|
| Написано: |
2023 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
04.10.2023 |
|
| Твір змінено: |
04.10.2023 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(2.6 МБ)
|
|
| Опис: |
Парадісопулос С.І. Соціо-демографічне становище грецького
населення Одеси (кінець XVIII – початок XX ст.).
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за
спеціальністю 032 — Історія та археологія. — Одеський національний
університет імені І.І. Мечникова, м. Одеса, 2023. — Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису.
Дисертація присвячена еволюції грецької общини Одеси під час її
формування та розвитку протягом кінця XVIII – початку XX ст. Метою роботи
є історично-демографічні аспекти відтворення грецького населення міста в
умовах урбанізації та модернізації його соціально-економічного та
демографічного існування впродовж більш ніж століття. Предмет вивчення —
соціально-економічна та демографічна життєдіяльність грецького населення
Одеси в кінці XVIII – на початку XX ст.
Для України дослідження історії грецької спільноти Одеси, її
демографічної еволюції є важливим, оскільки сприяє отриманню досвіду для
вивчення процесів внутрішньої та зовнішньої міграції, елементів міграційної
політики тощо. Так само необхідне вивчення ролі Одеси, її демографічного
потенціалу в розгортанні грецької визвольної революції 1821 р., появі на
європейській політичній карті Грецької Республіки.
Актуальність теми дисертації також обумовлена недостатнім рівнем
висвітлення демографічних проблем греків Одеси в українській та грецькій
історіографії. Життєдіяльність грецької діаспори українських земель дає
можливість розглянути питання історії країн Південно-Східної та Східної
Європи, в тому числі Греції та України, на які не було в достатній мірі звернуто
уваги в історіографії.
У вступі розкривається актуальність теми, визначений об’єкт і предмет
дослідження, хронологічні та територіальні межі роботи. Поставлені мета і
завдання дисертації, показані методи дослідження, наукова новизна,
3
практичне значення, апробація результатів. Вказані основні досягнення
здобувача.
Перший розділ роботи присвячений огляду джерел, літератури та
методів дослідження. Їх аналіз систематизований за проблемно-
хронологічним принципом. Джерельну базу роботи утворює масив
документів, розподілений на чотири групи, в залежності від походження та
форми. Першу, найбільшу за чисельністю та значенням, складають
статистичні матеріали. Друга група джерел — офіційні матеріали, законодавчі
акти та адміністративні розпорядження, офіційні епістолярії. Третя група —
мемуари, спогади (так звані «его-документи»). Четверта — матеріали преси.
Першу складають статистичні корпуси (як агреговані, так й первісні):
матеріали російських, грецьких і місцевих переписів, церковні метрики,
економічні та адміністративні огляди-звіти. Створені за їх матеріалами та
пресою бази даних дозволили провести реконструкції на рівні мікросоціальної
дійсності й демографічної поведінки грецького населення Одеси. Виявлені та
введені до наукового обігу матеріали загального перепису 1879 р. населення
Грецького Королівства (екзогенні дані) включали відомості про громадян
діаспор, зокрема греків Одеси.
Друга група джерел дозволяє насамперед простежити становище
грецької спільноти. Специфічною складовою групи є офіційні епістолярії —
рапорти грецьких консулів, що зберігаються в архіві міністерства закордонних
справ Греції. Третя група — мемуари, спогади. Головним чином це невідомі в
українській історіографії мемуари, що зберігаються в приватних і державних
грецьких архівах. Четверта група — матеріали регіональної періодичної преси
Одеси XIX – початку XX ст. Серед важливіших — газета «Одесский вестник»
та грецькі часописи «Космос» (Κόσμος), «Фос» (Φως), «Анагеннісіс»
(Αναγέννησις), «Єлінікос Астир» (Ελληνικός Αστήρ) та «Іліос» (Ήλιος).
Історія грецької спільноти Одеси кінця XVIII – початку XX ст. в силу
різних причин все ще залишається маловивченою проблемою. На сьогодні
відсутні спеціальні роботи, в яких би були комплексно досліджені соціально-
4
економічні та демографічні аспекти існування одеської діаспори греків. Крім
недостатнього рівня висвітлення демографічних проблем греків Одеси в
українській історіографії, майже відсутні дослідження порівняльного
характеру у сфері регіональної демографії. Тому історіографічний огляд
здійснювався на основі тих робіт, у яких простежуються соціально-економічні
та супутні сторінки історії греків Одеси. Також охарактеризовані
методологічні засади та історичні й демографічні прийоми дослідження.
У другому розділі показаний розвиток грецької спільноти Одеси
впродовж більш ніж 120 років та представлені основні етапи історичної
динаміки грецької присутності. Відтворена реконструкція громади від часів
формування до етапу продуктивного еволюціонування. Особливості її
функціонування визначали різноманітні ендогенні та екзогенні фактори.
Грецьке населення відігравало значну роль у життєдіяльності міського
середовища, а також виступало важливим суб’єктом міжнародної ситуації: від
комерційної активності у торгівлі зерном до Грецької революції та
становлення незалежної держави.
Досліджений демографічний потенціал греків Одеси у співставленні із
загальними тенденціями відтворення народонаселення міста. Аналіз
соціально-демографічних характеристик цієї етнокультурної спільноти виявив
типовість та особливості більш раннього, аніж у решті населення, переходу від
традиційної до модерної моделі природного руху населення.
Третій розділ подає основні фактори та чинники етнодемографічного
розвитку греків Одеси до початку XX ст. Народжуваність разом зі смертністю
вважаються визначними показниками демографічних моделей відтворення
населення та їхньої етнокультурної, стадіальної варіативності.
Аналіз соціально-територіальної структури народжень у середовищі
грецького населення Одеси показав, що тільки умовна половина греків є
«одеситами» за народженням, а кожен другий — приїжджий першого
покоління. «Географія виходу» греків свідчить, що абсолютна більшість —
іноземно-піддані греки, що народилися поза Російською імперією.
5
Студіювання смертності серед грецької спільноти виявило, що її
середній щорічний показник був дещо нижчим, аніж аналогічні по всій
губернії та в Європі. Це може свідчити про більш сприятливі умови
життєдіяльності у міському середовищі Одесі. Незважаючи на це, більшість
смертей були результатами захворювань. Сезонність цього процесу розкриває
специфічну локальну закономірність: її піки припадають на літні місяці та
пов’язані із серцевими та інфекційними хворобами.
У четверному розділі охарактеризовано основні показники та індекси
створення родин, укладення шлюбів, родинні структури та домогосподарства
греків Одеси. Представлена територіальна, соціальна та професійна структура
грецької общини міста. Всі ці явища визначаються в комплексній сукупності,
а також компаративних діахронній та синхронній перспективах. Вивчені
сезонність укладання шлюбів, середній вік вступу до першого шлюбу, типові
вікові діапазони між подружжям, вдівство та повторні шлюби.
На підставі насамперед Грецького перепису 1879 р. та Першого
загального перепису населення Російської імперії 1897 р. реконструюються
сімейні колективи греків Одеси, їх складові елементи, що дозволило
охарактеризувати типологічні ознаки грецьких домогосподарств.
Показана зайнятість грецького населення. Представництво греків Одеси
практично в усіх верствах і різноманітних професійних корпорацій мало певні
особливості. Якщо до 1860-х рр. провідними стратегіями виступали
торговельні операції, то протягом другої половини XIX – початку XX ст. поруч
із ними важливими сегментами стали інші галузі: фінансова, промислова,
нерухомість. Особливо відзначається помітна «пролетаризація» групи
(наймані та фахові робітники).
У висновках підведені головні підсумки дослідження. В цілому, грецька
спільнота Одеси протягом усіх етапів своєї життєдіяльності відображала
особливий перехідний міграційний тип. Незважаючи на певну стадіальну
варіативність, ця типологічна характеристика базується на основних
демографічних якостях та рисах. Огляд соціальних інститутів (перш за все —
6
родин) та повсякденні практики також віддзеркалюють подібний
переселенський характер. Високий відсоток неповних сімей (вдових та
неодружених), мінімальна частка нерозподілених родинних колективів, що, в
основному, були репрезентовані трудовими артілями. Наприкінці XIX ст.
грецька громада являє собою суспільство комерційного характеру зі значним
відсотком середніх верств та з сильною тенденцією пролетаризації.
Наукова новизна одержаних результатів: вперше в історіографії
зроблене комплексне дослідження демографічного розвитку греків Одеси в
кінці XVIII – на початку XX ст.; представлений механізм життєдіяльності
греків Одеси шляхом вивчення шлюбності, народжування та смертності.
Узагальнено та систематизовано: напрацювання українських,
грецьких та західноєвропейських дослідників теми; реконструкції механізмів
економічного та соціального відтворення і функціонування грецької спільноти
міста.
Уточнено: вплив конфесійних та соціально-економічних обставин на
формування демографічного профілю греків Одеси впродовж кінця XVIII –
початку XX ст.
Набуло подальшого розвитку: бачення економічної та професійної
діяльності представників грецького населення Одеси в 1794–1920 рр.;
висвітлення родинних та земляцьких зв’язків греків Одеси та греків
метрополії.
Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості їх
використання для порівняльного аналізу розвитку населення діаспор і
демографічної специфіки регіонів та етнічних груп. Основні положення,
узагальнення і результати, зібраний матеріал можуть застосовуватись у
підготовці монографій, підручників, посібників, навчальних курсів із
всесвітньої історії та історії України.
Основні положення і матеріали дисертації були апробовані у виступах
на наукових і науково-практичних конференціях. Міжнародні: The Economic
and Social Development of the Port-Cities of the Northern Black Sea Coast, Late
7
18th – Beginning of the 20th century (Odesa, 2013); Aπό το Αιγαίο στη Μαύρη
Θάλασσα» Διεθνές Συνέδριο (Αθήνα, 2016); Дипломатичні архіви як історичне
джерело (Одеса, 2016); Ants or frogs around a pond: Public space, architecture,
memory and identity in port-cities of the Black Sea and the Mediterranean (18th–
20th centuries) (Athens, 2022); Всеукраїнські: Розвиток еллінізму в Україні у
XVIII–XXI ст. (Маріуполь, 2007); I – V Маразліївські читання (Одеса, 2004–
2010); Україна – Греція: історичні рефлексії (Ізмаїл, 2019). Основні результати
роботи обговорювалися на засіданнях кафедри всесвітньої історії ОНУ імені
І.І. Мечникова.
Ключові слова: греки, греки Одеси, історична демографія, метричні
книги, етнічні групи, міграція, народжуваність, Одеса, смертність, соціальна
історія, соціальні практики, шлюбність, Хаджибей, урбанізація, історія
повсякдення. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ …………….…….....………….18
ВСТУП ………..…………………………………….…….………………19
РОЗДІЛ 1. ДЖЕРЕЛА, ІСТОРІОГРАФІЯ ТА МЕТОДИ
ДОСЛІДЖЕННЯ ………………………………….……………………...…….26
1.1. Джерельна база дослідження…………...……………………………26
1.2. Історіографія проблеми…………………..…………………………..37
1.3. Методи дослідження…………….……………………………………48
РОЗДІЛ 2. ІСТОРИЧНА ЕВОЛЮЦІЯ ГРЕЦЬКОЇ СПІЛЬНОТИ
ОДЕСИ (КІНЕЦЬ XVIII–1920 р.): СОЦІАЛЬНО-ДЕМОГРАФІЧНІ
АСПЕКТИ ………………………………………….……...……………………61
2.1. Формування та етнокультурний розвиток грецької общини……….61
2.2. Соціальні чинники відтворення загальноодеських та грецьких
структур міста XIX – початку XX ст. …….........................................................82
РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ ФАКТОРИ ТА ЧИННИКИ
ЕТНОДЕМОГРАФІЧНОГО РОЗВИТКУ ГРЕКІВ ОДЕСИ В XIX – НА
ПОЧАТКУ XX СТ. ………………...………………………………………….108
3.1. Історична динаміка народжуваності серед грецького населення
Одеси……………………………………………………….……………………108
3.2. Смертність в общині греків Одеси протягом 1800–1920 рр. …….136
РОЗДІЛ 4. СОЦІАЛЬНІ ІНСТИТУТИ ТА ПРАКТИКИ
ГРЕЦЬКОГО НАСЕЛЕННЯ ОДЕСИ 1799–1920 рр.: ШЛЮБНІСТЬ,
РОДИННІСТЬ, СТРУКТУРИ ………………………………………………159
4.1. Шлюбність: історичний розвиток соціальних практик…….……..159
4.2. Родини та домогосподарства греків Одеси…………….………….168
4.3. Територіальна, соціальна та професійна структура грецької
спільноти Одеси………………………………………………...........................182
ВИСНОВКИ ……………………………………………………….……197
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ……....204
ДОДАТКИ……………………………………………………………….257
17
ДОДАТОК А ………………………………...……………….…………257
ДОДАТОК Б ……………………………………………..……………..260
ДОДАТОК В ……………………………………………………….……261
ДОДАТОК Д ……………………………….……………………………262
ДОДАТОК Є ……………………………….……………………………263
ДОДАТОК Ж ………………………………………………………...…264
ДОДАТОК З ………………………..……………………………...……266
ДОДАТОК І ……………………..………………...………….…………267
ДОДАТОК Ї ………………………..…………………………....………268
ДОДАТОК К …………………….………………...……………...…….270
ДОДАТОК Л …………………………………………………...……….271
ДОДАТОК М …………………………...……………………………….272
ДОДАТОК Н …………………….……………..……………………….273
ДОДАТОК П …………………….……………..……………………….274
ДОДАТОК Р ……………………..………….……….………………….275
ДОДАТОК С …………………….…………….…………..……………276
ДОДАТОК Т …………………….…………….…………..…….………278
ДОДАТОК У …………………….……………………………….……..279
|
|
|
