духовній кризі і моральній деградації суспільства;
екологічній кризі; економічній кризі; соціальній кризі; політичній кризі;
міжнародній кризі. Намагання втілити на своїх теренах російську (східну) чи
західну суспільну модель може призвести до втрати Україною свого
державного суверенітету та поглиблення кризових явищ в українському
суспільстві.
4
Відповідно до української національної ідеї обґрунтовано стратегічну
мету державної політики національної безпеки, яка полягає в подоланні
кризи сучасної матеріалістичної цивілізації і побудові духовної цивілізації.
Мета геополітичної стратегії полягає в утвердженні України як
системоуторювального елементу універсальної загальнохристиянської
цивілізації на міжнародній арені, що долає суперечності між західною
(католицько-протестантською) та східно-православною цивілізаціями, і
поширює духовну цивілізацію на інші регіони планети.
Обґрунтовано український цивілізаційний та геополітичний проект,
який передбачає побудову духовної цивілізації на основі реалізації стратегії
випереджувального розвитку. Визначено напрямки реалізація стратегії
випереджувального розвитку: в економічній сфері – утвердження
інноваційної «економіки знань» та нового способу виробництва, що
базується на високих технологіях, комплексній автоматизації, роботизації, та
інформатизації виробничих процесів; в соціальній сфері – формування нової
соціальної структури суспільства, де провідну роль відіграватиме
інтелігенція (еліта знань); в політичній сфері – подолання панування олігархії
(еліти багатства), відчуження і експлуатації людини людиною та державою,
прихід до влади нової національної еліти знань та утвердження реального
народовладдя; в духовній сфері – духовне оздоровлення суспільства на
основі повернення до принципів раннього християнства, синтезу науки та
релігії, нової реформації в «Дусі та Істині», яка спрямована на подолання
духовної кризи суспільства та розколу в християнстві.
Доведено, що відповідно до української національної ідеї
першочерговим завданням державної політики національної безпеки є
формування постіндустріальної української політичної нації на основі
українських духовних національних цінностей та ідеалів.
Обґрунтовано нову концепцію державного управління на засадах
української національної ідеї, яка визначає: пріоритет духовності при
визначенні стратегічної мети та цілей державного управління та державної
5
політики, утвердження засад християнської моралі у практику державного
управління та у сфері політики; пріоритет людини, народу та країни стосовно
до державної влади; пріоритет локальної народної самоорганізації в
порівнянні із загальнодержавною організацією. Реалізація української
національної ідеї у сфері державного управління передбачатиме подолання
відчуження людини та суспільства від влади шляхом рішучої боротьби із
корупцією та проведенням інституційних реформ. Державне управління
варто здійснювати у випереджуючому стані, яке передбачає активну
взаємодію науки та державного управління, широке застосування наукової й
суспільної експертизи при прийнятті важливих державних рішень.
Доведено, що першочерговим завданням державної політики
національної безпеки є реформування державного управління, що передбачає
зміну його суспільно-політичної природи на засадах християнської моралі й
українських національних духовних цінностей, з неухильним дотриманням
принципів верховенства права, «управління за законом» й «процедурної
справедливості». Розкрито зміст та напрямки реформування державного
управління з метою підвищення ефективності державного управління.
Доведено, що визначальну роль у будівництві християнської духовної
цивілізації покликана відіграти нова національна еліта знань. Її завданням є
розробка та реалізація стратегії випереджувального розвитку України і
здійснення державного управління національною безпекою у
випереджувальному стані.
Ключові слова: теоретико-методологічні засади державної політики
національної безпеки, національна безпека, загрози національній безпеці,
національна ідея, українська національної ідея, стратегія національної
безпеки. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ………………………………….. 20
ВСТУП …………………………………………………………………... 21
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ
НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ …………………………………….……..…… 36
1.1. Категорія «безпека» як методологічна основа національної
безпеки……………...……………………......…………..……………….…….. 36
1.2. Зміст та специфіка національної безпеки …..…….……………………… 49
1.3. Теоретичні підходи та проблеми національної безпеки України …....… 59
1.4. Формування духовної парадигми національної безпеки .………………. 75
Висновки до 1 розділу ……………………………………….………………… 94
РОЗДІЛ 2. НАЦІОНАЛЬНА ІДЕЯ ЯК ТЕОРЕТИКО-
МЕТОДОЛОГІЧНА ОСНОВА ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ
НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ……………………………..…………..…..…… 98
2.1. Національна ідея як чинник і пріоритет формування державної політики
національної безпеки …………………………………..………………………. 98
2.2. Зміст національної ідеї як теоретико-методологічної основи духовної
парадигми національної безпеки .…………………………………………... 111
2.3. Вдосконалення методології національної безпеки на засадах національної
ідеї .…………………………………………..………………...………………. 120
2.4. Функції національної ідеї в забезпеченні національної безпеки .…….. 134
Висновки до розділу 2 …………………………………………….………….. 142
РОЗДІЛ 3. СУТНІСНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ
НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ …….………..…………………………..……... 144
3.1. Система національної безпеки та її складові елементи .………………. 144
3.2. Суть та складові елементи системи забезпечення національної
безпеки …..……………………………………………………………………. 154
3.3. Державне управління національною безпекою ...………………..…….. 167
19
3.4. Державна політика національної безпеки: сутність, еволюція та чинники
формування ………..………………………………………………………….. 177
Висновки до розділу 3 ………..…..…………………………………………... 189
РОЗДІЛ 4. АНАЛІЗ ГОЛОВНИХ ЗАГРОЗ НАЦІОНАЛЬНІЙ БЕЗПЕЦІ
УКРАЇНИ ..…………...…………………………………..…………………... 193
4.1. Російський фактор як загроза незалежності та державному суверенітету
України ………………………………..…………………………….………… 193
4.2. Загроза дезінтеграції та розпаду України як незалежної держави ...…. 213
4.3. Системна криза олігархічного капіталізму і корупція як чинник
дестабілізації українського суспільства та визрівання революційної ситуації в
Україні ………………………………………………………………………… 233
4.4. Криза сучасної матеріалістичної цивілізації – перешкода розвитку і
прогресу та загроза національній безпеці України …………..…………….. 248
Висновки до розділу 4 …………………………………………….………….. 269
РОЗДІЛ 5. УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ІДЕЯ ЯК
КОНЦЕПТУАЛЬНА ОСНОВА ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ НАЦІОНАЛЬНОЇ
БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ …...…..……………………………………..………….. 276
5.1. Українська ідея як проект побудови духовної цивілізації і забезпечення
безпеки української нації ……………………………………….……………. 276
5.2. Українська національна ідея як концептуальна основа боротьби з
корупцією та проведення інституційних реформ в Україні ……………….. 296
5.3. Підвищення ефективності державного управління на засадах української
національної ідеї як механізму реалізації стратегії національної
безпеки ………………………………………………………………………… 319
5.4. Концептуальні засади геополітичної стратегії України ………………. 348
Висновки до розділу 5………………………………………………….……... 370
ВИСНОВКИ …………………………….……..……………………….. 377
ЛІТЕРАТУРА ………………………………………………...……….. 388
ДОДАТКИ ……………………………………………………………… 467
|
|
|
