| Опис: |
Новые толкования „Записки Готского топарха“ // Известия Таврического общества истории, археологии и этнографии. - Том 2 (59-й) / Под редакцией секретаря о-ва Н.Л. Эрнста. - Симферополь, 1928. - с. 133-135
Анотація:
"Нове толкованіе Записки Готского топарха" Володимира Пархоменка — це наукова стаття, яка критично переосмислює усталені погляди на історію Київської Русі, зокрема, на раннє християнство. Автор звертає увагу на потребу використання нових досліджень та джерел для точнішого розуміння минулого. У творі він аналізує розбіжності між Київською, Новгородською та Тмутараканською Руссю, а також спростовує деякі літописні перекази, зокрема про подорож апостола Андрія. Особлива увага приділяється ролі князів Аскольда, Ольги та Святослава у становленні нової релігії, демонструючи, що її поширення було складним та поступовим процесом. Нарис підкреслює, що історія християнізації на території сучасної Росії починається в південних регіонах, а не з Києва.
***
### Основні ідеї твору:
1. **Критичний аналіз джерел.** Автор закликає до ретельного критичного аналізу літописних та археологічних даних, вважаючи підхід попередніх істориків недостатньо науковим.
2. **Легенда про апостола Андрія.** Легенда про подорож апостола Андрія до Києва та Новгорода вважається пізнім і недостовірним переказом, складеним у другій половині XI століття.
3. **Нелогічність літописного маршруту.** Маршрут апостола, який обрав надзвичайно довгий шлях з Криму до Риму через усю територію сучасної Росії, є нелогічним і не відповідає торговим шляхам того часу.
4. **Раннє християнство в південних регіонах.** Християнство вперше з’явилося на території сучасної Росії завдяки грецьким колоніям та поширенню з Криму, де його існування підтверджується з IV століття.
5. **Існування трьох центрів Русі.** Автор виділяє три основні племінні групи Русі: Тмутараканську, Київську та Новгородську, які мали свої особливості та конкурували між собою.
6. **Зв'язки з Тмутараканською Руссю.** Наголошується на існуванні християн на Тмутараканській Русі, яка мала тісні зв'язки з Візантією.
7. **Християнство за часів Аскольда.** Князь Аскольд, імовірно, був християнином, і його спроба християнізації Києва зазнала невдачі. На противагу літописним даним, він був тубільним київським князем, а не варягом Рюрика.
8. **Язичництво Ольги.** Автор стверджує, що княгиня Ольга після поїздки до Константинополя в 957 році повернулася язичницею і лише згодом таємно прийняла християнство.
9. **Повільне поширення після хрещення.** Хрещення Володимира не призвело до миттєвої християнізації всієї Русі, оскільки поширення нової віри було повільним, а язичництво ще довго залишалося сильною силою.
10. **Зовнішні мотиви для хрещення.** Рішення Володимира прийняти християнство з Візантії було обумовлене як релігійними, так і політичними причинами, включаючи торгові відносини та прагнення протидіяти впливу Візантії. |
