| Опис: |
Проблемы источниковедения. Сборник 3 (1940)
Зазначена стаття розглядає взаємини між руськими князями та половцями у XII столітті, спростовуючи уявлення про постійну і принципову ворожнечу. Автор наводить приклади тісних зв'язків, таких як шлюбні союзи між правлячими верхівками. Вказується, що російські літописці, попри загальне негативне ставлення до половців, іноді включали елементи половецького епосу. Дослідник виділяє уривки в Іпатіївському та інших літописах, які, на його думку, є запозиченнями з половецьких пісень. Це свідчить про наявність спільних культурних та соціальних інтересів, які існували між вищими класами Русі та половців. Стаття припускає, що половецькі дружини князів могли бути джерелом цих пісень, які потрапляли в літописи.
---
1. У XII столітті існували тісні зв'язки між соціальними верхівками Русі та половців, що спростовує ідею постійної боротьби.
2. Шлюбні союзи між руськими князями та половецькими ханами, зокрема одруження синів Володимира Мономаха на половчанках, свідчать про відсутність расового чи культурного антагонізму.
3. Вищі суспільні класи Русі та половців мали спільні інтереси, що дозволяло їм об'єднуватися.
4. Попри упереджене ставлення, руські літописці допускали в літописи елементи половецької літератури.
5. В Іпатіївському літописі під 1201 роком виявлено уривок, який є запозиченням із половецького епосу, що розповідає про повернення хана Отрока.
6. Автор припускає, що у "Повісті временних літ" також можуть бути сліди половецьких пісень, зокрема в розповіді про похід 1103 року.
7. Причиною появи половецьких пісень у літописах могли бути дружини руських князів, які походили з половецьких родів і занесли свої пісні до князівських дворів.
8. Можливо, автор "Слова о полку Ігоревім" також запозичив елементи з половецького епосу, наприклад, розмову Гзака і Кончака.
9. Дослідник закликає до більш уважного вивчення половецьких слідів у давньоруській літературі та пам'ятках матеріальної культури.
10. Історія про Отрока та його сина Кончака, який "снесе Сулу, пешь ходя, котел нося на плечеву", є яскравим прикладом половецької епічної традиції, що збереглася в літописах. |
