|
| Написано: |
2021 року |
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
02.05.2024 |
|
| Твір змінено: |
02.05.2024 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(7.3 МБ)
|
|
| Опис: |
Паренюк В. А. Суспільно-географічне дослідження міграцій молоді
України. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за
спеціальністю 106 Географія. – Київський національний університет імені Тараса
Шевченка, Київ, 2021.
У дисертації проведено суспільно-географічне дослідження міграцій
молоді України. На основі аналізу попередніх досліджень удосконалено
поняттєво-термінологічний апарат суспільно-географічного вивчення міграцій
населення. Охарактеризовано молодь як міграційно активну категорію
населення. Розглянуто підходи до розуміння понять «міграція», «мобільність»,
«міграційна мобільність», «територіальна мобільність», «міграційний потік»,
«міграційна поведінка». З точки зору суспільної географії міграцію молоді
визначено як суспільно-просторовий процес, пов’язаний з переміщенням, зміною
постійного місця проживання назавжди або на тривалий час, що обумовлено
різними причинами та мотивами, інтенсивність, структура і особливості якого
істотною мірою формуються під впливом чинників притягання та
виштовхування. Виділено суспільно-географічні аспекти дослідження міграцій,
які включають просторові особливості міграцій, їх інтенсивність, структуру
міграційних потоків, чинники міграцій населення. Визначено просторові зрізи
дослідження міграцій населення: міграції міжрегіональні, субрегіональні,
міждержавні, в межах держави та окремих її регіонів; міграції в сільській
місцевості, між сільською місцевістю і містами, між містами; міграції між містом
і субурбією, між сільською місцевістю і субурбією, у межах субурбії; міграції у
межах населених пунктів.
Охарактеризовано загальні функції міграцій, їх види та типи. Розроблено
класифікацію міграцій молоді за різними ознаками. Визначено сутність
3
міграційного процесу, його структуру, охарактеризовано чотири стадії
міграційного процесу. Виділено фактори міграцій молоді: економічні,
демографічні, соціально-культурні, політичні, природні, природно-техногенні
катастрофи, військові конфлікти та інші загрози безпеки життєдіяльності,
особистісні (персональні) та психологічні фактори. Розглянуто сутність
міграційної політики в контексті соціально-демографічної безпеки держави.
Проаналізовано економічні, соціально-психологічні та просторові теорії
міграцій населення, спрямовані на обґрунтування причин міграції, пояснення
факторів та напрямів взаємодії мігрантів із територіальним соціумом, до якого
вони приїжджають. Визначено сутність нових форм міграцій.
Сформульовано методику суспільно-географічного дослідження міграцій
молоді. Запропоновано виділення трьох дослідницьких етапів (концептуального,
аналітико-синтетичного та конструктивного) та відповідних дослідницьких
процедур. Обґрунтовано доцільність використання сукупності кількісних і
якісних методів дослідження міграцій молоді. Проаналізовано чинники міграцій
молоді України та сучасні тенденції на Світовому ринку праці. Методом рангів
здійснено групування регіонів України за рівнем доходів на одну особу та
обсягом інвестицій в основний капітал на одну особу, розроблено картосхеми
групування регіонів за відповідними показниками.
Виявлено, що для України характерна суттєва регіональна диференціація
соціально-економічних чинників безробіття та міграції молоді у 2000-х роках, а
її особливістю є концентрація найвищих доходів та інвестиційно-інноваційної
діяльності в кількох регіонах з високим рівнем соціально-економічного розвитку.
Визначено, що рівень безробіття молоді залежить від інвестиційної
привабливості та фінансової спроможності населення. Кореляційний аналіз
підтвердив, що вплив економічних факторів є складним і пов’язаний із
стратегіями місцевої влади щодо розв’язання проблем молодіжного безробіття.
4
Виявлено сучасні риси Світового молодіжного ринку праці: зниження рівня
зайнятості молоді; збільшення частки молоді, яка здобуває освіту; зростання
рівня неформальної зайнятості молоді; вищий рівень безробіття молоді
порівняно із загальним рівнем безробіття; нестабільні умови праці та недостатній
рівень соціального захисту молоді; вищий рівень вразливості молоді на ринку
праці в періоди економічних криз порівняно з іншими категоріями населення.
Здійснено аналіз безробіття молоді в Україні. Виявлено, що рівень
безробіття молоді характеризується суттєвими територіальними відмінами, які
пов’язані із рівнем соціально-економічного розвитку території, оплатою праці,
можливостями кар’єрного росту та самореалізації, поширенням інноваційних
галузей економіки. Визначено, що найнижчий рівень безробіття молоді
характерний для столиці та регіонів, де обласними центрами є міста-мільйонери
та великі міста, а найвищий рівень – західних регіонів та регіонів аграрно-
промислової спеціалізації. Методом рангів та індексним методом здійснено
групування регіонів України за рівнем безробіття молоді.
Проведено просторово-часовий аналіз міграцій молоді України.
Просторові відміни сальдо міграції молоді проаналізовано на двох зрізах: у
міських поселеннях та сільській місцевості. Виявлено різноспрямованість
міграційних потоків. Визначено, що показник сальдо міграцій молоді в міських
поселеннях є позитивним, а сільська місцевість є непривабливою для
життєдіяльності молоді в Україні і характеризується негативними показниками
сальдо міграції за виключенням Київської області, де в субурбії ведеться
масштабне житлове будівництво, орієнтоване на задоволення потреб молоді в
житлі. Виявлено, що негативним сальдо міграції молоді в Україні
характеризуються 17 регіонів.
Для визначення ступеня впливу економічних чинників на міграції молоді
обраховано коефіцієнти кореляції. Визначено, що міграції молоді України
найтісніше пов’язані з рівнями безробіття населення і молоді та інвестиційною
5
привабливістю регіонів, яка опосередковано свідчить про перспективність їх
розвитку. Підтверджено, що на міграції молоді із сільської місцевості впливають
не тільки економічні чинники, але й відсутність перспектив отримання третинної
освіти, робочих місць та «культура міграцій». Визначено, що зовнішні міграції
молоді України найтісніше пов’язані з рівнем безробіття.
За показниками сальдо міграції молоді в цілому, у міській та сільській
місцевості, за статтю та зовнішньої міграції молоді методом кластерного аналізу
та методом побудови карт самоорганізації Кохонена здійснено групування
регіонів України та виділено по п’ять кластерів регіонів.
Ідентифіковано шість моделей динаміки показників прибуття, вибуття,
сальдо міграції та сальдо зовнішньої міграції: монотонне скорочення,
стрибкоподібна динаміка з тенденцією до скорочення, стрибкоподібна динаміка
без змін, стрибкоподібна динаміка з тенденцією до зростання, монотонного
зростання, відсутність змін. Визначено регіони із переважанням позитивних та
негативних рис у міграційних процесах молоді.
Здійснено типізацію регіонів України за міграційним рухом молоді та
виділено три типи регіонів за міграційною поведінкою молоді: зі стабільним
найвищим міграційним приростом молоді, із середніми показниками сальдо
міграцій молоді та із негативним сальдо міграції молоді.
За динамікою освітніх міграцій молоді у 2000-2018 рр. визначено, що
популярність освітньої міграції серед молоді України зростає. Виявлено, що за
даний період збільшилася кількість країн освітньої еміграції українського
студентства із 40 до 64, а зростання чисельності освітніх міграцій зросло у 4 рази.
На основі показників освітньої міграції української молоді у 2000-2018 рр.
здійснено групування країн світу за динамікою міграційного потоку та виділено
сім груп.
Проаналізовано міграційні наміри студентської молоді України. Здійснено
опитування студентської молоді з метою визначення її міграційного потенціалу
6
за трьома взаємопов’язаними блоками: міграційні наміри студентів; фактори
виштовхування та притягання освітніх мігрантів; міграційний потенціал
студентської молоді. Виявлено відмінні моделі потенційної міграційної
поведінки респондентів залежно від походження їх з міста чи сільської
місцевості, рівня володіння іноземною мовою, регіону постійного проживання та
рівня освіти батьків. Визначено, що найсуттєвіші відміни стосуються: рівня
володіння іноземною мовою; наявності закордонного паспорта та кількості
виїздів за кордон, географії виїздів; наявності родичів/друзів/знайомих, які
працювали/працюють за кордоном; обізнаності респондентів щодо можливості
отримання освіти та працевлаштування за кордоном; тривалості потенційних
виїздів за кордон; бажання виїхати за кордон з метою працевлаштування після
закінчення закладів вищої освіти в Україні; бачення ризиків нелегального
працевлаштування за кордоном.
Ідентифіковано демографічні, соціально-економічні та психологічні
проблеми, пов’язані з міграціями молоді України за кордон для виділених типів
регіонів. Для аналізу переваг та проблем міграцій молоді України проведено
SWOT-аналіз.
Обґрунтовано необхідність моніторингу міграційних процесів у регіонах.
Запропоновано структуру міграційного профіля регіону, що включає чотири
блоки: демографічні процеси в регіоні; рівень соціально-економічного розвитку
регіону; ринок праці регіону; міграції населення в регіоні, що передбачає
статистичну характеристику та характеристику міграцій з використанням
опитування, інтерв’ю, рейтингування.
Визначено пріоритетні напрями покращення міграційних процесів у
виділених типах регіонів України.
Ключові слова: міграції, молодь, просторовий аналіз, чинники міграції,
типізація, міграційна поведінка, міграційний профіль регіону, регіон, Україна |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ЗМІСТ
ВСТУП...………………………………………………………………………….…15
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ СУСПІЛЬНО-
ГЕОГРАФІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ МІГРАЦІЙ МОЛОДІ..........21
1.1. Міграції молоді як об’єкт суcпільно-географічних досліджень…....……21
1.2. Теорії міграційної поведінки.……...……………………………………….38
1.3. Методика суспільно-географічного дослідження міграцій молоді..…… 49
Висновки до розділу 1..……………………………………………………………..55
РОЗДІЛ 2. ЧИННИКИ МІГРАЦІЙ МОЛОДІ УКРАЇНИ …………………….59
2.1. Соціально-економічні чинники …………………………………………….59
2.2. Сучасні тенденції на Світовому ринку праці ……………………………...78
2.3. Історичні чинники …………………………………………………………..84
Висновки до розділу 2...…………………………………………………………….90
РОЗДІЛ 3. ТЕРИТОРІАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ РИНКУ ПРАЦІ ТА
МІГРАЦІЙ МОЛОДІ УКРАЇНИ, ПРОБЛЕМИ ТА НАПРЯМИ ЇХ
ВИРІШЕННЯ…..………………………………………………………93
3.1. Регіональний аналіз ринку праці молоді…..………………………………93
3.2. Кластеризація та типізація регіонів України за інтенсивністю міграцій
молоді ……………………………………………………………………………...107
3.3. Зовнішня освітня міграція молоді ………………………………………..124
3.4. Аналіз результатів опитування студентської молоді щодо міграційної
поведінки…...………………………………………………………………………138
3.5. Міграційна поведінка молоді в ЄС (на прикладі Республіки Естонія)....145
3.6. Проблеми міграції молоді та напрями їх вирішення..…………………...155
Висновки до розділу 3….…………………………………………………………166
ВИСНОВКИ…...………………………………………………………………….173
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.……………………………………...176
ДОДАТКИ…………………………………………………………………………196
|
|
|
