| Опис: |
Христіанство въ Кіевской Руси при Ярополкѣ, братѣ Владиміра Святого // Вера и разум.— 1913.— № 7
Анотація:
Твір "Христіанство Руси до Владиміра Святого" аналізує питання поширення християнства на Русі до офіційного хрещення у 988 році. Автор піддає сумніву літописну легенду про подорож апостола Андрія через Київ та Новгород, вказуючи на її історичну недостовірність, пізній час створення та внутрішні суперечності. Натомість, він стверджує, що християнство проникло на територію Південної Русі значно раніше, через грецькі колонії та Візантію. У IX столітті вже існувало кілька випадків хрещення руських загонів і князів, а також було засновано єпархію, що свідчить про значні успіхи християнства. Автор припускає існування особливого, Чорноморсько-Азовського типу Русі, що відрізняється від норманської (варязької). Ця південна Русь, що мешкала поблизу Хозарського каганату, була значно християнізована та, ймовірно, стала основою для Київського князівства.
***
Основні ідеї твору:
* **Спростування літописної легенди про апостола Андрія**: Автор вважає літописне сказання про подорож апостола Андрія через Київ та Новгород історично недостовірним та внутрішньо суперечливим. Воно суперечить більш давнім свідченням і навіть іншим частинам того ж літопису.
* **Раннє проникнення християнства**: Християнство з'явилося на території Південної Русі значно раніше, ніж прийнято вважати, завдяки наявності тут грецьких колоній та впливу Візантії.
* **Хрещення на Русі у IX столітті**: Уже у першій половині IX століття мали місце окремі випадки хрещення руських воїнів та князів, про що свідчать житія святих Стефана Сурозького та Георгія Амастридського.
* **Хрещення Русі у 860 році**: Після невдалого походу на Візантію у 860 році відбулося масове хрещення значної частини Русі, що супроводжувалося заснуванням єпархії, що говорить про великий успіх християнства на той час.
* **Існування "Чорноморської" Русі**: Автор висуває гіпотезу про існування окремої "Чорноморської", або Волзько-Донської Русі, яка була відмінною від норманської (варязької) та мала свої центри, зокрема, у Тмутаракані. Ця ідея підтверджується свідченнями арабських джерел та археологічними даними.
* **Неспроможність норманської теорії в деяких аспектах**: Автор відкидає версію, що Русь, яка здійснила похід 860 року, була норманами, оскільки епітети, якими патріарх Фотій наділяв цей народ, не підходять скандинавам.
* **Три центри давньої Русі**: На думку автора, у IX-X століттях існувало три головні центри Русі: Київ, Тмутаракань та Новгород, що підтверджується свідченнями цілого ряду арабських письменників, які ділили Русь на три племені.
* **Кирило-Мефодіївська спадщина**: Діяльність святих Кирила і Мефодія та знахідка Кирилом "євангелія і псалтиря руськими письменами писано" свідчать про зв'язок раннього християнства з південною Руссю і про наявність ранніх спроб перекладу богослужбових книг.
* **Занепад Чорноморської Русі**: Після хрещення у 860 році південна Русь змінила напрямок своїх походів на Схід, але після поразки у 913-914 роках від хозарських племен її вплив занепадає, і вона стає залежною від Києва.
* **Сумніви щодо успіху християнізації за княгині Ольги**: Хоча особисте хрещення княгині Ольги було важливою подією, її спроби християнізувати Київ не мали значного і тривалого успіху. Християнство не стало тут загальноприйнятою релігією, і перша єпархія незабаром зникла. |
