Алла Овсієнко » Функціонально-стилістичний потенціал метафори в газетній періодиці початку ХХІ століття
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Функціонально-стилістичний потенціал метафори в газетній періодиці початку ХХІ століття

Дисертація
Написано: 2023 року
Розділ: Наукова
Додав: balik2
Твір додано: 18.06.2023
Твір змінено: 18.06.2023
Завантажити: pdf див. (1.7 МБ)
Опис: Овсієнко А. С. Функціонально-стилістичний потенціал метафори в
газетній періодиці початку ХХІ століття. Кваліфікаційна наукова праця на
правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі
гуманітарних наук зі спеціальності 035 Філологія. Університет Григорія
Сковороди в Переяславі. Переяслав, 2023. Дрогобицький державний
педагогічний університет імені Івана Франка. Дрогобич, 2023.
У дисертації комплексно, усебічно та в аспекті мовної динаміки
схарактеризовано функційні вияви, стилістичні особливості та формальні
ознаки метафор газетної періодики на початку ХХІ ст., закцентовано
на призначенні цих мовних одиниць виконувати роль дієвого й компактного
інструменту концептуалізації дійсності, слугувати продуктивним засобом
збагачення мови.
Наукову новизну праці вияскравлює оновлена дефініція аналізованого
поняття: метафора – засіб вторинної номінації, що репрезентує інноваційні
знання про світ через використання наявних у мові ресурсів, ґрунтується
на мисленнєвих операціях, пов’язаних із приписуванням ознак людей неістотам
чи істот і неістот людині. До важливих кваліфікаційних параметрів
метафоричних одиниць зараховано їхнє призначення сприяти розвиткові
асоціативного мислення, увиразнювати особливості об’єкта опису, образно
відтворювати дійсність, експресивізувати текст, надавати йому
емоційно-оцінного забарвлення та ін. Наголошено, що сучасну медійну
публіцистику вирізняє безперервність процесу метафоротворення й
актуалізація певних груп вторинних найменувань, передумовою чого визначено
низку позамовних чинників.
Переносно вжиті лексеми розглянуто в контексті тематичних
особливостей досліджуваних текстів, що стало підґрунтям для вирізнення,
систематизації й опису їх у сфері економіки, військової справи, інформаційних


3
технологій, медицини та виборів. Зазначено, що аналізовані вторинні номінації
виконують важливу роль у наданні оцінних характеристик інформації
про кредитну діяльність банків, інвестиційні операції, інфляційні процеси,
підвищення тарифів, втрату грошей і купівельної спроможності населення,
монетизацію субсидій, виділення коштів на утеплення житлових будинків та ін.
Завдяки метафоризованим мовним одиницям військової тематики, які
реалізують міжстильові й міжтематичні переміщення, досягнуто
експресивізації в публікаціях про воєнні дії, конфліктні ситуації, що
відбуваються переважно між країнами в торговельній діяльності, питаннях
митних угод, у сфері валютних операцій, інформації, рекламного бізнесу,
брендів та ін. Окреслено корпус переносно вжитих лексем у сфері
інформаційних технологій та медицини, з’ясовано їхні продуктивні моделі та
специфіку вияву. Простежено, що метафори інформаційних технологій
зазавичай реалізують інформативну та номінаційну функції й належать
до нейтральної лексики. Натомість за вторинними номінаціями медичної
тематики закріплено дещо інший комунікативно-прагматичний потенціал, крім
того, часто вони наділені негативнооцінним забарвленням. Наголошено на ролі
метафор виборної тематики в реалізації авторських інтенцій і прагматичних
настанов, чому сприяють переносно вжиті мовні одиницями, які стосуються
спорту, військової справи, війни, театру, хвороб та ін.
На реалізацію всеохопності студіювання спрямовано докладний аналіз
актуалізованих та нових семантичних виявів лексичних метафор, які дібрано
з чотирьох усеукраїнських («Газета по-українськи», «День», «Україна молода»,
«Українська правда») та двох регіональних («Високий замок», «Волинь24»)
періодичних видань і схарактеризовано з огляду на функційно-значеннєвий
діапазон, стилістичні особливості, експресивне навантаження та настанови
мовця. Відповідно до вказаних кваліфікаційних параметрів виділено й
проаналізовано природоморфні (зооморфні, фітоморфні, ландшафтні),
артефактні, міфоморфні й казкоморфні метафори, що у всеукраїнських та
регіональних медійних джерелах початку ХХІ століття реалізують різні


4
прагматичні настанови мовця, вирізняються стилістичною своєрідністю,
емоційно-оцінним та експресивним навантаженням, «оживлюють» текст, часто
надають йому розмовного відтінку, іноді вульгаризують мовлення.
Виявлено, що в досліджених виданнях найбільшу групу формує
природоморфний тип (78,4 %, табл. 3.1.2), у межах якого й загалом серед усіх
вторинних номінацій домінують зооморфні метафори (72,5 %, табл. 3.1.2). Їхнє
творення асоціативно пов’язане з певними представниками тваринного світу й
ґрунтується переосмисленні значень, що віддзеркалюють схеми: 1) назва
тварини → номінація людини, внутрішньо чи зовнішньо схожа з цією
твариною, нагадує риси її поведінки, вирізняється певними ознаками
інтелектуального розвитку. Залежно від того, яку зооморфну реалію покладено
в основу метафоричної номінації, виділено й схарактеризовано такі підгрупи:
а) зоометафори – назви тварин; б) зоометафори – назви птахів;
в) зоометафори – назви риб; г) зоометафори – назви плазунів; ґ) зоометафори –
назви молюсків; д) зоометафори – назви комах і жуків; 2) назва великої
кількості звірів, птахів → назва людей, об’єднаних, сферою діяльності,
переконаннями, світоглядом; 3) номінація частини тіла тварини → назва
частина тіла людини; 4) номінація житла тварин → назва оселі, місця
перебування чи діяльності людини; 5) притаманна тваринам дія → дія,
виконувана людиною; 6) звукові дії тварин → висловлення думок людьми
переважно зі злістю, неприязно, інколи вдавано люб’язно.
З’ясовано, що засвідчені в медійних текстах фітоморфні метафори
(5,5 %, табл. 3.1.2), які виникли внаслідок переосмислення лексем рослинного
світу, утворені за моделями: 1) родова, видова назва рослини → номінація
людини; 2) назва частини рослини, її плоду, суцвіття → номінація людини;
3) назва процесу розвитку, переходу в інший стан рослини → номінація
процесуальної ознаки людини чи її стану.
Установлено, що найменший за обсягом різновид природоморфного типу
– ландшафтна метафора (0,4 %, табл. 3.1.2), яка репрезентує зовнішні ознаки
людини за схожістю на певну місцевість.


5
Окреслено тенденції проникнення в публіцистичний простір
артефактних метафор (4,7 %, табл. 3.1.2), побудованих на кореляції назв
об’єктів довкілля й зовнішності чи внутрішніх характеристик осіб, що виникли
внаслідок переосмислення: 1) назв створених людиною предметів, які в нових
контекстуальних умовах слугують засобом маркування її переконань,
поведінки, зовнішності; 2) назви створеного людиною предмета,
використовувані на позначення частини людського тіла. Зазвичай їхній
значеннєвий діапазон не покидає меж усталеного в мові переносного вживання.
Відзначено, що переосмислення поведінки, рис характеру міфічних героїв
та перенесення їх на людину лежить в основі міфоморфних метафор (10,6 %,
табл. 3.1.2), а характеристики казкових персонажів слугують підґрунтям
утворення казкоморфних метафоричних одиниць (6,3 %, табл. 3.1.2), якими
послуговуються журналісти з метою «оживити» текст, додати йому
емоційно-експресивного й оцінного забарвлення.
Докладний аналіз корпусу фактичного матеріалу дав змогу констатувати,
що лексичні метафори виявляють певну спільність, яка полягає в передаванні
переважно негативних характеристик осіб, їхніх емоційних і фізичних станів,
чим засвідчено тяглість мовних тенденцій. Виявлено, що впродовж останнього
часу значна частина аналізованих вторинних номінацій функціює в тематиці
російсько-української війни часто з указівкою на низькі морально-етичні якості
загарбників й слугує яскравим саркастичним засобом, який надає текстові
додаткової експресії.
Панорамності дослідження посприяло визначення граматичних ознак
лексичних метафор, що стало основою для виділення переносно вжитих
номінацій, часто представлених іменниками та меншою мірою дієсловами
зазвичай разом із підпорядкованими їм іншими частиномовними класами слів,
які виконують роль увиразнення та конкретизації й водночас дають змогу
колоритніше передати ті чи ті особливості зображуваного об’єкта.
З’ясовано, що використані в сучасних медійних текстах метафоризовані
мовні одиниці не тільки яскраво, емоційно й експресивно інформують


6
про щось, а й виявляють глибокий психологічний зміст. У публіцистичній
палітрі початку ХХІ століття вони зазвичай розширюють свій зміст чи зазнають
активізації внаслідок дії зовнішніх чинників. Наголошено, що проникнення
метафоризованих лексем до журналістських текстів сприяє частковому
стиранню меж між стилями сучасної української мови, вульгаризує мовлення й
надає публікації відтінку неформального спілкування.
Ключові слова: лексикон, номінація, вторинна номінація, переносне
значення, семантичні зміни, сема, розширення значення, метафора, стилістична
роль, корпус текстів, масмедійний дискурс, мова засобів масової комунікації,
масмедіа, публіцистика, позамовні чинники.











Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.