Арсен Паламар » Чи ми, українці, одної крові? Роздуми над недолею 
                
                                                            
                    
    | [додати інший файл чи обкладинку цього твору]
        [додати цей твір до вибраного] | 
    | Чи ми, українці, одної крові? Роздуми над недолеюЕсей | 
    |  | 
    | 
                
            |  |  
            | Написано: | 2008 року |  
            |  |  
            | Розділ: | Публіцистика |  
            |  |  
            | Твір додано: | 09.12.2016 |  
            |  |  
            | Твір змінено: | 12.04.2017 |  
            |  |  
            | Завантажити: | doc
                                див.
                                (1.6 МБ)
                                doc.zip
                                (437.4 КБ)
                                fb2.zip
                                (506.1 КБ)
                                pdf
                                див.
                                (2.1 МБ) |  
            |  |  
                | Опис: | Нинішня трагедія України – це не політична, соціальна криза, це криза духовності і моралі народонаселення. Після вікових злиднів, утисків, голодоморів і табірних заборон відбувся неминучий вибух надто довго стримуваного власницького психозу мас, сплеск пожадливості, шкурництва, огульного цинізму і ворогування, яке завжди супроводжує перерозподіл награбованого. І винити в цьому тільки нашу еліту не зовсім доречно, бо яка ще еліта могла зродитися з тієї пострадянської помийної ями, окрім нинішніх політиків та олігархів. 
 Провалюючись в економічну кризу, українство заодно падає в безодню ще страшнішу – моральну, духовну, точніше – бездуховну, в безодню аморалізму, стимульованого інстинктом фізичного виживання. І в таких ганебних умовах виростають нові покоління! Автор цієї книжки відверто каже про те, від чого в українського патріота гірко стискається серце...
 |  
                |  |  
                | Зміст: | [натисніть, щоб розгорнути] Переднє слово Поплачмо, браття, ми того варті
 Не може дати собі ради народ, який сам себе не любить
 Гряде Великий Донецький Пацанат
 Нам однієї революції замало
 Неможливо йти вперед з лицем, повернутим назад
 Український менталітет українцеві заважає
 Хто краде світло в кінці тунелю
 Де закінчується патріотизм, там починається дарвінізм
 Коли ж настане час справедливості?
 Загнивання капіталізму в Україні
 Балаган, або Наше відродження – в саморегуляції
 Чи культурна наша культура?
 Чи освічена наша освіта?
 Орда в храмі, або Чому я не православний
 Чи ми, українці, одної крові?
 Село вигибає…
 Розгублене покоління
 Так казав Крішнамурті
 Хто не за НАТО – той проти нас
 українському соціумі
 Пам’ять розритих могил
 Позбавлена долі
 Франко, якого ми нібито знаємо
 Наша політична культура
 Десять принципових запитань до колишніх, нині сущих і майбутніх президентів України
 Післяслово
 |  
                |  |  | 
    |  | 
    |  | 
    | Відгуки читачів: | 
    |  | 
    | Поки не додано жодних відгуків до цього твору. | 
    |  | 
    |  | 
    |  |