|
| Написано: |
2023 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
19.04.2024 |
|
| Твір змінено: |
19.04.2024 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(1.5 МБ)
|
|
| Опис: |
Парамонов Д. Ю. Єгипто-ізраїльське протистояння 50-70-х років
ХХ століття в американо-радянських відносинах. – Кваліфікаційна
робота на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук
за спеціальністю 07.00.02 – Всесвітня історія. – Волинський національний
університет імені Лесі Українки, Луцьк, 2023.
Нині ми можемо констатувати, що у міжнародній політиці існує,
щонайменше, два розтягнутих у часі тривалих регіональних конфлікти, які
розпочалися одразу по завершенні Другої світової війни, і, які тривають до
сучасних днів – це Близькосхідний та Корейський конфлікти. Близький Схід
в останнє століття належав до сфери перетину геополітичних інтересів
найважливіших політичних гравців світової політики. Після завершення
Другої світової війни, із появою на політичній карті Держави Ізраїль,
досліджуваний регіон, стає центром гострого протистояння не лише
арабських країн та Ізраїлю, але й Сполучених Штатів Америки і Радянського
Союзу. У дисертації досліджено американсько-радянські відносини крізь
призму протистояння Єгипту та Ізраїлю у період апогею холодної війни.
Наскільки складним та важливим регіоном був і залишається Близький
Схід у світовій політиці свідчить хоча б той факт, що і до сьогодні тут
перетинаються стратегічні інтереси багатьох країн, а арабо-ізраїльське
протистояння із сумною регулярністю спалахує знову і знов. Тому
актуальність досліджуваної проблеми є безсумнівною, адже представлена
дисертація покликана допомогти глибше зрозуміти витоки та причини
конфлікту, порівняти його різні етапи задля віднайдення ефективних
механізмів, що стануть у пригоді при врегулюванні конфліктної ситуації в
регіоні в майбутньому. Досвід багаторічного протистояння Держави Ізраїль
із арабськими країнами буде також корисним для вивчення в Україні, адже
війна із потужнішим ресурсно та більшим територіально сусідом – це той
2
виклик з яким зіштовхнулася сьогодні Україна і десятиліттями протистоїть
Ізраїль.
У вступі обґрунтовано актуальність дисертації, охарактеризовано
хронологічні рамки, сформульовано мету та завдання дослідження,
визначено його об’єкт та предмет, розкрито наукову новизну дисертації та
охарактеризовано методи дослідження, які використав автор. Розкрито,
також, практичне значення роботи, подано характеристику апробації
результатів дослідження, її структури та обсягу.
Матеріали дисертації матимуть широке практичне застосування і
можуть бути використані для поглибленого наукового вивчення зовнішньої
політики Союзу РСР та США щодо Близького Сходу, а також при підготовці
спеціальних курсів для вищих учбових закладів. Узагальнений досвід
ізраїльської практики протистояння може бути використаний і для України в
умовах сучасної війни з Російською Федерацією.
В першому розділі – «Стан наукової розробки, джерельна база та
методологічні основи дослідження» – узагальнено та проаналізовано
науковий доробок вітчизняних та зарубіжних дослідників, що прямо чи
опосередковано стосується задекларованої наукової проблеми,
охарактеризовано джерельну базу дисертації, що включає у себе низку
опублікованих документів, матеріали преси та спогади лідерів
досліджуваних держав, політичних діячів пов’язаних із регіоном та
дипломатів. Описано, також, методи, що використовувалися авторм для
проведення комплексного дослідження, визначено його концептуальні
засади, з’ясовано основний термінологічний апарат.
Залучені до написання дисертації опубліковані матеріали та джерела
склали достатній науковий пласт, який дозволяє повною мірою
проаналізувати та вивчити досліджувану проблему. Різноплановість
джерельного матеріалу дозволила співставити та порівняти позиції сторін,
що приймали активну участь у близькосхідному протистоянні, визначити
3
особливості та простежити наслідки цього протистояння для регіону зокрема,
та світових міжнародних відносин, загалом.
У другому розділі – «Єгипто-ізраїльський конфлікт на
постколоніальному просторі: регіональні та міжнародно-політичні аспекти»,
що поділений на три змістових підрозділи – визначено стратегічні курси
США та СРСР на початок 50-х років ХХ століття, проаналізовано вектори
міжнародних взаємин та особливості застосування силових факторів,
вивчено ідеологічне обґрунтування зовнішньої політики Сполучених Штатів
та Радянського Союзу. Доведено, що зближення Ізраїлю з Союзом РСР із
самого початку було приречене на провал через демократизм єврейської
держави. Невдача радянсько-ізраїльського союзу підштовхнула Тель-Авів до
зближення із Вашингтоном. І попри похолодання американо-ізраїльських
взаємин, що стало наслідком Суецької кризи 1956 року, ситуація не дійшла
до розриву відносин між США та Державою Ізраїль, як це сталося у випадку
з СРСР. Уже на межі 50-60-х років ХХ століття американсько-ізраїльські
взаємини переростають у стратегічне партнерство.
Автор дисертації доводить, що у час найгостріших близькосхідних
криз, обидві наддержави і СРСР, і США стояли на досить близьких позиціях,
навіть, об’єднуючись, як, наприклад, це сталося під час Суецької кризи, задля
того, аби змусити Францію, Велику Британію та Ізраїль вивести війська із
зони Суецького каналу.
Третій розділ дисертації – «Загострення американо-радянського
суперництва на Близькому Сході (друга половина 50-х – початок 70-х років
ХХ століття» також поділено на три підрозділи у яких, автор дисертації
стверджує, що у 50-70-х роках ХХ століття Близькосхідний регіон було
остаточно втягнуто у холодну війну: кожна із країн регіону мала здійснити
свій вибір по який бік барикад вона у цьому протистоянні. Частина країн
регіону позиціонувала себе, як прихильники «третьої сили» приймаючи
участь у Русі Неприєднання і заперечуючи власну приналежність до будьякого із блоків протистояння. Однак, це не заважало згаданим країнам
4
отримувати допомогу як від Заходу, так і від соціалістичного табору і, навіть,
розміщувати на своїх територіях війська одного чи іншого військовополітичного блоку.
На середину 60-х років ХХ століття очевидним стає докорінний злам у
міжнародно-політичній ситуації на Близькому Сході. Низка подій, що
відбувалися у регіоні починаючи із 1964 року мала незворотні наслідки, що у
результаті призвели до Шестиденної війни 1967 року. Остання кардинально
змінила розстановку сил у досліджуваному регіоні, а наступна війна «Йом
Кіпур» та єгипто-ізраїльські домовленості другої половини 70-х років ХХ
століття іще більше змінили ситуацію на Близькому Сході.
Четвертий розділ дисертації – «Між війною та миром: актуальні
ізраїльські практики для України» узагальнює багаторічний досвід Держави
Ізраїль у протистоянні із державами-сусідами, що чисельно та ресурсно
значно переважали єврейську державу. Практичний досвід, набутий у
численних конфліктах та політичному протистоянні є надзвичайно цінним та
актуальним для України в умовах триваючої війни з Російською Федерацією,
як і практика пошуку союзників та інформаційна війна. Дисертантом
проаналізовано ізраїльські практики протистояння та здійснено спробу їх
адаптації до українських реалій. Саме у проведенні паралелей та виокремлені
схожих сценаріїв полягає новизна дисертаційного дослідження та його
практична цінність.
Не зважаючи на часову віддаленість від сьогодення досліджуваного у
дисертації історичного періоду, досвід, який сьогодні наявний у арсеналі
Держави Ізраїль не втрачає своєї актуальності як для самого Ізраїлю, так і для
України. Адже постійне співіснування із сусідами-ворогами, зміцнення та
вдосконалення державної безпеки, відбудова/розбудова інфраструктури та
формування психологічної і моральної стійкості суспільства в умовах війни
та ворожої пропаганди – є незмінними надважливими складовими для
держави, яка перебуває у стані війни, або військової загрози.
5
Загалом, дисертант різносторонньо розкрив усі аспекти та особливості
єгипто-ізраїльських відносин у період 50-70-років ХХ століття та
проаналізував американо-радянські відносини крізь призму близькосхідного
протистояння. Дисертація особлива тим, що представлений ракурс
(суперництво Москви та Вашингтону на Близькому Сході у період
президенства Д. Ейзенхауера, Дж. Кенеді, Л. Джонсона, Р. Ніксона,
Дж. Форта та Дж. Картера, а з радянського боку М. Хрущова та Л. Брєжнєва)
мало розкрита у вітчизняній історіографії. Висновки, що їх робить автор
базуються на ґрунтовному аналізі, є неупередженими та незаангажованими.
Ключові слова: єгипто-ізраїльське протистояння, американо-радянські
відносини, Близький Схід, геополітичне суперництво, Ізраїль, США, СРСР,
Єгипет, холодна війна, арабо-ізраїльський конфлікт, міжнародні відносини,
Суецька криза, Шестиденна війна, арабські країни. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………… 13
РОЗДІЛ 1. СТАН НАУКОВОЇ РОЗРОБКИ, ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ТА
МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ……………….. 19
1.1. Історіографія проблеми………………………………………….. 19
1.2. Джерельна база…………………………………………………... 51
1.3. Теоретико-методологічні основи дослідження………………… 59
РОЗДІЛ 2. ЄГИПТО-ІЗРАЇЛЬСЬКИЙ КОНФЛІКТ НА
ПОСТКОЛОНІАЛЬНОМУ ПРОСТОРІ: РЕГІОНАЛЬНІ ТА
МІЖНАРОДНО-ПОЛІТИЧНІ АСПЕКТИ………………………. 72
2.1. Історичні витоки, причини та етапи єгипетсько-ізраїльського
протистояння……………………………………………………… 72
2.2. Близькосхідна політика СРСР та США наприкінці 40-х – на
початку 50-х років ХХ століття………………………………… 86
2.3. Суецька криза та зіткнення радянсько-американських
інтересів………………………………………………………….. 100
РОЗДІЛ 3. ЗАГОСТРЕННЯ АМЕРИКАНО-РАДЯНСЬКОГО
СУПЕРНИЦТВА НА БЛИЗЬКОМУ СХОДІ (ДРУГА
ПОЛОВИНА 50-Х - ПОЧАТОК 70-Х РОКІВ ХХ СТОЛІТТЯ)... 121
3.1. Американо-радянське протистояння: від Суецької кризи до
війни «Йом Кіпур»……………………………………………... 121
3.2. Політична, військова та економічна підтримка сторін
конфлікту………………………………………………………… 139
3.3. Кемп-девідські і Вашингтонські угоди та зміна міжнароднополітичної ситуації в регіоні……………….………………….. 152
РОЗДІЛ 4. МІЖ ВІЙНОЮ ТА МИРОМ: АКТУАЛЬНІ
ІЗРАЇЛЬСЬКІ ПРАКТИКИ ДЛЯ УКРАЇНИ……………………. 162
ВИСНОВКИ………………………………………………………………… 186
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………….. 193
ДОДАТКИ…………………………………………………………………. 227
|
|
|
