| Опис: |
Україна–Європа–Світ. Міжнародний збірник наукових праць. Серія: Історія, міжнародні відносини. – Вип. 22. – Тернопіль: Видавництво ТНПУ ім. В.Гнатюка, 2019.
Сучасна висококонкурентна ситуація на міжнародній арені зумовлює пріоритетність інтелектуального капіталу для кожної держави, особливо для таких, які не так давно вибороли можливість незалежного і суверенного розвитку. Значне місце у відтворенні інтелектуального капіталу займає вища школа як соціальний інститут сфери інтелектуальної діяльності, в результаті котрої створюються нові нематеріальні цінності – знання. Досягнення високого рівня конкурентних переваг випускників як молодих фахівців вимагає перманентного оновлення знань, що містять у собі потенціал інноваційних розробок. У цьому відношенні зростає роль науковців та викладачів, які працюють в університетах.
За законами синергетики, виживає складна відкрита система, яка адекватно реагує на зміну навколишнього середовища. Систему університетської освіти в цілому, історичної зокрема, теж можна розглядати у зазначеному ракурсі. Її вдосконалення має відбуватися шляхом модернізації із своєчасною кореляцією якості освітніх послуг та наукової діяльності на основі аналізу їх змісту, методів та результатів.
Останнім часом в українській історіографії можна спостерігати зростаючий інтерес до розробки теоретичних і методологічних питань сучасної історичної науки. Відбувається внутрішня трансформація у характері інтелектуальних пошуків, ширшає відкритість до світового історіографічного досвіду. Впродовж останніх десятиріч відбуваються радикальні зміни у всіх сферах історичної науки, однією з найхарактерніших рис є посилення тенденції до інтеграції історії з іншими науками. Тенденція до міждисциплінарності є одним з наслідків докорінної зміни соціальних функцій історії у вирішенні проблем, що стоять перед тією чи іншою країною.
Багаторічний досвід викладання на різних гуманітарних факультетах Київського національного університету імені Тараса Шевченка таких курсів, як “Історія цивілізацій”, “Історія сучасного світу”, “Сучасна політична історія країн світу”, “Новітня політична історія України і суміжних земель”, “Україна в контексті світової історії”, “Україна в контексті європейської історії”, “Україна в європейському цивілізаційному вимірі”, підтверджує значення використання можливостей, що надаються філософією, соціологією, політологією, релігієзнавством, культурологією, психологією, географією та іншими науками. Набуті студентами знання трансформуються у компетентності, а ті допомагають кращій орієнтації у сучасному світі, вибудовуванню життєвих стратегій і тактик на різних рівнях – від особистого до державного. |
